Причини, зміст та наслідки сталінських репресій 1930-х р.

Глибокі протиріччя дестабілізували радянське суспільство і вимагали створення такої державної влади, яка б не тільки контролювала, стримувала, а й спрямовувала суспільні процеси в потрібне більшовикам русло. Виконати ці завдання міг тільки тоталітарний режим, який був сформований в 30-х роках ХХ ст. і відразу набув відкрито терористичного характеру. Масові репресії проти власного народу, показові судові процеси над " ворогами народу", зокрема з числа колишніх лідерів партії (так, у 30-ті роки були фізично знищені майже всі найближчі соратники Леніна - Г.Зиновьєв, Л.Каменев, М.Бухарін тощо) стали характерними рисами цього режиму. Ідеологічну основу масових репресій заклав лідер комуністичної партії СРСР Й.В.Сталін, якій був глибоко переконаний, що по мірі просування СРСР до соціалізму опір ворогів радянської влади має неухильно посилюватись.

Тоталітаризм в Україні означав:

1. Монополізація права на істину: ліквідація опозиції в рядах партії більшовиків; придушення виступів інтелігенції; закриття альтернативних культурно-просвітніх закладів; безкомпромісна боротьба з релігією.

2. Монополізація права на владу: усунення від влади інших партій; закріплення в конституції 1936 р. статті про керівну роль партії більшовиків; створення прошарку партійної та державної номенклатури; призначення на керівні посади тільки комуністів;

3. Партійно-державний контроль за економікою: централізація управління економікою, відмова від ринкових відносин, командно директивне управління.

Тоталітаризм тримався на репресіях і забезпечував: придушення опозиційних сил; основний стимул до праці – страх; дармову робочу силу для великих будов; атмосферу взаємної недовіри та пошуку ворогів народу;

Арешти, допити, суди йшли щоденно. Кількість репресованих не встановлено, але про їх чисельність можна судити по числу “виявлених” в Україні всілякого роду “центрів”, “блоків”, “організацій”(з 1930 р. по 1941р - понад 100). Починаючи з 1933 р. почалося справжнє гоніння на українську інтелігенцію – еліту народу. В Академії наук України, було репресовано 250 чол. Розгрому зазнала Спілка письменників. Масові репресії прокотилися по освітянській ниві. В 1933 р. за політичними мотивами було звільнено близько 200 працівників Наркомату освіти УСРР, всіх керівників облвно, 90% керівників районної ланки та кожен десятий вчитель. Руйнівний смерч пронісся в збройних силах, навіть партії. Із 102 членів і кандидатів у члени ЦК КПУ та 9 членів Ревізійної комісії, яких обрали в 1933 р. репресовано 100.

За розмахом знищення населення власної країни сталінська практика не має рівних у світовій історії. Йдеться про десятки мільйонів громадян. Все це здійснювалося під прапором захисту соціального експерименту по побудові соціалізму – найсправедливішого суспільства – від внутрішніх та зовнішніх ворогів.

Сталінська революція спричинилася до приголомшуючих змін в умовах життя українців та інших народів СССР. Основною складовою економіки стала промисловість. Міста почали швидко зростати, що через кілька десятиліть перетворило їх на головні осередки населення країни. Докорінних змін зазнало сільське господарство, однією з основних тут була ліквідація приватного землеволодіння. Ці зміни й особливо колективізація в Україні проводилися із застосуванням нечуваного насильства й ціною величезних людських жертв.