Міжнародна діяльність козацької держави

Зборівський мир. Навесні 1649 р. після невдалих переговорів бойові дії відновились. Польське військо на чолі з королем сконцентрувало свої сили на Волині біля фортеці Збраж. Війська Хмельницького і кримських татар почали облогу Збража, який обороняв польський загін на чолі з Яремою Вишневецьким, що очікував прибуття головних сил, очолюваних королем. Б. Хмельницький, розгадавши наміри поляків, напав на королівську армію під Зборовом і оточив її. Але кримський хан Іслам Гі - рей завадив остаточному розгрому поляків і, таємно змовившись з польським королем, припинив бойові дії, погрожуючи розвернути їх проти війська Хмельницького, якщо той не укладе з королем миру. Хмельницький виконав ці умови. 8 серпня 1649 р. він підписав з польським королем Зборівський договір, умовами якого були:

• поширення влади гетьмана на Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства;

• збільшення реєстру до 40 тис. козаків;

• призначення на вищі посади представників української шляхти;

• передача на розгляд сейму питання про скасування Брестської унії 1596 р.;

• залишення України у складі Речі Посполитої;

• право польської шляхти повертатися в свої маєтки.

Воєнні дії у 1650-1653 рр. Хмельницький використав перемир’я для посилення своєї армії і укріплення міжна­родних зв’язків. Він поновив союз з татарами, а для укріплення флангу з боку Молдавії, що підтримувала союз з Польщею, він у серпні 1650 р. послав туди загони, які за­хопили її столицю Ясси. Молдавський господар Василь Лукул розірвав зв’язки з Польщею і встановив дружні відносини з Україною, обіцявши віддати свою доч­ку за сина Хмельницького Тимоша. Але він загинув 1653 р. під час оборони Сучави. Навий етап польсько-української війни розпочався 1651 р., коли у наступ пере­йшла 150-тисячна польська армія. 18—20 червня відбулася вирішальна битва під Берестечком. Через зраду татар, які під час битви почали тікати і захопили в полон гетьмана, козацьке військо опинилося в оточенні і вирвалося з нього з величезними втратами. Але й поляки також зазнали втрат. За таких умов викуплений з полону Хмельницький змушений був піти на переговори з поляками. 18 вересня 1651 р. в Білій Церкві був підписаний новий мирний до­говір, що містив такі умови:

• влада гетьмана поширювалася тільки на Київське воєводство;

• гетьман мав підпорядковуватися польському урядові і не підтримувати само­стійно міжнародні стосунки;

• шляхті поверталися відібрана земля і кріпаки;

• реєстр скорочувався до 20 тис. козаків.

Оскільки умови Білоцерківського договору не відбивали інтересів українського народу ще більше, ніж Зборівський, вже наприкінці 1653 р. на Подніпров’ї почалися селянські повстання, а в квітні 1652 р. військові дії відновив і Хмельницький. У травні 1652 р. був оточений і знищений польський табір біля гори Батіг на березі Півден­ного Бугу, результатом чого знову стала ліквідація польської влади на більшій частині України. Наступні півтора року польсько-українська війна тривала з перемінним успіхом, а восени 1653 р. польське військо знову було розбите під Жванцем на Поділлі.