Тактико-організаційнізаходи забезпечення безпеки

Традиційний метод посилення безпеки шляхом збільшен­ня чисельності співробітників не дає бажаного результату як через економічні розуміння, так і малої ефективності такого підходу. Людина, що несе службу, піддана стомлюваності, не­уважності, не виключена змова зі злочинцями, шантаж, заля­кування тощо. Єдине правильне рішення питання безпеки ви­користання системного, комплексного підходу, що поєднує в собі методи організаційного, технічного і фізичного характеру в їхньому правильному сполученні і розумному визначенні ча­стки кожної складової.

До організаційних заходів належать: спеціально розроблені системи регламентації поведінки обслуговуючого персоналу і співробітників, що відповідають за безпеку; проведення заходів для спеціальної підготовки персоналу служби безпеки; техно­логія готельного обслуговування; принципи організації поряд­ку доступу й охорони різних категорій готельних номерів і служ­бових приміщень; регламентація дій співробітників в екстре­мальних ситуаціях.

Необхідно особливо відзначити, що великою (можливо, головною) небезпекою для готелю є можливість пожежі, випад­кового або навмисного підпалу, що також вимагає розробки і впровадження адекватних організаційно-технічних заходів про­тидії і є однією з найважливіших складових комплексної систе­ми безпеки.

Очевидно, що перехід до нової, сучасної концепції безпе­ки, що передбачає застосування складної спеціальної техніки, вимагає перегляду тактичних аспектів у роботі різних служб го­телю.

Необхідно реалізувати такі організаційні заходи: розробити детальні інструкції дій у всіх можливих позаштатних ситуаціях і довести їх до кожного співробітника; скласти короткі, барвисті, високоінформативні й інтуїтивно зрозумілі інструкції з корис­тування апаратурою безпеки для гостей, у які повинні бути вне­сені короткі правила поведінки в екстремальній ситуації; регу­лярно проводити заняття з підвищенню кваліфікації персоналу служби безпеки, фізичної і бойової підготовки; провести навчан­ня всього персоналу готелю правилам користування апаратурою комплексу безпеки; організувати для персоналу періодичну (не менш одного разу в рік) перевірку знань в області безпеки, про­водити додаткове навчання в міру зміни кадрів і модернізації го­телю; організувати нечисленну, але професійну інженерну служ­бу (у рамках штату служби безпеки), в обов'язки якої ввійшло б проведення технічного обслуговування комплексу автоматизації готелю, проведення навчання і консультування співробітників інших служб готелю; інші заходи (розробляються індивідуально для кожного конкретного готелю).

Працівники служби безпеки готелю мають постійно ви­вчати досвід експлуатації готелів і роботи їх служб безпеки, дані статистики правопорушень, мати консультаційну взаємодію з фахівцями державних служб охорони порядку, пожежної без­пеки, силових відомств.

Сьогодні у розпорядження професіоналів готельної справи надані різноманітні засоби боротьби зі злочинами: системи елек­тронних карткових замків, сейфи, системи охоронної сигналізації та відеоспостереження тощо. Слід зазначити, що в сучасних умо­вах безпека готелю неможлива без системи технічних засобів без­пеки. Заходи безпеки, що розроблюються та впроваджуються в готелі, мають бути націлені на виконання таких завдань:

• забезпечення охорони і безпеки постояльців та їхнього особистого майна під час перебування в готелі;

• захист майна готелю від ворожих дій (крадіжок, актів ван­далізму тощо);

• забезпечення захисту готелю (самого будинку і всього, що в ньому знаходиться) від терористичних актів (нападів, саботажу тощо);

• підтримування громадського порядку і забезпечення на­лежної поведінки у всіх громадських місцях готелю;

• забезпечення постояльцям спокою і конфіденційності під час їх перебування в готелі;

• забезпечення можливості негайного й ефективного реа­гування у випадку будь-якої події, що вимагає втручання персоналу готелю або представників сторонніх відомств (наприклад, міліції, швидкої допомоги тощо);

• гарантування належної поведінки, а також сумлінності і чесності всього персоналу готелю;

• гарантування можливості надання готелем спеціальних по­слуг із забезпечення підвищеної безпеки високопоставле­них осіб, до охорони яких висуваються особливі вимоги. Застосування цих заходів безпеки не лише убезпечить клієнта під час його перебування в готелі, але і відгородить співробітників від необгрунтованих звинувачень. А це, поряд з іншими аспектами, підвищить репутацію готелю і, як наслідок, збільшить його заповнюваність.

Першорядним у забезпеченні безпеки клієнта під час пе­ребування його в готелі є обмеження і контроль доступу в но­мер.

Вхідні двері всіх гостьових номерів мають обладнуватися до­водчиками дверей, що монтуються зсередини, внутрішніми до­датковими не ключовими запорами, однобічними ширококутовими вічками, що монтуються на висоті 1, 5 м від підлоги.

Пожежні виходи на всіх поверхах мають обладнуватися до­водчиками і запірними пристроями, що забезпечують вільний вихід і вхід з використанням механічних ключів або карт-ключів.

Для забезпечення комфортного перебування клієнтів у го­телі варто використовувати малі сейфи в номерах і/або центра­лізоване сховище цінностей (депозитні скриньки).

Кожен готельний номер має обладнуватися міні-сейфом, що управляється (закривається і відкривається) персональним кодом клієнта. Розмір сейфа визначається типом номера, од­нак, варто надавати перевагу сейфам, що дозволяють зберігати в них переносний комп'ютер. Для надання уповноваженими особами допомоги клієнтам у відкриванні сейфів в екстрених випадках має бути передбачений майстер-пристрій, що управ­ляється спеціальним кодом, встановлюваним охороною готе­лю.

Дуже корисна наявність у сейфах енергонезалежної пам'я­ті подій, що знімає всі претензії і питання постояльців щодо несанкціонованого відкриття сейфів службовцями готелю.

Централізоване сховище цінностей клієнтів (депозитні скринь­ки), розташовується поблизу стійки реєстрації. Клієнти можуть орендувати скриньку (або сейфи) у такому сховищі для зберігання особливо важливих і коштовних великогабаритних речей, як, на­приклад, вогнепальна зброя, шуби, цінні папери тощо.

Кожен осередок сховища повинен відкриватися двома клю­чами: майстер-ключем, що зберігається в обслуговуючого пер­соналу й особистим ключем, переданим клієнтові. Централі­зоване сховище цінностей клієнтів обслуговує персонал служ­би прийому:

Приміщення сховища повинне:

• мати капітальні стіни;

• мати двері з металу (або міцного дерева). Допускається встановлення звичайних дверей і внутрішніх ґрат;

• мати механізм для автоматичного замикання дверей, що не дозволяє помилково залишити двері відкритими;

• мати контроль доступу (двері відкриваються за допомо­гою особистої кодованої картки і/або особистого коду) з можливістю передачі таємного сигналу небезпеки в тих випадках, коли двері відкриваються під примусом;

• мати систему охоронної сигналізації.

Вхід у сховище повинний проглядатися засобами відеоспостереження з записом зображення на відеомагнітофон.

Централізована система охоронної сигналізації в готелі є засобом забезпечення безпеки зон життєзабезпечення готелю, запобігання неконтрольованого проникнення усередину при­міщення й окремих кімнат.

Для забезпечення постійного моніторингу сигналів триво­ги приймально-контрольний прилад розташовується в місці цілодобової присутності персоналу (це може бути диспетчерсь­ка, приміщення охорони, прийомна стійка готелю або комута­тор).

Забезпеченням охоронними оповісниками на відкриття підлягають:

• всі аварійні виходи з готелю;

• усі зовнішні двері, що звичайно закриті;

• двері службових приміщень з обладнанням, що звичайно працює без обслуговуючого персоналу (дизельна, транс­форматорна, котельня, АТС тощо);

* двері ряду критичних приміщень готелю, захист яких має забезпечуватися в той час, коли вони активно не використовуються. Це комори спиртних напоїв, кімнат з електрон­ним обладнанням (телецентр, сервер і т.п.), кабінети ке­рівництва, бухгалтерія (каса).

Скрізь, де це можливо, магнітоконтактні оповісники відкриття мають бути потайними або врізаними.

У тих місцях, де потрібні особливі запобіжні заходи, через предмети, що там знаходяться, що представляють інтерес для зловмисників, необхідно встановити об'ємні оповісники руху. Для схованої передачі сигналу тривоги оповісники тривож­ної сигналізації встановлюються в таких місцях:

• стійка адміністратора;

• каса прийому грошей у зоні реєстрації;

• каса готелю;

• інші приміщення, де може накопичуватися готівка;

• офіс керівництва.

Система охоронної сигналізації повинна бути обладнана пристроями звукової і візуальної сигналізації (зумер, сирена, строб-сигналізатори), що повинні привернути увагу персоналу до сигналізації тривоги.

Необхідно передбачити централізовану систему відеоспостереження. Система повинна забезпечувати можливість спо­стереження в реальному масштабі часу і запис того, що відбу­вається для подальшого вивчення. У ліфтових холах і на сходо­вих клітках (на житлових поверхах) відеокамери варто розміщувати таким чином, щоб двері номерів не потрапляли в поле зору камер. Необхідно забезпечити запис усіх відеокамер на відеомагнітофон. Головні монітори спостереження, комута­ційне обладнання і записуючі пристрої слід встановлювати в приміщенні служби безпеки або чергового адміністратора.

Необхідно передбачити і робоче місце для перегляду і до­кументування відеоінформації. У сучасних готелях з великою кількістю співробітників доцільно обладнати спеціальний служ­бовий вхід, а також передбачити автоматизовану систему кон­тролю доступу й обліку робочого часу на службовому вході пер­соналу. Система повинна обмежувати прохід людей, що не ма­ють доступу, за допомогою турнікета або дверного замка, вести реєстрацію проходу співробітників у режимі реального часу, забезпечувати формування і роздрукування звітів, у тому числі і про кількість відпрацьованого часу співробітниками за день, місяць.

Як пропуски для системи контролю доступу й обліку робо­чого часу можна використовувати картки з нанесенням на них текстової, графічної і фотоінформації для використання як по­свідчення.

Вищеописані положення можуть використовуватися як базові для побудови системи безпеки готелю. Проте, у кожно­му конкретному випадку вибір систем і засобів є строго індиві­дуальним.