Гідробіологічні спостереження. Повна і скорочена програма спостережень

Гідробіологічні показники-це кількісні та якісні характеристики різних груп водного населення, що використовують для оцінки екологічно-санітарного стану водних екосистем.

Якість води визначають оцінюючи реакцію гідро біонтів на забруднення. Індикаторами-гідробіонтами є: зообентос(живуть на дні), пери фітон(живуть на підводних скелях, камінні, суднах), зоопланктон, фітопланктон.

Вивчаючи вміст мікрозабруднювачів, що накопичилися у тканинах риб, молюсків, водного моху на дні озер, водосховищ і рівнинних річок можна встановити динаміку забруднення та надходження забруднення до водних об’єкту.

Повна програма-спостереження проводиться щоденно 7.00 13.00 19.00 і отримують інформацію про разові концентрації.

Скорочена програма- отрим. Інф.тільки про разові конц. Щодня в 7.00 13.00.Допускається пров.спостер. по скор. програмі при темп. менше -45 град і в місцях де середньо міс. конц. Менша за одну двадцяту ГДК макс.-раз.

14. Фоновий моніторинг, його роль в оцінюванні і прогнозуванні глобального стану біосфери.

Дослідження екологічних змін і організація еколо­гічного моніторингу на фоновому рівні передбачає спо­стереження у віддалених від локальних джерел забруд­нення зонах, тобто фонові спостереження, сутність яких

полягає у відстежуванні змін стану атмосфери, ґрунту, природних вод, структури земної поверхні на територі­ях, на які безпосередньо не діють антропогенні фактори.

Фоновий моніторинг — багаторічні комплексні спостереження за визначеними об'єктами природоохоронних зон для оцінювання і прогнозування змін стану екосистем, віддалених від об'єктів про­мислової і господарської діяльності.

Основним завданням фонового моніторингу є з'ясу­вання і фіксація показників, що характеризують природ­ний фон (стан природного середовища, який не зазнав прямого впливу людської діяльності), а також глобальні й регіональні зміни в процесі розвитку біосфери. Його ор­ганізовують у біосферних заповідниках, де вивчають, контролюють і прогнозують антропогенні зміни біосфе­ри, абіотичних факторів середовища, а також внутрішні процеси і явища, що відбуваються в екосистемах.

Фоновий глобальний стан біосфери вивчають на фоно­вих станціях, які формуються зі стаціонарного спостере-жувального полігона (ділянки для відбору проб, гідропос-ти, спостережувальні свердловини) і хімічної лабораторії, розміщених на територіях біосферних заповідників, де заборонена будь-яка господарська діяльність.

Якісний і кількісний фоновий стан природного сере­довища у далекому минулому, до початку впливу люди­ни, можна дослідити заданими історичного моніторин­гу — аналізу кілець загиблих або давніх дерев, проб льо­довиків, донних відкладень тощо.

Програма фонового екологічного моніторингу на ос­нові біосферних заповідників охоплює такі напрями:

— моніторинг забруднення природного середовища та інших факторів антропогенного впливу

— моніторинг реакції біоти на антропогенний вплив, передусім на фонові рівні забруднення;

— спостереження за зміною функціональних і структурних характеристик еталонних (незайманих) природних екосистем і їх антропогенних модифікацій.

Програма фонового моніторингу формується з абіо­тичної та біотичної складових.

До абіотичної складової фонового моніторингу нале­жать спостереження за кліматичними, едафічними (ґрунтовими), гідрологічними, орографічними (рельєф­ними), геологічними умовами та явищами навколишньо­го середовища, які впливають на організми екосистеми. При цьому вимірюють гідрометеорологічні величини, концентрації хімічних речовин природного й антропо­генного походження у певних середовищах. Гідрометео­рологічні і геофізичні характеристики навколишнього природного середовища повинні містити дані про швид­кість і напрям вітру, атмосферний тиск і температуру по­вітря, вологість і кількість опадів, інтенсивність соняч­ної радіації, у т. ч. ультрафіолетового випромінювання, витрати, рівень і температуру води, вологість, тепловий баланс ґрунту. Спостереження за абіотичною частиною мають забезпечити інформацією про концентрацію хі­мічних речовин, їх сполук у навколишньому середовищі, про міграційні процеси, накопичення, трансформацію та кругообіг цих речовин. Визначаючи необхідність охоп­лення певних речовин програмою вимірювань у біосфер-них заповідниках, послуговуються такими критеріями:

1) поширення речовин, їх стійкість і мобільність у НС

2) здатність речовин вплив на біол та геофі­зичні системи.

Міжнародні фонові моніторингові станції належать до глобальної системи моніторингу НС.