Охорона праці і техніка безпеки в готелях

Сучасний готель оснащений великою кількістю різного обладнання і майна. У ньому працює значна кількість обслуго­вуючого персоналу, відбувається постійна зміна проживаючих. Саме тому питанням охорони праці і техніки безпеки в готелях приділяється велика увага.

У готелях повинні проводиться заходи щодо профілактики травматизму, створення нормальних санітарно-гігієнічних умов, електробезпеки, навчання персоналу.

Загальне керівництво роботою з охорони й безпеки праці в готелі здійснює директор (роботодавець). Він зобов'язаний за­безпечити виконання вимог законів про працю, правил і норм з охорони праці, державних стандартів, а також виконання зо­бов'язань, передбачених колективним договором (контрактом).

Директор готелю наказом призначає відповідального за безпеку праці, формує склад служби охорони праці, призначає відповідальних за стан охорони праці в кожному підрозділі і відповідальних за навчання персоналу готелю і перевірку знань з охорони праці.

На основі положень, правил і типових інструкцій у кожно­му готелі розробляється своє положення про організацію робо­ти з охорони праці і виробничої санітарії. Крім того, для кож­ної категорії працівників розробляються інструкції.

Працівник готелю зобов'язаний дотримуватися норм, пра­вил, інструкцій з охорони праці, вміти правильно застосовувати колективні й індивідуальні засоби захисту, негайно повідом­ляти своєму безпосередньому керівникові про будь-який не­щасний випадок, а також про ситуації, що створюють загрозу життю і здоров'ю людей.

Працівники готелю допускаються до роботи лише після про­ходження інструктажу з техніки безпеки. Видами інструктажу є вступний, первинний, повторний, позаплановий, поточний.

Профілактика виробничого травматизму. Причини травма­тизму можуть бути організаційними і технічними.

До організаційних відносяться: недостатній нагляд за до­триманням правил техніки безпеки, відсутність необхідної тех­нічної кваліфікації в персоналу, робота без запобіжних засобів, неправильне розташування людей на робочому місці, недо­статній інструктаж, погане освітлення, низька або висока тем­пература, слабка вентиляція тощо.

До технічних причин травматизму відносяться: не­справність або недосконалість технологічного обладнання, інструментів, пристроїв і засобів техніки безпеки, незручність або захаращеність робочого місця.

Причиною травми може стати також хворобливий стан пра­цюючого, непідготовленість до даної роботи і неуважне відно­шення до неї, стомлення і стан сп'яніння.

Розслідування й облік нещасних випадків відбувається відповідно до «Положення про порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві». Це положення встанов­лює єдиний порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві, обов'язковий для готелів будь-яких форм влас­ності.

За результатами розслідування складається висновок, що є обов'язковим для роботодавця і може бути оскаржений в орга­нах державної інспекції праці або в суді.

Виробнича санітарія і гігієна. Гігієна праці розглядає питан­ня, пов'язані з умовами роботи і їхнім впливом на людський організм; розробляє гігієнічні і лікувально-профілактичні захо­ди, спрямовані на поліпшення і збереження здоров'я праців­ників, підвищення працездатності і продуктивності праці. Існу­ють декілька гігієнічних критеріїв оцінки умов праці:

• забруднення повітря;

• температура, вологість і швидкість руху повітря;

• рівень шуму;

• освітленість;

• санітарний стан;

• особиста гігієна співробітників.

Забруднення повітря. Усі приміщення готелю, де працює персонал, повинні бути просторими, мати досить високі стелі, бути оснащеними природною або примусовою вентиляцією, що забезпечує нормальну циркуляцію повітря і виключає проник­нення сторонніх запахів.

Температура, вологість і швидкість руху повітря. Ці пара­метри мають сильний вплив на стан людини, її працездатність і регулюються за допомогою системи опалення. Температура по­вітря в приміщеннях повинна бути не нижче 18 °С, вологість повітря в теплий період року 30-60%, у холодний — не більш 70%, швидкість руху повітря в холодний період — до 0, 3 м/с, у теплий — до 0, 5 м/с.

Рівень шуму. У готелях повинні дотримуватися протишумні правила, до яких належать такі. Підлоги в коридорах, холах і вітальнях мають покриватися звукопоглинаючими килимами або покриттями, що їх замінюють. Телевізори мають встанов­люватися лише в номерах або спеціальних приміщеннях, а те­лефон загального користування — віддалік від житлових кімнат у спеціальних кабінах або під акустичним ковпаком. Для змен­шення шуму в житлових і громадських приміщеннях викорис­товують спеціальні звукоізолюючі вікна і двері, звукоізолюючу обробку стін.

Освітленість. При поганій освітленості з'являються зоро­ва втома, загальна млявість, погіршення зору, знижується про­дуктивність праці. У приміщеннях повинне бути природне (не менш одного вікна) і штучне освітлення, що забезпечує освіт­леність цілодобово при лампах розжарювання — 100 лк (у лю­менах), при люмінесцентних лампах — 200 лк, у коридорах -природне або штучне освітлення. Кожне робоче місце повин­не бути досить освітлене, але освітлення при цьому не повинне справляти сліпучої дії. Штучне освітлення може бути загальним, місцевим і комбінованим. Застосування лише місцевого освіт­лення на робочих місцях не допускається. Існує також аварій­не освітлення на випадок евакуації.

Санітарний стан. У готелі повинні дотримуватися санітар­но-гігієнічні норми і правила, встановлені органами епідеміо­логічного нагляду, зокрема з чистоти приміщень, стану сантех­нічного обладнання, видалення відходів, ефективного захисту від комах і гризунів, обробки білизни. Усе газове, водопровідне і каналізаційне обладнання повинне бути встановлене й експ­луатуватися відповідно до «Правил технічної експлуатації го­телів та їхнього обладнання».

У приміщеннях необхідно щодня робити вологе прибиран­ня, видаляти пил і павутину, пилососити килими і килимові покриття, протирати вікна, двері. По закінченні роботи при­міщення потрібно ретельно прибрати і залишати в повному порядку. Періодично необхідно прибирати приміщення з ви­користанням мильно-лужного розчину, хлорного вапна, про­водити генеральні прибирання, дезінфекції й дезинсекції (за­ходи боротьби з комахами). Особлива увага має приділятися роботі покоївок. Транспортування білизни, прибиральних ма­теріалів й інвентарю здійснюється покоївками на візках.

У службових приміщеннях, призначених для відпочинку, прийому їжі, зміни одягу обслуговуючого персоналу заборо­няється тримати прибиральний інвентар і брудну білизну. Ці кімнати обладнуються індивідуальними шафами, обідніми сто­лами, стільцями тощо.

Інструкція з санітарного утримання вимагає від персоналу особливої уваги до постільної білизни проживаючих та їхньої своєчасної заміни. У білизняній повинна бути ідеальна чисто­та. Чиста і брудна білизна має зберігатися в різних приміщен­нях, окремо одна від одної. Після прийому брудної білизни не­обхідно вимити руки і змінити халат. Прання білизни прожи­ваючих здійснюється покоївками в спеціально обладнаних приміщеннях.

Інструкція з санітарного утримання включає також вимо­ги до стану території, що прилягає до готелю. Територія повин­на бути прибрана, озеленена, облагороджена. Для збору побу­тових відходів на території двору встановлюються сміттєзбиральники. Вторинна сировина і макулатура має збиратися і складатися окремо.

Усі працівники готелю не рідше одного разу в рік мають проходити медичний профогляд у поліклініках і подавати на роботі довідки про стан свого здоров'я. Співробітники, що не пройшли медогляд, до роботи не допускаються.

У випадку, якщо занедужає проживаючий, адміністрація готелю має викликати лікаря. У випадку інфекційного захво­рювання працівники СЕС проводять у номері дезінфекцію. Прибирання номерів, у яких знаходяться хворі, має проводи­тися із застосуванням розчину хлорного вапна.

На кожному поверсі готелю повинні бути пам'ятки про на­дання першої допомоги й аптечки з набором необхідних меди­каментів.

Електробезпека в готелях. Електричний струм становить велику небезпеку для життя і здоров'я людини. Враження елек­тричним струмом найчастіше відбувається в результаті: випад­кового дотику до відкритих струмопровідних частин, що зна­ходяться під напругою; появи напруги в результаті пошкоджен­ня ізоляції на зовнішніх металевих частинах електроустановок; неякісного заземлення або занулення електроустановки; неза­довільного огородження струмопровідних частин установки від випадкового дотику; виконання робіт на розподільних пристро­ях без відключення напруги і без дотримання необхідних заходів безпеки.

У результаті дії електричного струму вражаються внутрішні органи людини, що часто приводить до смертельного резуль­тату. При дії електричної дуги виникає ураження зовнішніх органів (опіки).

Електротравми за ступенем важкості класифікуються так:

I ступінь — судомні скорочення м'язів без втрати свідо­мості;

II ступінь — судомні скорочення м'язів і втрата свідо­мості;

III ступінь — втрата свідомості і порушення функцій сер­цевої діяльності і дихання;

IV ступінь — клінічна смерть.

Крім того, до наслідків електротравм відносять «знаки» струму і «металізацію» шкіри.

Важкість електротравми залежить від сили, частоти, шляху струму в організмі потерпілого, фізіологічного стану його органі­зму, часу впливу й умов зовнішнього середовища.

Найбільш небезпечний для людини змінний струм часто­тою 50-500 Гц.

Опіки в залежності від ваги характеризуються так:

I ступінь — почервоніння шкіри;

II ступінь — утворення міхурів;

III ступінь - обвуглювання шкіри;

IV ступінь - обвуглювання м'язів, судин, підшкірної сітківки.

До технічних способів і засобів захисту від ураження стру­мом відносяться: ізоляція струмопровіднихчастин; захисне за­землення, занулення; захисне відключення; огороджувальний пристрій; попереджувальна сигналізація, знаки безпеки, засо­би захисту та ін.

До роботи з електроустановками допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли інструктаж і навчання безпеч­ним прийомам праці, які підтвердили знання правил безпеки стосовно виконуваної роботи й пройшли інструктаж щодо зай­маної посади.

Слід також зазначити, що у кожному готелі наказом дирек­тора з числа спеціально підготовленого електромеханічного персоналу призначається особа, відповідальна за загальний стан електрогосподарства готелю.