Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Основні принципи банкрутства.
На жаль, у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» прямо не виділено принципи, що значно знижує єдність нормативного акта. У цьому зв'язку постараємося вказати на галузеву приналежність принципів банкрутства. Причому галузеві принципи права поширюються лише на конкретні галузі права. Це свого роду фундамент, каркас, на якому тримаються всі норми галузі. В. Джунь наводить такі принципи інституту неспроможності - конкурсний імунітет і обов'язковість рішення більшості кредиторів. На його думку, суть конкурсного імунітету полягає в тому, що кожен із кредиторів не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах вже відкритого провадження у справі в неспроможності. Що ж до обов'язковості рішення більшості кредиторів, то цей принцип при використанні реорганізаційні процедури не обмежує права меншості, незгодного з цим рішенням, за умови, що механізм реорганізаційні процедури забезпечує однакове в пропорційному відношенні задоволення вимог усієї сукупності кредиторів. Наведені принципи є елементами механізму фінансового оздоровлення боржника. Якщо зайняти таку позицію, то можна вважати принципами всі елементи механізму фінансового оздоровлення: мораторій, заходи щодо забезпечення збереження майна, «відсів» кредиторів, обмеження боржника в частині розпорядження майном та ін Тому конкурсний імунітет і обов'язковість рішення більшості кредиторів - це окремі риси принципів інституту банкрутства. Г. Афанасьєв, посилаючись на В. Астахова, виділяє такі принципи процедури банкрутства: - надання можливості приватним боржникам відновити свою діяльність; - введення системи безпечних заходів у разі банкрутства та економічного спаду; - створення системи заходів з відродження бізнесу; - створення механізму регулювання фінансових справ боржника, чесно виконує свої обов'язки, з метою можливого оздоровлення його підприємства без закриття бізнесу; - охорона правової та адміністративної структур від можливостей прискореного процесу руйнування підприємства та появи спорів; - збереження перспективи підприємств, які мають фінансові труднощі, у випадках, якщо це можливо і економічно вигідно; - створення механізмів, які в разі ліквідації підприємств-банкрутів дозволяють репрезентувати й надійно захистити інтереси всіх учасників системи банкрутства, а також справедливо розподілити активи (конкурсну масу) боржника. Однак, Б. Поляков вважає, що наведені Р. Афанасьєвим принципи банкрутства не є такими, оскільки, насамперед, вони не відображають глибину відносин інституту банкрутства. На думку Б. Полякова, вищенаведені принципи є рисами принципів банкрутства. Самі ідеї, основи інституту банкрутства є ширшими, як за змістом, так і за змістом, і охоплюють практично всі норми Закону. Принципи банкрутства повинні відображати не тільки внутрішню структуру інституту банкрутства, але й процес його застосування. Такими, на думку Б. Полякова, можуть бути принципи: - пріоритету Закону перед другими нормативними актами; - збереження господарюючого суб'єкта при можливості відновити його платоспроможність; - ліквідації майна боржника при неможливості збереження підприємства з метою справедливого й організованого погашення вимог кредиторів; - державного регулювання процедури банкрутства. На мою думку, перераховані принципи більш чітко характеризують сутність процедури банкрутства і виступають в ролі каркаса, на якому тримаються всі норми Закону. Незважаючи на те що вони відображаються в правових нормах, їх закріплення в Законі у вигляді окремої статті сприяло б ефективності процедури банкрутства.
|