Методичні рекомендації до вивчення теми 1

З метою розкриття та усвідомлення сутності грошей як загального еквівалента необхідно дослідити їх походження та розвиток. У зв’язку з цим вивчення першої теми курсу слід розпочати із розглядуконцепцій походження грошей: раціоналістичної та еволюційної. Важливо підкреслити відмінність цих теорій – перша носить досить суб’єктивний характер, а друга розглядає появу грошей як об’єктивну необхідність для розвитку товарного виробництва.

Детальному вивченню підлягають еволюційні форми грошей: товарні, металеві, паперові, кредитні, електронні.

В процесі ознайомлення із еволюцією металевих грошей увагу слід звернути на причини демонетизації золота, основними з яких є:

1) затратний видобуток коштовних металів – зростання державності супроводжувалось нагромадженням золота, з яким було пов’язане відволікання значних обсягів суспільної праці;

2) невеликі запаси дорогоцінних металів обмежували приріст грошей для задоволення потреби в них зростаючого товарного виробництва;

3) «нечутливість» до впливу держави через самоврегульовану високу внутрішню вартість.

Для побудови концептуальних знань у теорії грошей, які складуть основу для освоєння подальшого матеріалу, потрібно розглянути сутність паперових і кредитних грошей як двох послідовних еволюційних форм.

Мова йде про те, що спочатку паперові гроші обмінювалися на золото, що забезпечувало їх стабільну купівельну спроможність, але невирішеною залишалась проблема недостатнього приросту кількості грошей для обслуговування розширеного товарообігу. Породжений дефіцит платіжних засобів загострював кризові явища. Тому обмін паперових грошей на метал припинявся в періоди порушення економічної стабільності. Так було, наприклад, перед Першою Світовою війною коли російський руб перестав обмінюватися на золото з метою збереження золотого запасу Росії.

Наведення історичних прикладів допоможе усвідомити хронологію подій коли відбувся повний відхід від обміну грошей, до якого часу на міжнародному рівні національні паперові гроші зберігали зв’язок із золотом, коли відбувся остаточний перехід до епохи паперових грошей, які на сьогодні розвиваються на кредитних засадах.

Висновок, який має зробити студент після вивчення еволюції паперових та кредитних грошей, зводиться до отримання чіткої відповіді на питання: в чому полягає різниця між паперовими та кредитними грошима? Усвідомлення сутності кредитних грошей послужить логічним переходом до розгляду їх форм, до яких належать: вексель, банкнота, чек, депозитні гроші, пластикові картки, електронні гроші.

Важливим підсумком вивчення історичного розвитку форм грошей є формування розуміння їх сутності як специфічного товару, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

Розуміння об’єктивної необхідності появи грошей, обумовленої розвитком товарного виробництва та обміну, має бути поглиблене в процесі розгляду еволюційних форм вартості грошей, якими є: проста (випадкова), повна (розгорнута), загальна та грошова. В процесі вивчення даного питання важливо встановити взаємозв’язок між еволюційними формами вартості грошей та їх послідовними формами в історичному розвитку. Мова йде про те, що еволюція форм вартості грошей розпочалася раніше, ніж вони набули певної форми. Поява товарних грошей відбулася на етапі розвитку їх загальної форми вартості, а перехід до грошової форми вартості пов’язаний із входженням в обіг металевих грошей. Таким аналізом необхідно закріпити розуміння основної риси, притаманної грошовій формі вартості – закріплення ролі вартісного еквівалентаза одним-єдиним товаром.

Продовження вивчення суспільної сутності грошей вимагає розгляду їхніх соціально-економічних функцій. При цьому важливо розглядати функції в порядку їх виникнення, а саме: міра вартості, засіб обігу, засіб нагромадження, засіб платежу, світові гроші.

Важливі аспекти вивчення сутності грошей у взаємозв’язку їх функцій полягають у наступному. Гроші як міра вартості виражають кількість втіленої в товарах абстрактної праці. Наявність вартості у товарів дає можливість перетворити пропорції натурального обміну у вартісні оцінки.

Вартість товару виражена у грошах є ціною товару. Остання знижується при зменшенні вартості товару або при підвищенні вартості грошей. І навпаки, ціна підвищується із зростанням вартості товару або зниженням вартості грошей. Тому раніше порівняння цін товарів здійснювалося на основі прийняття певної вагової кількості металу (золота) за одиницю виміру грошей, тобто визначався масштаб цін.

Однак не можна з ним ототожнювати функцію грошей як міри вартості. Оскільки скасування офіційного (золотого) масштабу цін Ямайською валютною системою (1976-1978 рр.) не вичерпало функцію грошей як міри вартості. У сучасних монетарних теоріях паперово-кредитні гроші уособлюють в собі вартість загальної маси товарів, що обслуговується відповідною масою грошей. Тому ціна є формою прояву мінового відношення певного товару до усіх товарів, а не специфічно до одного грошового металу. Реальна вартість грошей визначається кількістю товарів і послуг, які можна придбати на ринку за гроші, тобто їх купівельною спроможністю.

Важливо також зрозуміти, що суспільна роль грошей як міри вартості не зводиться виключно до встановлення однакової форми цін для всіх товарів. З допомогою рахункових грошей можна надати кількісного виразу всім економічним процесам на макро- і мікрорівні без чого не можливе управління ними.

Усвідомлення подвійної природи грошей дозволить виділити роль грошей як посередника в обміні товарів. Тут необхідно пригадати схему обміну товарів з допомогою грошей: Т-Г-Т. Необхідно звернути увагу на її економічне значення: розподіл єдиного процесу купівлі-продажу на два самостійних акти – продаж (Т-Г) та купівлю (Г-Т), які можуть не співпадати у часі. З’ясування наслідків вказаної обставини для економіки, серед яких відкриття можливості тимчасового виходу грошей з обігу та їх накопичення, дозволить логічно перейти до розгляду їх функції як засобу нагромадження. При вивченні сутності третьої функції грошей, увагу слід звернути на її пов’язаність із збереженням грошима вартості при виході їх з обігу. Тут доречно повернутися до історичного розвитку форм грошей, з’ясовуючи особливості прояву цієї функції за умов металевого та паперового грошового обігу. Важливим висновком, отриманим студентом, має бути розуміння того, що для грошей існує загроза знецінення і в такий період вони стають непривабливим засобом нагромадження.

При з’ясуванні сутності функції грошей як засобу платежу потрібно повернутися до наслідків розриву кругообігу Т-Г-Т, яким може обумовлюватися відносно самостійний рух грошей по відношенню до руху товарів. Такий рух грошей називається платіж. Розглядаючи функцію грошей як засобу платежу у взаємозв’язку з іншими функціями, необхідно виділити характерні тільки їй особливості: по-перше, функція засобу платежу відрізняється від функції обігу тим, що гроші з посередника у процесі товарообміну перетворюються у його завершальну ланку; по-друге, якщо функцію вартості виконують уявні гроші (досить подумки визначити скільки коштує товар), то функцію засобу платежу – реальні гроші. Навіть кредитні гроші (вексель), що виступають як платіжний засіб, не здійснюють переміщення грошей. Воно відбудеться в момент реалізації векселя.

Встановлене розуміння взаємозв’язку розглянутих чотирьох функцій грошей і перенесене у площину міжнародних відносин дозволить зрозуміти сутність світових грошей, до яких відносяться: євро, долар США, англійський фунт стерлінгів, японська єна, ін.. Одночасно слід розглянути роль золота на міждержавному рівні, яке продовжує частково виконувати функцію накопичення вартості через операції на міжнародному валютному ринку, а його запаси залишаються абсолютним втіленням багатства і слугують кращим економічним резервом, ніж валюти, загроза знецінення яких завжди існує.