Короткий зміст

18

Тема: Проблеми визначення правового статусу суб’єктів організаційно-господарських повноважень

Література

Кравець І.М. Правове становище суб’єктів організаційно-господарських повноважень: монографія

Щербина В.С. Суб’єкти господарського права / В.С. Щербина. – К.: Юрінком Інтер, 2008

Віхров О. Суб’єкти організаційно-господарських повноважень як учасники відносин у сфері господарювання

Короткий зміст

Норми розділу ІІ «Суб’єкти господарювання» Господарського кодексу України регулюють порядок створення та організації діяльності суб’єктів господарювання, при цьому залишається поза увагою чи лише побіжно згадується в ГК України більшість суб’єктів організаційно-господарських повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування, власники майна), тобто в кодифікованому акті господарського законодавства відсутні положення щодо основ правового становища цієї важливої категорії суб’єктів господарських правовідносин та окремих її видів.

У ГК, при визначенні предмета регулювання, вживаються два терміни: «організація» (ст1 ГК) та «управління» (ч.6 ст3 ГК). Однак, значення цих понять не розкривається у нормах ГК. У літературі зазначається про необхідність розмежування їх на законодавчому рівні, спираючись на відповідне теоретичне обґрунтування. На думку Н. Нея, організація – ще одна із універсальних функцій соціального (у т.ч. державного) управління, тобто організація є складовою змісту управлінської діяльності щодо впорядкування певних суспільних відносин (об’єктів управління), раціональної побудови органів (апарату) управління (суб’єктів управління), а також системи управління у цілому як сукупності відповідних управлінських елементів, що перебувають у відношеннях та зв’язках між собою і утворюють органічну цілісність, єдність

До суб’єктного складу організаційно-господарських правовідносин входять суб’єкти господарювання та суб’єкти організаційно-господарських повноважень. У ГК України немає визначення суб’єкта організаційно-господарських повноважень, проте на основі аналізу його норм та норм інших актів законодавства, що визначають правове становище суб’єктів організаційно-господарських повноважень, та враховуючи теоретичні положення господарського права, виділяють наступні ознаки суб’єктів організаційно-господарських повноважень:

1. Обов’язкові учасники господарських відносин з організації (управління та/або регулювання) господарської діяльності;

2.Прямо або опосередковано здійснюють управління господарською діяльністю суб’єктів господарювання (визначають мету, предмет господарської діяльності, склад і компетенцію органів управління правовий титул майна господарських організацій) та/або регулювання господарської діяльності суб’єктів господарювання;

3.Юридичними підставами їх виникнення є нормативно-правові акти, установчі документи господарських організацій/об’єднань, організаційно-господарські договори, а фактичними – відносини власності, відносини контролю-підпорядкування, наділення організаційно-господарськими повноваженнями з регулювання господарської діяльності суб’єктів господарювання всіх форм власності, делегування організаційно-господарських повноважень;

4.У ході реалізації своїх повноважень приймають обов’язкові рішення для суб’єктів господарювання, щодо яких вони здійснюються;

5.Здійснюють контроль по відношенню до суб’єктів господарювання, щодо яких реалізують свої правомочності.

Отже, суб’єкт організаційно-господарських повноважень є суб’єкт господарських правовідносин (орган державної влади, орган місцевого самоврядування, господарська організація, громадянин, іноземець, особа без громадянства), який здійснює управління господарською діяльністю суб’єктів господарювання та/або її регулювання (складовою яких є контроль) при наявності для цього правових підстав та фактичних можливостей