![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Народні рухи у другій половині XVIII ст.
Друга половина XVIII ст. характеризувалася подальшим розвитком соціальної боротьби. На Правобережній Україні продовжував поширюватись гайдамацький рух. 1768 р. він переріс в потужне повстання, що дістало назву Коліївщина, яке було очолене вихідцем з Лівобережжя Максимом Залізняком і уманським сотником Іваном Гонтою. Повстання охопило майже весь край, але було придушене спільними польсько-російськими зусиллями. У Західній Україні поширювався рух опришків, який очолював Василь Баюрак, а після його загибелі Іван Бойчук. Не припинився цей рух і після переходу західноукраїнських земель під австрійську владу. Дещо спокійніше було на Лівобережжі і Слобожанщині. Значного розмаху надобув селянський рух на Поділлі, очолений Устимом Кармалюкон (1787—1835). За непокору він був відданий поміщиком у рекрути, але 1813 р. втік з уланського полку і повернувся на батьківщину. Організувавши групу народних месників, Кармалюк упродовж чверті століття вів свою боротьбу. Його загоном було здійснено понад сто нападів на поміщицькі маєтки та на місцевих багатіїв. Але 1835 р. Кармалюк потрапив у засідку, і його було вбито. Опозиційний рух царському режиму в Україні У першій чверті XIX ст. в Російську імперію і в Україну починають проникати революційні ідеї Західної Європи, що впливали на настрої української інтелектуальної еліти. Головною особливістю цих людей було те, що вони орієнтувались не на національні цінності, а були за загальнодемократичні реформи в межах всієї Російської імперії. Рух декабристів в Україні. Для суспільно-політичного руху в Наддніпрянській Україні важливе значення мала спроба офіцерів російської армії за допомогою перевороту встановити в Росії конституційний лад. 1816 р. в Петербурзі виникла перша декабристська організація — «Союз порятунку». Вона існувала недовго: вже 1818 р. в Москві замість неї був створений «Союз благоденства». Тоді ж на території України було засновано Тульчинську управу Союзу на чолі з полковником Павлом Пестелем. 1821 р..(«колотники реорганізували свої об’єднання і створили дві організації — Північне товариство з центром у Петербурзі й Південне — з осередком у Тульчині. Південне товариство очолив П. Пестель. Членами цього товариства були брати Сергій і Матвій Муравйови-Апостоли, Михайло Бестужев-Рюмін та інші офіцери 1-ї і 2-ї армій, розташованих в Україні. Протягом 1822—1825 рр. щороку в Києві під час контрактових ярмарків відбувалися з’їзди керівних діячів Південного товариства для вирішення організаційних та програмних питань. Основним програмним документом Південного товариства була «Руська правда», складена П. Пестелем. Вона передбачала: • повалення самодержавства й встановлення республіки; • скасування кріпацтва і наділення селян землею без викупу; • ліквідацію станів, запровадження політичних свобод і рівності усіх громадян; • повну свободу торгівлі і промисловості. Пестель виступав за унітарну державу без якихось автономних утворень чи територіального самоврядування — на відміну від Конституції, складеної членом Північного товариства Микитою Муравйовим, де йшлося про перетворення Російської імперії на федерацію держав, дві з яких (Малоросійська з центром у Харкові і Чорноморська з центром в Києві) мали бути створені в Україні. Отже, в «Руській правді» про жодне самовизначення українського народу не йшлося. Водночас 1823 р. її Новограді-Волинському виникло Товариство об’єднаних слов’ян, очолюване братами Петром та Андрієм Борисовими, а також польським дворянином Юліаном Люблінським. Програма товариства викладалася в двох документах — «Правилах» і «Клятві», що передбачали: визволення всіх слов’янських народів і об’єднання їх у федерацію; ліквідацію монархічного устрою та встановлення демократичного ладу; скасування кріпацтва та станових привілеїв. Щоправда, про входження України в федерацію як окремої частини нічого не говорилось. У вересні 1825 р. «Товариство об’єднаних слов’ян» увійшло до складу Південного товариства, утворивши в ньому Слов’янську управу. 14 грудня 1825 р. на Сенатській площі в Петербурзі Північне товариство підняло повстання, але внаслідок нерішучості дій воно було придушено того ж таки дня. 31 грудня члени Південного товариства підняли Чернігівський полк. Виступ почався на Київщині, його підтримали 19 офіцерів і близько 1000 солдатів. Сергієм Муравйовим-Апостолом був складений «Православний катехізис» із закликом до народу повалити самодержавство та встановити демократичний лад і знищити. кріпацтво. Але приєднати до себе інші частини повсталим не вдалося. З січня вони потрапили у засідку і були розгромлені. Всі офіцери — учасники заколоту — були іаслані в Сибір. П’ятеро найактивніших декабристів були повішені, серед них троє і Південного товариства (П. Пестель, С. Муравйов-Апостол та М. Бестужев-Рюмін). Виступ декабристів мав велике значення, значно вплинувши на подальший розвиток українського волелюбного руху.
|