Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тканини, колір, орнамент






У виробництві тканин, так само як в інших галузях ремісничого виробництва і прикладного мистецтва Європи, спостерігається потужний підйом. Центром розвитку ремесел була Італія. У розвинених містах Італії-Генуї, Мілані, Флоренції, Венеції-широко розвивається шовкове ткацтво, виготовлення набивних тканин.

По фактурі, щільності і зовнішньому вигляду італійські шовкові тканини були надзвичайно різноманітні. Особливо ефектні були італійські алтабас і оксамити. На алтабас золотом по золотому фону або сріблом по срібному ткали візерунок. Його контури підкреслювали кольоровим атласним або оксамитовим кантом. На золотому або срібному тлі Аксамитов складний петельчатий візерунок з різновисоких рівнем петель грав світлотіньовими відблисками.

В орнаменті переважали стилізовані форми ананасу, тюльпана, виноградної лози, аканта на тлі рослинних завитків і візерунків. Особливим успіхом користувалися гранатовий візерунок і «павині пір'я». Крім квіткових візерунків, на тканинах зображувалися фігури тварин, птахів. Колірна гамма тканин італійського Відродження відрізнялася яскравістю колориту, барвистістю, насиченістю, колірними контрастами. Улюбленими кольорами були холодний червоний, синьо-блакитний, Смарагдове-зелений, золотистий. Для траурних костюмів використовували не чорний, а коричневий фіолетовий, темно-малиновий кольори.

Тканини виготовлялися і в інших європейських країнах: Нідерландах, Німеччині, Іспанії, Франції. Великими центрами ткацтва були нідерландські міста Брюгге, Утрехт, які славилися набивними лляними тканинами та тисненими оксамитом. Крім тканого візерунка й набивання в прикрасі оксамитових і шовкових тканин широко застосовувалася вишивка малюнків у вигляді золотих листочків, кілець, гуртків з рельєфним зображенням левів, драконів, птахів, вишивка перлами і дорогоцінними каменями. Маса костюма, розшитого таким чином, могла досягати 25-40 кг.

З XV-XVI ст. в Італії, Франції, а потім і в інших європейських країнах для верхнього одягу перестають застосовувати лляні тканини, замінюючи їх парчею, оксамитом, щільним шовком. Льон стає незамінним матеріалом у виготовленні нижніх одягу, проте його матова або блискуча фактура, білизна продовжують відігравати велику декоративну роль у костюмі (спочатку нижні лляний одяг проглядалися у вирізі пройм, горловини, застібці-шнурівці, а потім у декоративних розрізах верхнього одягу). З XV ст. в Європі з'являється мереживо, яким обшивали краю сорочки, низ рукавів. Ранні венеціанські мережива були шиті, типу гіпюру, без тюлеве фону, з бавовни білого і кремового кольору. Потім з'являються в'язані мережива, чорні, золоті, срібні у вигляді краю, що складається з маленьких петельок, комбінації яких давали складні геометричні візерунки. Малюнки для виготовлення шитих і плетених мережив починають видаватися у спеціальних збірниках в Італії та інших країнах Європи.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал