Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Новій порядок – нацистська окупаційна політика на українських землях.






Німецькі окупанти, захопивши Україну, поводили себе як господарі, встано­вивши свій «новий порядок» — режим найжорстокішого терору і насильства.

На місцях було створено міські управи на чолі з бургомістрами й волосні упра­ви, очолювані старшинами. В селах призначались старости, для підтримання по­рядку була створена поліція. Утворюючи «цивільне управління», німці взяли під контроль всі сторони суспільного життя. Практично на всій території, загарбаній окупантами, у містах, центрах комунікацій функціонували військово-польові суди, комендатури, каральні загони (зондеркоманди СС), таємна поліція (гестапо), служ­ба безпеки (СД) та ін. Окупанти використовували й послуги місцевого населення. Новому режиму служили в основному ті, хто постраждав від сталінського режиму і бажав помститися, кримінальні елементи, або ті, хто не міг знайти іншого засобу існування. Таких було сотні тисяч. Саме з них формувалася в основному місцева цивільна адміністрація та поліція. Колабораціоністи активно використовувалися нермахтом у допоміжних частинах, а іноді і як солдати. З українців 1944 р. були сформована дивізія військ СС «Галичина», яка брала участь у каральних операці­ях, зокрема; в придушенні Варшавського повстання восени 1944 р.

З моменту окупації в Україні широко розгорнулась пропаганда з метою нейтра­лізувати наслідки ідеологічної діяльності більшовиків. Через газети, плакати, інші пропагандистські матеріали вони розповідали правду про голодомор 1932—1933 насильницьку колективізацію, репресії в Україні, що справило на людей тяжке враження.

Одночасно окупанти обіцяли жителям окупованих територій аграрну реформу, вільний розвиток української культури, повернення полонених солдатів додому. Ці обіцянки іноді (в перші місяці війни) виконувались. У деяких місцях роздавався колгоспний інвентар. Де-не-де дозволялося працювати українським школам та культурно- просвітницьким організаціям за умови, що вони дотримуватимуться нацистської ідеології та лояльності до окупаційного режиму.

Але «новий порядок» не виправдав надій українського населення. Він завдав українцям таких страждань, такого розмаху терору, у порівнянні з яким радян­ське минуле уявлялось майже безхмарним існуванням. На власній землі вони пе­ретворились на людей «третього сорту». їхнє життя регламентувалось різними наказами і правилами, порушення яких тягло за собою концтабір або розстріл.

Гітлерівський план «Ост» передбачав перетворення України на колонію, аграрно- сировинний придаток Німеччини з перспективою знищення або витіснення місцевого населення. Окупанти розпочали жорстокий терор проти мирного населення. Під час каральних операцій з використанням зондеркоманд СС або загонів місцевих колабораціоністів було знищено сотні сіл. Особливо жорстоко розправлялися окупати з євреями, масове знищення яких відбувалося в Києві (Бабин Яр), Харкові (Дробицький Яр), а також у Львові, Бердичеві, Одесі. Всього в перші місяці окупації жертва­ми нацистів стали 850 тис. осіб єврейської національності. Загалом за роки оку­пації в Україні загинуло майже 4 млн мирних жителів і понад 1, 3 млн військово­полонених, які утримувались у таборах, перетворених на фабрики смерті.

У Німеччину вивозилося устаткування, сировина, продовольство, твори мис­тецтва і навіть родючий чорнозем. На роботу у промисловості та сільському гос­подарстві Німеччини було примусово вивезено 2, 4 млн працездатного населення, головним чином молоді, що перебувала там на становищі рабів.

Окупаційна влада прагнула налагодити роботу українських підприємств, електро­станцій, залізниць. Робочий день тут тривав 12—14 годин, заробітна плата була мізерною. Оголосивши всі землі власністю рейху, німці не ліквідували колгоспів, їх вважали «общинними господарствами», «державними маєтками» з примусовою працею селян і передачею всього виробленого і вирощеного окупаційним властям.

 

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал