Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Е) закріплення розв'язаної задачі.
Учні допоміжної школи навіть одного і того ж класу мають різні можливості у засвоєнні навчального матеріалу, і вчитель не може бути впевненим у тому, що всі вони зрозуміли розв'язання задачі. Це вимагає від нього проведення роботи на закріплення. Вона проводиться з застосуванням різних прийомів. Для прикладу візьмемо задачу про ведмедів, яку ми описали вище. 1) Вчитель ставить опорні питання до змісту задачі. Наприклад: - Скільки було бурих і скільки білих ведмедів? - Скільки всього було вольєрів? - Що потрібно взнати в задачі? - Чи можна зразу відповісти на головне питання задачі? - Якого числового даного для цього не вистачає? 2) Учням пропонується розповісти весь хід розв'язування задачі а обґрунтуванням вибору дії. 3) Ставляться питання до окремих дій.
- Чому у першій дії застосовували додавання? - Для чого нам потрібно взнати, скільки всього було ведмедів? Для закріплення способу розв'язування задач певного типу необхідно розв'язання достатньої їх кількості. Задачі певного типу слід пропонувати не підряд, а розрізнено, щоб позбавитись " натаскування" учнів в процесі їхнього розв'язування.
|