C. Оперативне керівництво і координація роботи з охорони праці.

Обласна та районні державні адміністрації, виконавчі комітети міських, селищних та сільських Рад, власники підприємств, керівники підрозділів з метою своєчасного виконання регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, угод з проф­спілками, перспективних, річних і оперативних планів заходів, повсякденної діяльності щодо виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці здійснюють відповідну мотивацію (стимулювання) трудових колективів, підлеглих посадових осіб та конкретних виконавців шляхом застосування організаційно-розпорядчих, соціально-психологічних та економічних методів управління.

Організаційно-розпорядчі методи (накази, розпорядження, вказівки, зауваження) спрямовуються на виховання таких мотивів трудової діяльності, як почуття обов'язку і відповідальності.

Всі посадові особи на всіх рівнях управління повинні повсякденно впливати на підлеглих з метою виконання ними вимог охорони праці та забезпечувати оперативне керівництво й координацію цією діяльністю. Для цього кожна посадова особа:

— складає плани заходів та конкретні доручення щодо виконання планів роботи з охорони праці;

— організовує виконання планів і конкретних доручень, приписів служби охорони праці та інспекторів;

— організовує поточний контроль і координує хід робіт з питань охорони праці;

— здійснює поточний аналіз цієї діяльності;

— негайно втручається у хід робіт при виявленні порушень вимог охорони праці, порушень термінів виконання робіт;

— проводить оперативні наради, видає накази, розпорядження, вказівки з питань охорони праці;

— проводить інструктивно-роз'яснювальну роботу, у т. ч. тлумачення підлеглим посадовим особам і працівникам їх обов'язків, прав і відповідальності з питань охорони праці;

— залучає до управління охороною представницькі органи працівників.

Соціально-психологічні методи управління спрямовуються на створення у підлеглих працівників мотивації на необхідність виконання вимог охорони праці, безпечної поведінки і виконання безпечних прийомів праці шляхом:

— повсякденного виховання у працівників самосвідомості безпеки праці і поведінки;

— формування звички перед початком будь-якої роботи здійснювати самоконтроль достатності своїх знань безпечних методів і прийомів праці, послідовності трудових операцій згідно з технологічними інструкціями;

— проведення інструктажів, навчання і пропаганди охорони праці із застосуванням активних методів навчання;

— доведення (в тому числі особистим прикладом) поважного ставлення до питань охорони праці й виконання відповідних правил, норм, інструкцій;

— створення гуманного психологічного клімату в трудових колективах, непримиренного, вимогливого ставлення до будь-яких порушень правил і норм охорони праці.