![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Навчально-методичні матеріали (НММ) для лекційСтр 1 из 4Следующая ⇒
Опорний конспект лекцій Із навчальної дисципліни
«Проблеми психології важковиховуваних підлітків»
напрям підготовки 6.030102 Психологія
факультет психології, економіки та управління
Укладач: кандидат психологічних наук, доцент Єгорова О.Б.
Розділ 1. ПРОБЛЕМА ВАЖКОВИХОВУВАНОСТІ У ПСИХОЛОГІЇ Тема 1.1. Проблема важковиховуваності в зарубіжній і вітчизняній психології Лекція 1-2. Проблема важковиховуваності в зарубіжній і вітчизняній психології Мета вивчення: Ознайомитися з предметом, задачами та історією розвитку девіантології Навчальний час: 4 години Обладнання: DVD-програвач та спец диски План лекції (навчальні питання): 1. Поняття про поведінку з відхиленням. 2. Історія розвитку проблеми важковиховуваності. 3. Види поведінки з відхиленням. Література: 1. Балабанова Л.М. Судебная патопсихология (вопросы определения норм и отклонений). – Д.: 1998. – 432 с. 2. Зависимости // Психиатрия, психосоматика, психотерапия / К.П. Кискер и др. / Пер. с нем. – М.: Алетейа, 1999.–С. 192-225 3. Классификация нарушений поведения// Клиническая психология / Под ред. М. Перре, У. Бауманна. – СПб.: Питер, 2002. – С. 1158- 1166 4. Комер Р. Патопсихология поведения. Нарушения и патологии психики. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2002. – 608 с. 5. Малкина - Пых И.Г. Психология поведения жертвы. – М.: Изд-во Эксмо, 2006. – 1008 с. – (Справочник практического психолога) 6. Психологічний тлумачний словник найсучасніших термінів / за ред. В.Б Шапаря. – Х.: Прапор, 2009. - 672 с. 7. Психология отклоняющегося поведения // Клиническая психология / Под ред. Б.Д. Карвасарского. – СПб.: Питер. 2007. – С.535-564 8. Типы, формы и структура девиантного поведения // Менделевич В.Д. Психология девиантного поведения. – СПб.: Речь, 2005. – С. 70-155 9. Шнейдер Л.Б. Девиантное поведение детей и подростков. – М.: Академический проект, 2005. – 336 с. Ключові поняття: девіантологія, агресивна поведінка, афективна поведінка, бездоглядна поведінка, безпритульна поведінка, гіперкінетичний синдром, девіантна поведінка, делінквентна поведінка, не адаптивна поведінка, злочинна поведінка, токсикоманійна поведінка, віктимологія. Основний зміст: Питання 1. Проблема дефініцій поведінки з відхиленням в психології вирішується неоднозначно. Іноді поняття плутаються. Вибір робочого поняття залежить від мети дослідження. Поведінку індивіду треба порівняти з нормою, що є цінністю для більшості людей. Девіантологія - наука про поведінку з відхиленням Предметом вивчення навчальної дисципліни є механізми виникнення, формування, динаміки різних форм поведінки, що відхиляються від норми, а також засоби та методи їх профілактики, корекції й терапії Розрізнюють поняття: - злочинна поведінка - поведінка, яка супроводжується здійсненням злочину; - безпритульна поведінка - мешкання дитини без батьків; - бездоглядна поведінка - поведінка, яка супроводиться прогулами уроків, втечами дітей з дому; - не адаптивна поведінка (дезадаптація) - порушення пристосування дитини до навколишнього середовища; - афективна поведінка - поведінка, яка супроводжується афективними реакціями; - агресивна поведінка - поведінка, направлена на спричинення шкоди моральної, фізичної або матеріальнї іншій особі. У свою чергу агресія може бути: - фізична; - пряма; - непряма; - вербальна; - підліткова; - соціалізована; - аутоагресія; - суїцидальна поведінка та ін. Питання 2. Етапи розвитку проблеми важковиховуваності. Виділяються 3 основних етапу: I – до 1917 р.; II - 1917 - 1936 рр.; III - 1950-ті рр. - по наступний час. В країнах СНД проблема важковиховуваності розвивалася неоднозначно, стрибкоподібно в ході боротьби біогенетичного і соціогенетичного напрямів. Біогенетичний напрямок розглядає поведінку з відхиленням в зв'язку з спадковістю або біологічними чинниками (теорія Мойера, 1960). «Концепція аномічних мозкових хвиль»; теорія К. Бюлера (1920), який вважав, що злочинність унаслідується від батьків, як і фізичні вади; теорія С. Хола і З. Фрейда (1900), які вважали, що підлітки поводяться агресивно через вікові кризи, тому агресія неминуча. Соціогенетичний напрямок розглядає поведінку з відхиленням як наслідок впливу найближчого соціального оточення. Проблема важковиховуваності була розглянута в рамках злочинної поведінки; одним з перших вивчав дану проблему Ч. Ломброзо (1835-1909), який виділив природжені анатомо-фізіологічні ознаки: біологічні стигмати (антропологічна школа карного права). Теорія В.М. Бєхтєрєва (1912): він вважав, що злочинність може бути природженою, але її можна виправити. Гіпотеза Г.Айзенка (1973)зводиться до того, що людина з яскраво вираженою екстраверсією, нейротизмом і психотизмом може стати злочинцем (не фатально). На рубежі 19-20 століть виникає поняття бездоглядної поведінки, дослідженням якої займалися А.С. Макаренко, Л.С. Виготський, В.М. Мясищєв. Блонський П.П. ввів поняття «моральна дефективність», до даної категорії він відносив дітей емоційно тупих, злодіїв, дітей з порушенням спілкування. Після 1936 р. через порушення в процесі діагностики педологія, як наука, скасувалася; було заборонено тестування, і проблема важких дітей випала з поля зору дослідників. У 1950-ті рр. проблема важковиховуваності вивчалася комплексно з різних точок зору: юристами, медиками, психологами, психіатрами і т.д. Питання 3 Також виділяють наступні види поведінки з відхиленням: - Делінквентна - дозлочинна і злочинна поведінка неповнолітніх; - Девіантна - поведінка з відхиленням (іноді буває психіатричного характеру). - Прийнято виділяти емоційні порушення психіатричного характеру: - різного роду фобії, які можуть бути ознакою шизофренії, епілепсії, депресії; - невротичні стани - гіперкінетичний синдром тощо. Аддиктивна поведінка, може бути: - куріння; - алкоголізація; - наркотизація; - токсикоманія - ігрова залежність - комп’ютерна залежність та інші види Виникають нові види девіантної поведінки: тероризм мародерство телефонний тероризм соціальне утримання тощо Рейковський Я. (1970), Кондрашенко В.Г. (1980) пропонують розрізнювати наступні види поведінки: просоціальна – поведінка, що співпадає з нормами більшості людей; асоціальна - поведінка, що не співпадає з нормами більшості людей і може перерости в антисоціальну; антисоціальна - поведінка, що направлена проти норм більшості людей. Питання для самостійної роботи: Віктимологія злочинної поведінки. Навчально-методичні матеріали (НММ) для лекцій 1. Діагностична і корекційна робота психолога з важковиховуваними підлітками: навчальний посібник для викладачів і студентів спеціальності «Психологія» / Укладачі; О.Б. Єгорова, О.В. Зозуля. – Слов’янськ: 6 ПП «Канцлер», 2004. - 34 с. 2. Лекції в електронній формі. 3. Тести. 4. Список основної та додаткової літератури. 5. Глосарій. Тема 1.2. Причини виникнення і критерії важковиховуваності
|