Встановлення бажаного результату (стандарту)

Контрольна діяльність, як і вся управлінська праця, розпочи­нається з встановлення мети. Коли мета відома, необхідно відобразити бажаний результат у вимірюваних величинах, якщо це можливо.

Під час здійснення процесу контролю мета конкретизується, уточнюється, перетворюючись на норми функціонування - критерії, за якими оцінюється дія системи управління або хід виконання вироб­ничого процесу.

Існує три форми норм функціонування: числова, шкальна і де­скриптивна. При числовій формі контрольовані парамеїри ви­мірюються за повними числовими значеннями. Параметри (кількість продукції), періоди часу, як правило, подаються у числовій формі. Але крім кількісних параметрів, досить часто зустрічаються якісні - ди­зайн, зручність в експлуатації тощо, Вони рангуються за допомогою бальної оцінки порівнянням аналогічних параметрів різних виробів чи моделей між собою.

Норми функціонування, які не можуть бути визначені першим і другим способом, формулюються дескриптивне, описово. Норми час­то встановлюються графічно.

До основних вимог, які ставляться до норм функціонування, на­лежать; обгрунтованість, зручність, можливість порівняння та ін.

Основні види норм і нормативів:

• норми витрат живої праці;

• норми витрат предметів праці (витрати сировини і матеріалів, пального, енергії);

• нормативи використання засобів праці (виробничих потужно­стей, машин, обладнання та устаткування);

• норми і нормативи функціонування організації, виробництва (тривалість виробничого циклу, обсяг незавершеного виробництва).

Під нормами розуміють максимально допустиму величину аб­солютних витрат сировини, матеріалів, пального, енергії для виготов­лення одиниці продукції (або виконання роботи встановленої якості при умовах виробництва планового періоду).

Нормативами називаються показники, що характеризують відносні величини (ступінь) використання засобів і предметів праці, їх розхід на одиницю площі, ваги та ін.

Окремо виділимо такий елемент норм функціонування, як нор­ма керованості. Це та кількість працівників, яка перебуває у безпосе­редній підлеглості одного функціонального керівника, її ще називають сферою, масштабом чи діапазоном контролю, зоною управління.

Параметри контролю - це рівні досягнення норм функ­ціонування, відображені у величинах, що підлягають виміру.

Параметри контролю виконують дві функції: вони є мотива­ційною метою, яку виконавець прагне досягти, та використовуються у плануванні та контролі, як очікуваний результат.