Типи уроків математики

Як ми вже вказували програма з математики допоміжної школи досить деталізована. Але все ж вона не може передбачати Оптималь­ного розподілу матеріалу на кожен урок. Таку деталізацію змушений робити сам вчитель. Вона має здійснюватись у напрямку розподілу матеріалу тієї чи іншої теми на частини, тобто на уроки. В цих умо­вах перехід до тематичного планування - єдиний надійний спосіб за­безпечення послідовності й систематичності у вивченні програмного матеріалу. Педагог не може лише на основі річного плану забезпечи­ти оптимальне розташування уроків у відповідності з характером на­вчального матеріалу. Плануючи систему занять на кожну тему, він, так би мовити, бачить у перспективі весь хід її вивчення, проектує процес навчання наперед і уникає стихійності, яка може виникнути без такого планування.

Ефективність тематичного планування залежить від правильного врахування вчителем особливостей уроків, їх типових ознак. Тип уроків - це група подібних за структурою навчальних занять. Типи уроків математики визначаються й відрізняються один від одного в першу чергу тими основними дидактичними цілями, які на них вирі­шуються. Звичайно, кожен урок переслідує не одну, а кілька дидакти­чних цілей. Вони визначаються місцем даного уроку в системі інших, змістом його і рівнем засвоєння знань учнями.

У загальній педагогіці (А.М.Алексюк, С.П.Баранов, Т.А.Ільїна, І.Ф.Харламов та інші) уроки ділять на такі типи: 1) повідомлення но­вих знань; 2) формування й закріплення знань та вмінь; 3) узагаль­нення та систематизації знань; 4) перевірки та оцінки знань, умінь та навичок; 5) комбіновані.

У спеціальній дидактиці автори не дійшли до єдиної типології уроків. Так, В.В.Коркунов* у своїх ранніх роботах повністю погоджу­ється з класифікацією, запропонованою спеціалістами загальноосвіт­ніх шкіл.

М.М.Перова у четвертому виданні (1999) свого підручника виді­ляє шість типів уроків: 1) урок засвоєння нових знань; 2) корекції і закріплення нового матеріалу; 3) вироблення практичних умінь; 4) повторення, узагальнення і систематизації знань; 5) перевірки, оці­нки й корекції знань; 6) комбіновані**.

Дещо іншого погляду на класифікацію уроків у допоміжній школі дотримуються дефектологи-методисти України. Так, І.Г.Єременко виділяє шість типів уроків: 1) пропедевтичні; 2) формування нових знань, умінь та навичок; 3) додаткової корекції знань та умінь; 4) сис­тематизації та узагальнення знань та вироблення узагальнюючих способів дій; 5) застосування знань, умінь та навичок; 6) перевірки якості засвоєння знань та вмінь*.

Далі він вказує, що комбінованого уроку в допоміжній школі не потрібно виділяти, адже його ознаки притаманні майже всім типам. Тау підручнику " Олігофренопедагогіка" (1985) виділяє дев'ять типів уроків: 1) пропедевтичні; 2) формування нових знань та прийомів ді­яльності; 3) удосконалення знань та вмінь; 4) систематизації та уза­гальнення знань, умінь та навичок; 5) корекції знань, умінь та навичок; 6) практичні уроки; 7) контрольні уроки; 8) комбіновані уроки; 9) уроки - навчальні екскурсії**. На наш погляд така класифікація найбільш оптимальна, адже дозволяє вчителю вибрати у кон­кретній ситуації найбільш доцільний тип, що дає можливість правильно пояснити, коригувати, закріпити або повторити математи­чний матеріал.

Незважаючи на різноманіття дидактичних цілей одного уроку, зав­жди можна виділити його основну мету. Залежно від неї і від логічно­сті побудови процесу навчання розрізняють кілька типів уроків, а саме: