Уподобання споживача. Криві байдужості

Сьогодні у мікроекономічній науці для аналізу споживчої поведінки людей успішно використовують ординалістський (порядковий) підхід, який не передбачає кількісного вимірювання корисності. Згідно з цим підходом споживач спроможний впорядкувати різні набори благ за ступенем їх привабливості для себе відповідно до власної системи уподобань (переваг). В основі порядкового підходу лежать такі припущення, які інакше називають аксіомами уподобань:

1) аксіома порівнянності — людина спроможна з двох наборів благ
вибрати привабливіший для себе (або кращим є набір А, або набір Б, або вони
еквівалентні);

2) аксіома транзитивності — людина спроможна встановити порядок
своїх переваг (якщо набір А кращий за Б, а набір Б кращий за В, то А кращий за
В):

3) аксіома недосяжності насичення — за інших однакових умов споживач завжди надає перевагу більшій кількості блага над меншою його кількістю.

Графічно уподобання індивідів зручно відображати за допомогою кривих байдужості. Крива байдужості показує усі можливі комбінації двох благ X та Y, які забезпечують споживачеві однаковий рівень задоволення (загальної корисності). Сукупність кривих байдужості, кожна з яких відповідає певному рівневі корисності, називають картою кривих байдужості (рис. 2.2). Криві байдужості мають низку важливих властивостей:

1)криві байдужості не перетинаються;

2)криві байдужості є спадними;

3)криві байдужості є увігнутими до початку координат;

4)що далі від початку координат розташована крива байдужості, то
вищому рівневі загальної корисності вона відповідає.

Рис. 2.2. Карта кривих байдужості