Методичні рекомендації до вивчення теми 12

Процес реалізації багатостороннього співробітництва між країнами супроводжується рухом грошей і грошового капіталу, що вимагає розуміння студентом такої категорії як світовий ринок капіталів, під яким розуміють (у широкому розумінні) сукупність міжнародних економічних відносин, які складаються у зв’язку з рухом грошей і грошового капіталу між різними країнами. Необхідно відмітити, хто на цьому ринку виступає суб’єктом господарювання і які види операцій на ньому виконуються.

Важливо підкреслити, що подальша інтернаціоналізація виробництва сприяла створенню «євроринку», який, по суті, став посередником між національними ринками і був незалежним від регулювання національними органами будь-якої держави. Слід вміти характеризувати фінансові ресурси, що на ньому обертаються, які об’єкти торгу спочатку на ньому виступали (золото, євродолари), а які згодом (євромарки, єврофранки тощо). Необхідно вміти виділяти різні боки світового ринку позикових капіталів: перший – подальша інтеграція національних ринків у єдину систему світового ринку, другий – уніфікація кредитних механізмів національних ринків відповідно до механізму функціонування світового ринку позикових капіталів.

При вивченні даної теми студент повинен розумітися на структурі світового ринку позичкового капіталу, виходячи з особливостей об’єкта, і вміти виділяти такі його сектори як світовий валютний ринок, світовий ринок середньо- і довгострокових позик, світовий фінансовий ринок, світовий ринок золота.

Вивчення даної теми має за мету розуміння, що міжнародні та регіональні валютно-кредитні організації – це установи, які створенні на базі багатосторонніх угод між державами. Також слід вміти давати розгорнуту характеристику таким міжнародним валютно-кредитним установам, як Світовий банк і Міжнародний валютний фонд.

Розуміння специфіки МВФ порівняно з іншими міжурядовими організаціями має бути поглиблене в процесі розгляду його функцій, які випливають з основних цілей МВФ, та закріплені в його Статуті. В процесі вивчення даного питання важливо підкреслити, що являє собою принцип обумовленості. Продовження вивчення питання вимагає розуміння того, яким чином країни вступають до Фонду, тобто внесок, який визначається встановленою квотою. Необхідно звернути увагу на участь України в МВФ, зрозуміти відносини між ними, приділити увагу, на яких саме умовах надаються фінансові ресурси і на які цілі.

В процесі ознайомлення з групою споріднених організацій, об’єднаних під назвою Світового банку (групи Світового банку), увагу слід звернути на ті організації, що до неї входять, зокрема:

- Міжнародний банк реконструкції та розвитку;

- Міжнародна асоціація розвитку;

- Міжнародна фінансова корпорація;

- Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій;

- Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних конфліктів.

Офіційні цілі членів групи Світового банку – зменшення бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинутих країн до країн, що розвиваються. Студентам слід розуміти відмінність між МВФ і Світовим банком, яка полягає в тому, що МВФ більше концентрує свою увагу на питаннях короткострокової фінансової стабільності в країнах, тоді як Світовий банк зосереджується переважно на середньо- та довгострокових проектах структурних та галузевих перетворень в економіках країн.

Наступним моментом при вивченні даної теми є регіональні міжнародні кредитно-фінансові інституції. Детальну увагу слід приділити їх основним цілям, до який належать розвиток економіки, економічного співробітництва та інтеграції у регіоні. Потрібно розуміти причини їх виникнення та знати, що найвідомішими серед них є Міжамериканський банк розвитку(МаБР), Африканський банк розвитку (АфБР), Азіатський банк розвитку (АзБР).

Далі необхідно звернути увагу на те, що МаБР був заснований 1960 р. як інвестиційна інституція для фінансування країн Латинської Америки, також на структуру органів управління ним, з чого формуються його ресурси, на які цілі і кому надаються кредити які їх види, яким чином формується сума голосів кожної країни учасниці, в якій формі організований банк.

Потім студентами повинен вивчатися АфБР (почав операції 1 липня 1966 р.), його створення, формування ресурсної бази, кому і яким чином може надаватися фінансова допомога, термін надання кредитів, які рівні процентних ставок за кредитами.

Розглядаючи АзБР, пильна увага повинна приділятися умовам його створення, країнам-членам, їх частку в статуті організації, на яких умовах надаються кредити, строк їх погашення.

У межах Європейського економічного співробітництва діють кілька регіональних міжнародних валютно-кредитних установ – Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС) та ін.

На окреме питання заслуговує вивчення студентами такої кредитної інституції регіонального типу як Банк міжнародних розрахунків (БМР), який є найдавнішою міжнародною організацією, основною функцією якої є регулювання платежів центральних банків та розроблення нормативних документів з банківського нагляду. При цьому треба відмітити, що основна мета його створення полягала в регулюванні проблем платежів Німеччини. Важливо також зрозуміти, яким чином здійснюється підписка на акції, які права мають їх власники.

Студент повинен вміти характеризувати адміністративну структуру БМР, до якої входять три органи: загальні збори акціонерів, рада директорів і правління.

Усвідомлення основної мети діяльності Банку міжнародних розрахунків дозволить виділити та охарактеризувати його функції:

- банк центральних банків;

- організатор міжнародного грошово-кредитного і валютного співробітництва;

- інформаційно-дослідний центр з питань грошово-кредитних та валютно-фінансових відносин;

- агент та довірена особа з виконання міжнародних фінансових угод.

При вивченні діяльності міжнародних фінансово-кредитних установ важливо звертати увагу на співробітництво з Україною та його перспективи.