Визначення стану фізичного розвитку методом антропометричних індексів.

Мета: ознайомити з методами оцінки фізичного розвитку та визначити його стан за деякими антропометричними індексами.

Обладнання та матеріали: ростомір, ваги, сантиметрова стрічка, спірометр, динамометр, спирт або розчин перманганата калію.

Література:

1.Дубровский В.И. Валеология. Здоровый образ жизни, М.: Флинта, 1999.-560с.

2.Левитський П.М., Язловецький В.С., Кисельов Ф.С. Практичні заняття з анатомії, фізіології і гігієни, К.: “Радянська школа”, 1985.-118с.

3.Мінський І.Я. Практикум з валеології, ч.І, Черкаси, 1998.-118с.

Під фізичним розвитком розуміють комплекс функціонально-морфологічних властивостей організму, який визначає його фізичну дієздатність. До цього поняття входять такі фактори, як здоров’я, фізичний розвиток, рівень аеробної та анаеробної потужності, сила, м’язова витривалість, координація рухів, мотивація тощо.

На фізичний розвиток впливають спадковість, середовище, соціально-економічні фактори, умови праці і побуту, живлення, фізична активність, заняття спортом.

Відомо, що здоров’я визначається не тільки наявністю або відсутністю хвороб, а й гармонійним розвитком, нормальним рівнем основних функціональних показників.

Рівень фізичного розвитку визначають сукупністю методів, які засновано на вимірах морфологічних та функціональних ознак. Розрізняють основні та додаткові антропометричні показники. До перших відносять ріст, вагу тіла, окружність грудної клітини (під час максимального вдиху, паузі, максимальному видоху), силу кистей і станову силу (силу м’язів спини). Крім того, до основних показників відносять визначення співвідношення “активних” і “пасивних” тканин організму (худа маса тіла, загальна кількість жировідкладень)та інші показники складу організма.

До додаткових антропометричних показників відносять ріст сидячи, окружність шиї, розмір живота, талії, стегна і гомілки, плеча, сагітальний і фронтальний діаметри грудної клітини, довжину рук тощо. Таким чином, антропометрія включає визначення довжини, діаметрів, окружностей тощо.

1. Ріст стоячи вимірюють ростоміром з точністю до 0, 5 см. Піддослідного ставлять спиною до стінки ростоміру, причому він торкається трьома точками: п’ятами, сідницями і лопатками. Голову тримає так, щоб умовна лінія, яка сполучає нижній край очної ямки і козелок вуха, була паралельна підлозі. Планшенку опускають, доки вона не торкнеться голови. Ріст визначають за першою шкалою.

2. При вимірюванні росту в положенні сидячи піддослідний сідає на сидіння ростоміру і торкається його вертикальної стойки сідницями та лопатками. Ріст визначають за другою шкалою.

3. Масу тіла визначають за допомогою медичних ваг. Зважуватись треба без одягу і взуття. Не можна визначати масу тіла відразу після їжі або пиття.

4. Окружність грудної клітини вимірюють сантиметровою стрічкою з точністю до 0, 5 см. Виміри проводять у спокійному стані – пауза, під час глибокого вдиху і глибокого видиху. Різниця між цими показниками в сантиметрах називається екскурсією грудної клітини. Вона свідчить про розвиток дихальної системи. В середньому вона повинна становити 4-6 см, а в спортсменів (особливо в плавців та гімнастів) можа досягати 14 см.

5. Життєву емність легень досліджують тричі, вибираючи кращий результат. Точність вимірювання повинна становити близько 100 мл. Перед кожним вимірюванням мундштук протирають ваткою, змоченою в спирті або розчині перманганату калію.

6. Силу м’язів-згиначів кисті визначають у положенні стоячи з витягнутою в бік рукою. Точність вимірювання – 2 кг.

7. Станову силу визначають з випрямленими руками і ногами. Розгинають спину без ривків, з максимальним зусиллям. Дослідження проводять тричі і записують кращий результат.

АНТРОПОМЕТРИЧНІ ІНДЕКСИ. Індекс – це величина відношення двох або кількох антропометричних ознак (ріст, маса, окружність грудей та ін.) В основі індексів лежать зв’язки антропометричних ознак. Метод індексів можна використовувати тільки для орієнтовної оцінки окремих показників фізичного розвитку.