Повноваження 4 страница

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, керівником і голов­ним бухгалтером страхувальника. Один примірник акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, інший залишається в центрі зайнятості, який проводив перевірку.

В акті зазначається: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення при нарахуванні і сплаті страхових внесків.

На виявлені під час перевірки суми коштів, на які платником не нараховано страхові внески, за актом перевірки страхові внески донараховуються із сумою пені та штрафу, а до винних посадових осіб застосовуються санкції відповідно до чинного законодавства.

За наявності заперечень чи зауважень щодо змісту акта пере­вірки з боку страхувальника його керівник або головний бухгал­тер підписують акт із зауваженнями у письмовій формі, що по­дається центру зайнятості, який проводив перевірку.

Зауваження до акта перевірки розглядаються центрами зай­нятості вищого рівня.

5.2.7 Відповідальність платників страхових внесків

Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реє­страції як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та не­повну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальни­ками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків або неповної їх сплати страхувальники спла­чують суму донарахованих органом контролю страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушен­ня — у трикратному розмірі зазначеної суми.

За порушення строку реєстрації як платника страхових внесків накладається штраф у розмірі 50% від суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який пройшов із дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися.

Пеня обчислюється, виходячи з 120% облікової ставки Націо­нального банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Пеня на пеню не нараховується.

При надходженні документів із сплати недоїмки, пені та штрафу в першу чергу погашається недоїмка, а потім - пеня та штраф.

Якщо за платниками до наступного чергового строку сплати страхових внесків є недоїмка, то вона сплачується у та­кому порядку: спочатку сплачується недоїмка минулих років, потім послідовно: пеня за цю недоїмку, недоїмка за перший строк платежу поточного року, пеня за цю недоїмку тощо.

При стяг­ненні недоїмки за рішенням суду в першу чергу покриваються судові витрати на її стягнення.

Днем сплати страхових внесків та пені вважаються:

а) при перерахуванні платежу з рахунку платника - день спи­сання установою банку суми платежу;

б) при внесенні готівкою - день внесення готівки у банківсь­ку установу чи підприємство зв'язку.

Нарахування пені проводиться, починаючи з наступного дня після настання строку сплати страхових внесків, до дня сплати включно.

Якщо строк сплати збігається з вихідним (святковим) днем, то пеня нараховується, починаючи з наступного робочого дня після вихідного (святкового) дня.

Розміри фінансових санкцій та строки їх сплати наведені в таблиці 5.1.

Право накладати фінансові санкції та адміністративні штра­фи від імені ФСС ВБ мають директор Державного центру зай­нятості, його заступники, директор центру зайнятості АР Крим, директори обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості та їх заступники.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в доход ФСС ВБ із страхувальника у беззаперечному порядку незалеж­но від результатів фінансово-господарської діяльності на підставі акта ненормативного характеру (розпорядження) директора Дер­жавного центру зайнятості або його заступників, директора цент­ру зайнятості АР Крим, директорів обласних, Київського та Сева­стопольського міських центрів зайнятості та їх заступників.

Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.

Суми коштів, безпідставно стягнені зі страхувальників, підлягають поверненню у триденний строк з дня вступу у законну силу рішення суду про безпідставність стягнення цих виплат з відшко­дуванням судових витрат.

Таблиця 5.1 – Відповідальність платників страхових внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття

Посадові особи страхувальників, які винні в порушенні строку реєстрації як платників страхових внесків, несвоєчасній та не­повній їх сплаті, несуть адміністративну відповідальність відпо­відно до чинного законодавства.

Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій та фізичними особами, які використовують найману працю, строку реєстрації як платника страхових внесків до ФСС ВБ, несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків тяг­нуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти нео­податковуваних мінімальних доходів громадян.

Усі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами ФСС ВБ з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, ви­рішуються в судовому порядку.

5.3 Видатки бюджету Фонду загальнообов'язкового державного

соціального страхування на випадок безробіття

5.3.1 Характеристика матеріального забезпечення та соціальних послуг

Кошти ФСС ВБ використовуються на:

—виплату матеріального забезпечення та надання соціаль­них послуг;

—відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'я­заних із достроковим виходом на пенсію осіб;

—фінансування витрат на утримання та забезпечення діяль­ності виконавчої дирекції та її робочих органів, управління, роз­виток його матеріальної та інформаційної бази;

—створення резерву коштів.

Згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове держав­не соціальне страхування на випадок безробіття» право на мате­ріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послу­ги мають:

- застраховані особи;

- незастраховані особи – військовослужбовці Збройних сил України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до Законів України, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ Ук­раїни, звільнені з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію;

- особи, які вперше шукають роботу,

- інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Громадяни України, які працюють за межами України та не за­страховані в системі соціального страхування на випадок безробіття в країні, в якій вони перебувають, мають право на матеріальне забез­печення за умови сплати страховику страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'яз­ковість якого надана Верховною Радою України.

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, особи, які вико­нують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами, мають право на матеріальне забезпечення за умови сплати стра­ховику страхових внесків.

Видами матеріального забезпечення є:

1) допомога у зв’язку з безробіттям, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

2) допомога у зв’язку з частковим безробіттям;

3) матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

4) матеріальна допомога у зв’язку з безробіттям,

5)одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебува­ють на його утриманні;

6) допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Видами соціальних послуг є:

— професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

— пошук відповідної роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;

— інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

5.3.2 Допомога у зв’язку з безробіттям: умови, розмір і тривалість виплати

Згідно з порядком надання допомоги у зв’язку з безробіттям, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, допомога у зв’язку з безробіттям призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції ФСС ВБ, за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, пра­цювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу у зв’язку з безробіттям залежно від страхового стажу.

Право на допомогу у зв’язку з безробіттям зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протя­гом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалася в уста­новленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна.

Поважними причинами є:

—навчання в професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

—строкова військова служба;

—здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом І групи або дитиною інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним ви­сновком потребує постійного стороннього догляду, а також за літнім, який досяг 80-річного віку;

—здійснення догляду непрацюючою працездатною особою (мати, батько, опікун) за трьома та більше дітьми віком до 16 років;

—період проживання разом з чоловіком (дружиною) військовослужбовцем, крім військовослужбовців строкової служ­би, у місцевостях, де не було можливості працевлаштуван­ня за спеціальністю, але не більше 10 років;

—інші поважні причини, передбачені законодавством Украї­ни.

Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працю­вали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, мають право на допомогу у зв’язку з безробіттям без урахування страхового стажу.

Допомога у зв’язку з безробіттям виплачується особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або зай­малися підприємницькою діяльністю не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески до ФСС ВБ.

Застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визначені у встановленому порядку безробітни­ми та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тиж­ня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові вне­ски, допомога у зв’язку з безробіттям визначається у відсотках до їх серед­ньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу:

— до 2 років – 50%;

— від 2 до 6 років – 55%;

— від 6 до 10 років – 60%;

— понад 10 років – 70%.

Залежно від тривалості безробіття допомога у зв’язку з безробіттям змен­шується і виплачується у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів – 100%;

протягом наступних 90 календарних днів – 80%;

у подальшому – 70%.

Особам, які звільнилися з останнього місця роботи за влас­ним бажанням без поважних причин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували по­чатку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів і спла­чували страхові внески, виплата допомоги у зв’язку з безробіттям у перші 90 календарних днів не здійснюється.

Виплата допомоги починається з 91-го календарного дня у розмірі 80% до визначеного роз­міру.

Особам, визнаним в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, пра­цювали менше 26 календарних тижнів, а також особам, які ба­жають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, допомога у зв’язку з безробіттям визначається у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Одноразова виплата допомоги у зв’язку з безробіттям для організації безробітними підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги у зв’язку з безробіттям у розрахунку на рік.

У середньомісячну заробітну плату (доход) для обчислення допомоги у зв’язку з безробіттям враховуються всі види виплат, на які на­раховувалися страхові внески.

Допомога у зв’язку з безробіттям не може бути вищою за середню заро­бітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за встановлений прожитковий мінімум.

Порядок надання допомоги у зв’язку з безробіттям, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється спеціально уповноваженим централь­ним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної по­літики за погодженням із правлінням ФСС ВБ.

Допомога у зв’язку з безробіттям виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Загальна тривалість виплати допомоги у зв’язку з безробіттям не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Для осіб передпенсійного віку (за два роки до настання пра­ва на пенсію) тривалість виплати допомоги у зв’язку з безробіттям не може перевищувати 720 календарних днів.

Допомога у зв’язку з безробіттям може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітним, які не мо­жуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці відповідної роботи. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їх бажанням.

Одноразова виплата допомоги у зв’язку з безробіттям здійснюється у розмірі річної суми допомоги у зв’язку з безробіттям, визначеної конкрет­ному безробітному.

Рішення про одноразову виплату допомоги у зв’язку з безробіттям приймається директором центру зайнятості на підставі висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги у зв’язку з безробіттям для організації підприємницької діяльності, створеної центром зайнятості, щодо здатності безробітного до підприємницької діяльності.

Виплати на випадок безробіття

5.3.3 Допомога із часткового безробіття: умови надання, розмір та

тривалість виплати

Допомога у зв’язку з частковим безробіттям надається застрахованим особам у разі втрати частини заробітної плати внаслідок виму­шеного тимчасового скорочення нормальної чи встановленої на підприємстві відповідно до законодавства України тривалості робочого часу або перерви в отриманні заробітної плати чи скороченні її розмірів у зв'язку з тимчасовим припиненням вироб­ництва без переривання трудових відносин з причин економіч­ного, технологічного та структурного характеру.

Право на допомогу у зв’язку з частковим безробіттям мають застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почався простій, працювали не менше 26 календарних тижнів, сплачували страхові внески та в яких ці простої станов­лять 20% і більше робочого часу.

Допомога у зв’язку з частковим безробіттям не надається

у разі, якщо працівник:

—відмовився від відповідної роботи на цьому або іншому підприємстві з повним робочим днем (тижнем);

—працює на даному підприємстві за сумісництвом;

—проходить альтернативну (невійськову службу).

Умовами надання допомоги у зв’язку з частковим безробіттям є:

1) простій на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва, що має невідворотний та тимчасовий характер, який триває не менше одного місяця, не перевищує шеcти місяців і не залежить від працівника та роботодавця;

2) простій протягом 1 місяця, що охопив не менше 30% чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, в яких простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу.

Про можливий простій роботодавець зобов'язаний повідомити державну службу зайнятості.

У разі, якщо простій має сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин, а також у разі можливості працевлаштування працівників на інших дільницях, у цехах, на підприємствах, допомога у зв’язку з частковим безробіттям не надається.

Перелік причин тимчасового припинення виробництва вста­новлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погод­женням із правлінням ФСС ВБ.

Допомога у зв’язку з частковим безробіттям працівнику встановлюється за кожну годину простою із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу) встановленого працівникові розряду, і її розмір не може перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога у зв’язку з частковим безробіттям надається з першого дня простою, тривалість її виплати не може перевищувати 180 ка­лендарних днів протягом року.

Виплата працівникам допомоги у зв’язку з частковим безробіттям здійснюється підприємством за рахунок коштів ФСС ВБ.

Порядок фінансування виплат у зв’язку з частковим безробіттям та надання допомоги у зв’язку з частковим безробіттям встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та погодженням із прав­лінням ФСС ВБ.

5.3.4 Матеріальна допомога у період професійної підготовки,

перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного

Згідно з Порядком надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення квалі­фікації безробітного, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 308, матеріальна допомога надається у період професійної підготов­ки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного застрахованим та незастрахованим особам, визнаним відповід­но до Закону України «Про зайнятість населення» безробітни­ми, які за направленням державної служби зайнятості проходять професійне навчання у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та їх підпорядкування, та оплачується вартість проїзду безробітного до місця проведення професійного навчання, якщо воно здійснюється в іншій місцевості, та у зворотному напрямку, а також проживання в період професійного навчання.

Матеріальна допомога у період професійного навчання не надається:

—особам, які не мають статусу безробітного;

—безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги у зв’язку з безробіттям;

—громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, що працювали за межа­ми України й не застраховані в системі соціального страху­вання на випадок безробіття в країні, у якій вони перебували, у разі відсутності раніше набутого трудового, що при­рівнюється до страхового, або страхового стажу;

—особам, які забезпечували себе роботою самостійно, фізичним особам, які були суб'єктами підприємницької діяльності або виконували роботи (послуги) згідно з цивільно-правови­ми угодами і не застраховані в системі загальнообов'язково­го державного соціального страхування на випадок безробіття, у разі відсутності раніше набутого трудового, що прирівнюється до страхового, або страхового стажу.

Матеріальна допомога у період професійного навчання встановлюється відповідно до умов надання допомоги у зв’язку з безробіттям у розмірі допомоги у зв’язку з безробіттям, визначеному для відповідної категорії безробітних.

Матеріальна допомога у період професійного навчання встановлюється залежно від страхового стажу у відсотках до розміру середньої заробітної плати (доходу):

1) застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески;

2) військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію, а також звільненим за станом здоров'я, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості як безробітних протягом місяця з дня взяття на облік у військовому комісаріаті;

3) особам, які проходили державну службу в підрозділах міліції та були звільнені у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, а також звільненим за станом здоров'я, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості як безробітних протягом місяця з дня звільнення;

4) особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та спла­чували страхові внески.

Виплата цієї допомоги у перші 90 календарних днів зазначеним особам не здійснюється. Виплата починається з 91-го календарного дня у розмірі 80% до визначеного розміру.

Без урахування страхового стажу визначається матеріальна допомога у період професійного навчання для таких категорій безробітних:

— особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів;

— особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви;

— особам, які шукають роботу вперше, у тому числі випускникам загальноосвітніх шкіл, а також особам, які закінчили навчання у професійно-технічних та вищих навчальних зак­ладах або звільнилися зі строкової військової служби і не мали страхового стажу;

— особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на доб­ровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували по­чатку безробіття, працювали або займалися підприємниць­кою діяльністю і сплачували страхові внески менше 26 календарних тижнів;

— військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'яз­ку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, а також звільненим за станом здоров'я, у разі порушення строку реєстрації в державній службі зайнятості як безробітних.