ВИСНОВКИ. В результаті дослідження та згідно з поставленою у роботі метою ми дійшли наступних висновків.

В результаті дослідження та згідно з поставленою у роботі метою ми дійшли наступних висновків.

Аналізуючи та узагальнюючи напрацюавання вчених-теоретиків цивільного, сімейного, кримінального та інших галузей права, можемо зробити висновок, що юридичний факт – це конкретна життєва обставина, з якою норма права пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Юридичними фактами визнаються такі фактичні обставини, які стосуються суспільних відносин, впливають на їх розвиток. Юридичні факти - об'єкти уваги загальної теорії права та галузевих правових наук. Вони виділяються та вивчаються у їх межах та відповідно до їх завдань у процесі правового пізнання реальної дійсності.

Характеризуючи поняття юридичного факту зі сторони смислового значення, необхідно зупинитися на аналізі його ознак. У теорії права виділяють такі ознаки юридичного факту: він є фактичною обставиною, фрагментом дійсності (подією, дією, станом), вказівка на які міститься в гіпотезі норми права; він є юридичною обставиною у зв’язку з тим, що викликає настання певних юридичних наслідків, обумовлених правовою нормою, несе інформацію про стан суспільних відносин, зафіксований у встановленій законодавством формі та інші. Юридичні факти характеризуються певними властивостями. Щодо яких немає єдиної наукової думки.

Юридичні факти займають певне місце в механізмі правового регулювання. Головне завдання юридичних фактів у процесі правового регулювання – юридично забезпечити виникнення, зміну або припинення правових відносин. Юридичні факти забезпечують перехід від загальної моделі поведінки, закріпленої в юридичній нормі, до конкретних правових відносин.

Юридичні факти в кількісному та якісному розумінні становлять собою надзвичайно складне явище, й тому наукова їх класифікація має не лише теоретичне, але й практичне значення. Однією з найбільш актуальних проблем є класифікація юридичних фактів. Узагальнюючі теоретичні доробки та враховуючи характер цього явища можна зробити висновок, що класифікація юридичних фактів залежить від джерела їх виникнення. Таким джерелом є воля людини та її діяльність. Під юридичними діями слід розуміти вольову поведінку людини, зовнішній прояв її волі та свідомості, що спрямовується нормами права у потрібному для суспільства напрямку. Юридичними фактами є не будь-які дії, а тільки ті, що мають суспільно значущий характер. Тобто у правове регулювання включаються лише ті дії, що зачіпають інтереси людей. До дій не відносяться почуття людини та її думки.

Найважливішою вимогою до юридичних фактів є їх юридична надійність. Це характеристика факту, що відображає, з одного боку, сталість зв'язку факту із соціальною ситуацією, а з іншого, - стабільність його соціального змісту.

Юридичні факти, особливо їх «законодавчий вигляд», повинні бути певним чином зафіксовані та посвідченні. А якщо виникає спір про існування юридичного факту, то можна звернутися до такого способу, як доведення, яке відбувається у загальному порядку визначеному процесуальним законодавством.

Зловживання або недогляди в процедурі фіксації, посвідчення й доведення юридичних фактів ведуть до їхньої дефектності, шляху, подолання якої нерідко правом не регламентуються. Тому, найчастіше, у судах сторони не можуть довести своєї правоти (через дефектність юридичного факту або їхньої сукупності валитися все система доказів). Результатом є нездійснення потенційне приналежним особам прав й інтересів.

Юридичні факти завжди були предметом наукового дослідження, але при їх розгляді оглядово висвітлювалися лише деякі аспекти юридичних фактів, переважно в галузевих науках. Поза увагою дослідників залишилися не тільки теоретичні проблеми, а й такі теоретико-прикладні аспекти дослідження, як питання системності юридичних фактів, їх рольова функція, порядок встановлення та фіксації тощо.

Роль юридичних фактів у механізмі правового регулювання, на нашу думку, не вичерпується утворенням, зміною і припиненням правовідносин. Ми вважаємо, що встановлення видів життєвих фактів (або групи таких фактів), які мають юридичні наслідки є самостійним елементом у механізмі цивільного чи сімейного регулювання відносин, оскільки від правильного визначення юридичних фактів залежить ефективність застосування норм права.

Дослідивши особливості юридичних фактів в окремих галузях права можна виділити наступні: усі численні юридичні факти в цивільному праві класифіковано залежно від їх індивідуальних особливостей, що дає змогу більш вільно орієнтуватися серед великої кількості юридичних фактів і чіткіше відмежовувати їх один від одного. Це, в свою чергу, сприяє правильному застосуванню цивільного законодавства суб'єктами права. ЦК України передбачає приблизний перелік юридичних фактів, але разом з тим закон підкреслює, що перелік не є вичерпним, тому що визнається можливим виникнення цивільних прав та обов'язків з " інших дій громадян і організацій". Цікаво, що ані Сімейний кодекс України, ані Цивільний кодекс України не оперує терміном «юридичний факт». У сімейному же праві дії і події, можуть виникати й існувати безвідносно до права, однак статус юридичних фактів вони набувають тільки у зв’язку із правом. Крім того, сімейні правовідносини відрізняються від інших різновидів відносин саме своєрідністю юридичних фактів, напідставі яких вони виникають, найчастіше такі факти поєднують не тільки юридичні, але й біологічні начала, надає самим відносинам суто особистісний характер.

Загальнонауковий, теоретичний аналіз зазначених проблем юридичних фактів і їх місце в системі правовідносин сприятиме вирішенню багатьох питань по удосконаленню вітчизняного законодавства, допоможе визначити нові напрямки правотворчості,