Е) закріплення розв'язаної задачі.

Учні допоміжної школи навіть одного і того ж класу мають різні можливості у засвоєнні навчального матеріалу, і вчитель не може бути впевненим у тому, що всі вони зрозуміли розв'язання задачі. Це вимагає від нього проведення роботи на закріплення. Вона прово­диться з застосуванням різних прийомів. Для прикладу візьмемо задачу про ведмедів, яку ми описали вище.

1) Вчитель ставить опорні питання до змісту задачі. Наприклад:

- Скільки було бурих і скільки білих ведмедів?

- Скільки всього було вольєрів?

- Що потрібно взнати в задачі?

- Чи можна зразу відповісти на головне питання задачі?

- Якого числового даного для цього не вистачає?

2) Учням пропонується розповісти весь хід розв'язування задачі а обґрунтуванням вибору дії.

3) Ставляться питання до окремих дій.

- Чому у першій дії застосовували додавання?

- Для чого нам потрібно взнати, скільки всього було ведмедів?

Для закріплення способу розв'язування задач певного типу необхідно розв'язання достатньої їх кількості. Задачі певного типу слід пропонувати не підряд, а розрізнено, щоб позбавитись " натаску­вання" учнів в процесі їхнього розв'язування.