Показники та індикатори економічної безпеки готелю

Від точної ідентифікації загроз, від правильного вибору вимірювачів їх прояву, тобто системи показників для моніто­рингу (їх ще називають індикаторами), залежить ступінь адек­ватності оцінки економічної безпеки готелю і комплекс необ­хідних заходів для попередження і відбиття небезпеки, що відпо­відають масштабові і характерові загроз.

Однією з цілей моніторингу економічної безпеки готелю є діагностика його стану за системою показників, що враховують специфічні галузеві особливості.

Якщо використовувати подібну методику для побудови си­стеми кількісних і якісних показників економічної безпеки готе­лю, то до неї необхідно включити такі головні індикатори:

а) індикатори виробництва послуг:

• динаміка надання послуг (зростання, спад, стабільний стан, темп зміни);

• реальний рівень завантаження;

• частка нових послуг у їх загальній кількості;

• темп відновлення номерного фонду (реновації);

• стабільність процесу надання послуг (ритмічність, рівень завантаженості протягом певного часу);

• питома вага готелю у ВВП (для особливо великих готелів-монополістів);

• оцінка конкурентноздатності послуг;

• вікова структура персоналу;

б) фінансові індикатори:

• обсяг портфеля замовлень (загальний обсяг передбачува­них продажів);

• фактичний і необхідний обсяг інвестицій (для підтримки і розвитку наявного потенціалу);

• рівень інноваційної активності (обсяг інвестицій у ново­введення);

• рівень рентабельності надання послуг;

• фондовіддача (капіталомісткість);

• прострочена заборгованість (дебіторська і кредиторська);

• частка забезпеченості власними джерелами фінансування оборотних коштів, матеріалів для надання послуг;

в) соціальні індикатори:

• рівень оплати праці стосовно середнього показника по готельній сфері або економіці в цілому;

• рівень заборгованості із зарплати;

• втрати робочого часу;

• структура кадрового потенціалу (вікова, кваліфікаційна).

Класифікація та оцінка економічної безпеки готелів Стосовно специфіки готелів і відповідно до фактичних і нормативних значень їх техніко-економічних показників і ве­личини їхнього відхилення від бар'єрних (граничних) значень індикаторів економічної безпеки стан готелів можна характе­ризувати як:

а) нормальний, коли індикатори економічної безпеки зна­ходяться в межах граничних значень, а ступінь використання наявного потенціалу близький до обгрунтованих нормативів за­вантаження;

б) передкризовий, коли минається бар'єрне значення хоча б одного з індикаторів економічної безпеки, а інші наближа­ються до певної околиці своїх бар'єрних значень і при цьому не до кінця втрачені технічні і технологічні можливості поліпшен­ня умов і результатів виробництва шляхом прийняття до загроз заходів попереджувального характеру;

в) кризовий, коли минається бар'єрне значення більшості основних індикаторів економічної безпеки і з'являються озна­ки необоротності спаду виробництва і часткової втрати потен­ціалу внаслідок вичерпання технічного ресурсу обладнання і площ, скорочення персоналу;

г) критичний, коли порушуються всі (або майже всі) бар'є­ри, що відділяють нормальний і кризовий стани розвитку готе­лю, а часткова втрата потенціалу стає неминучою і невідворот­ною.

Закритичний момент настає тоді, коли послуги готелю ста­ють цілком неконкурентоспроможними на внутрішньому і зов­нішньому ринках.

Підтримка необхідного потенціалу готелю в сучасних умо­вах повинна грунтуватися на комплексному вирішенні про­блеми багатоканальності ресурсного забезпечення його жит­тєдіяльності за рахунок різних джерел, у першу чергу, шляхом стабільного нарощування комерційного сектора, що буде сприяти мінімізації залежності від держбюджетного фінансу­вання при максимальному збереженні наявного потенціалу. При цьому необхідно враховувати можливості структурної трансформації для ефективного завантаження готелю, по­ліпшення його фінансово-економічного стану і підвищення конкурентоздатності.

Завоювання нових ринків для своїх послуг як додаткових джерел коштів необхідне для компенсації дефіциту фінансуван­ня і доведення його до рівня граничних значень показників еко­номічної безпеки готелю, нижче яких починається необоротна деградація його потенціалу, при якій сама постановка завдан­ня оцінки економічної безпеки втрачає зміст.

Виявлення і вжиття заходів, спрямованих на запобігання загрозам економічній безпеці, передбачає аналіз гіпотетично­го стану готелю в результаті виконання прийнятих раніше стра­тегічних для цього готелю економічних і науково-технічних рішень, загальних тенденцій і процесів у затребуваності послуг, інвестицій тощо.

Оскільки прояв і дія загроз — не одномоментний акт, а складний динамічний процес, причому процес детермінований, тобто з досить твердою тимчасовою структурою причинно-на-слідкових зв'язків подій, що відбуваються у виробництві, то й оцінка економічної безпеки повинна здійснюватися в динаміці зміни потенціалу цього виробництва на деякому тимчасовому інтервалі, що повинний визначатися, виходячи з уявлень про вірогідність інформації, використовуваної як бази прогнозуван­ня (технічно й економічно обґрунтованих нормативів, норм і т. ін.).

Відповідно, для контрольних точок прогнозування (припу­стимо, на кінець кожного року або на кінець усього періоду) необхідний розрахунок техніко-економічних показників стану виробництва готелю, що є основою такої оцінки.

Для побудови і всебічної техніко-економічної оцінки гіпо­тез або можливих стратегій розвитку виробництва в конт­рольних точках встановленого горизонту прогнозування необ­хідний відповідний інструментарій, яким можуть бути різні ме­тоди, застосовувані в економічному і науково-технічному прогнозуванні.

Постійне посилення факторів, що загрожують економічній безпеці готелю й обумовлюють його депресивний розвиток, порушує питання про створення системи моніторингу стану і динаміки розвитку готелю з метою завчасного попередження загрозливої небезпеки, і вживання необхідних заходів захисту і протидії.

Основні цілі моніторингу повинні бути такими:

• оцінка стану і динаміки розвитку виробництва послуг го­телем;

• виявлення деструктивних тенденцій і процесів розвитку потенціалу цього виробництва;

• визначення причин, джерел, характеру, інтенсивності впливу загрозливих факторів на потенціал виробництва;

• прогнозування наслідків дії загрозливих факторів як на потенціал продуктивності, так і на сфери діяльності, забез­печувані продукцією і послугами цього потенціалу;

• системно-аналітичне вивчення сформованої ситуації і тен­денцій її розвитку, розробка цільових заходів щодо відбиття загроз готелю.

Моніторинг повинний бути результатом взаємодії всіх за­цікавлених служб готелю. При здійсненні моніторингу повин­ний діяти принцип безперервності спостереження за станом об'єкта моніторингу з урахуванням фактичного стану і тен­денцій розвитку його потенціалу, а також загального розвитку економіки, політичної обстановки і дії інших загальносистемних факторів.

Для проведення моніторингу необхідне відповідне мето­дичне, організаційне, інформаційне, технічне забезпечення. Зміст і послідовність моніторингу

1. Ідентифікація готелю (господарюючого суб'єкта) — об'єкта моніторингу.

2. Формування системи техніко-економічних показників оцінки економічної безпеки готелю з урахуванням специфіки його функціонування.

3. Збір і підготовка інформації, що характеризує стан об'єкта моніторингу.

4. Виявлення (визначення) факторів, що характеризують перспективні напрямки розвитку готелю.

5. Моделювання і формування сценаріїв або стратегій роз­витку готелю.

6. Розрахунок техніко-економічних показників готелю на всю глибину прогнозного періоду.

7. Проведення аналізу показників економічної безпеки го­телю.

8. Розробка пропозицій з попередження і нейтралізації за­гроз економічній безпеці готелю.

Викладений методичний підхід і інструментарій аналізу та діагностики стану готелю дозволяють з достатньою повнотою досліджувати комплекс факторів, що загрожують економічній безпеці готелю, осмислено і цілеспрямовано організувати і ви­конати необхідний моніторинг, системно аналізувати динамічно мінливу соціально-економічну ситуацію, проводити техніко-економічне обгрунтування прийнятих управлінських рішень.

Здійснення стратегії стабільного й ефективного функціо­нування готелю припускає комплексне вирішення таких зав­дань управління:

• маркетингові дослідження ринку;

• інвестиційне забезпечення виробництва і відтворення за рахунок раціональної організації грошових потоків і запо­зичень;

• створення інноваційних наробок — науково-технічних, технологічних, конструкторських—для забезпечення кон­курентної переваги власних послуг;

• удосконалювання структури і складу кадрового потенціа­лу тощо.