Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Передмова. Методичні вказівки з підготовки до семінарських занятьСтр 1 из 9Следующая ⇒
6.030503, 6.030504, 6.030508, 6.030601
Дніпропетровськ – 2011р.
Методичні вказівки з підготовки до семінарських занять з курсу „Макроекономіка” для студентів економічного факультету денної форми навчання усіх спеціальностей: 6.030503, 6.030504, 6.030508, 6.030601/ Укладач: Кобзар Н.І. –Дніпропетровськ: ПДАБА, 2011. – 47 с.
Методичні вказівки розроблено з метою надання допомоги студентам у вивченні курсу „Макроекономіка” та підвищення ефективності їх самостійної роботи. Методичні вказівки містять у собі такі розділи, як структура та зміст дисципліни, плани семінарських занять, перелік розділів та питань програми, які не викладаються на лекціях та методичні рекомендації щодо самостійного вивчення цих розділів, опрацювання основної та додаткової літератури, варіанти типових задач, які студенти повинні вирішити самостійно.
Укладач: Кобзар Н.І., к. е. н., доцент, зав. кафедрою економічної теорії та права ПДАБА.
Відповідальний за випуск: Кобзар Н.І., к. е. н., доцент, зав. кафедрою економічної теорії та права ПДАБА.
Рецензент: Пилипенко Г.М. к. е. н., доцент кафедри економічної теорії та підприємництва НГУУ.
Затверджено на засіданні кафедрі економічної теорії та права. Протокол № 1 від 31.08.10 р. Зав. кафедрою Кобзар Н.І.
Затверджено на засіданні Методичної ради ПДАБА. Протокол № 4 (71) від 29.03.2011 р.
Зміст
Передмова …………………………………………………………………..3 Структура дисципліни " Макроекономіка" ………………………..………4 Семінарські заняття: ………………………………………………………..7 Тема 1. Макроекономіка: предмет, методи аналізу, функції.… ………...7 Тема 2. Вимірювання результатів макроекономічного розвитку. Система національних рахунків …..………..………..………..………….11 Тема 3. Динаміка національного виробництва………………..……........16 Тема 4. Макроекономічна нестабільність та безробіття. ……………….19 Тема 5. Макроекономічна нестабільність та інфляція.………………….22 Тема 6. Сукупний попит та сукупна пропозиція. Макроекономічна рівновага.…………………………………… ……………………………..26 Тема 7.Теорії загальної рівноваги. Класична та кейнсіанська моделі макроекономічної рівноваги. ………………………………..……..……..31 Тема 8. Фіскальна політика держави та її інструменти.………………...35 Тема 9. Монетарна політика держави та її інструменти. ……………….39 Тема 10. Теорії економічного зростання………………………………….41
Передмова В умовах кредитно-модульної системи навчання значно зростає роль, кардинально змінюються зміст та підхід до самостійної роботи студентів. Самостійна робота включає в себе підготовку до аудиторних занять, підготовку до виконання завдань поточного модульного контролю, виконання курсових робіт та індивідуальних завдань, опрацювання розділів програми, які не читаються на лекціях, самостійне вирішення задач. „Макроекономіка ” викладається на 1 курсі, коли студенти ще не встигли адаптуватись до системи вищої школи і не мають, власноруч сформованої, методики самостійної роботи. Тому метою розробки методичних вказівок з підготовки до семінарських занять студентів є надання допомоги їм у вивченні курсу, формуванні методики самостійної роботи та підвищення її ефективності. Методичні вказівки, перш за все, включають в себе такі розділи робочої програми курсу, як структура та зміст дисципліни. Це дає можливість студентам представити загальну кількість годин, яка відведена на вивчення курсу, кількість кредитів і, відповідно, модулів, кількість годин та зміст лекцій, питання які виносяться на семінарські заняття, а головне, ті розділи програми, які не викладаються на лекціях і опрацьовуються самостійно. Плани семінарських занять містять питання, що обговорюються на семінарах, перелік термінів та понять за темами курсу, перелік рекомендованої літератури та типові задачі Цей розділ методичної розробки значно полегшує підготовку студентів до практичних занять. Значна увага приділена методичним вказівкам щодо роботи студентів над розділами, які не викладаються на лекціях. Значна частина часу, який відведено на самостійну роботу, витрачається студентами на підготовку до контрольних заходів, тому, по кожному модульному контролю, увагу студентів акцентовано на тих формулах, за допомогою яких вони можуть без особливих проблем вирішувати задачі, оскільки саме ця частина завдань модульного контролю виявляється найскладнішою.
Зміст дисципліни „Макроекономіка” (лекційний курс)
Плани семінарських занять План семінару по темі I: “Макроекономіка: предмет, методи аналізу, функції”. 1. Предмет макроекономіки, як науки. Методи та функції макроекономіки. 2. Національна економіка: суть, основні риси, та економічні кордони. 3. Діалектика регулювання національної економіки. 4. Макроекономіка та макрорегулювання. Цілі та інструменти макрорегулювання. Основні терміни та поняття Макроекономіка. Позитивна економіка. Нормативна економіка. Агрегат, Агрегування. Діалектика. Аналіз. Синтез. Індукція. Дедукція. Абстракція. Узагальнення. Припущення. Національна економіка. Риси національної економіки. Економічні кордони національної економіки. Цільова функція національної економіки. Головні макроекономічні проблеми. Макроекономічна рівновага. Змішана економіка. Макрорегулювання. Вивчаючи першу тему, студенти особливу увагу повинні приділити такому питанню, як діалектика регулювання національної економіки. Це питання виноситься на самостійне вивчення тому, що базується воно на тих знаннях, які студенти отримали вивчаючи попередній курс. Розуміння цього питання логічно підводить студента до вивчення курсу „Макроекономіка,, демонструє взаємозв’язок курсів „Політичної економії”, " Економічної теорії" та „Макроекономіки”. Розглядаючи це питання студент повинен пригадати, перш за все, що таке „економічна система”, які існують типи економічних систем. Відокремивши традиційний тип економічної системи, послідовно дати характеристику, перш за все, ринковій економіці, яка повинна забезпечити відповіді на наступні питання: - що таке ринок і ринкова економіка? - які передумови формування ринку та ринкових відносин? - у чому полягає і як діє механізм ринку? - що таке вільна конкуренція і які її основні риси? - чому в умовах вільної конкуренції ринок виступає саморегульованою системою? Відповіді на ці запитання дадуть можливість зрозуміти студентам, що саме ринок в умовах вільної конкуренції виступає регулятором національної економіки. Без втручання держави, ринок забезпечує за допомогою конкуренції переміщення матеріальних, грошових, фінансових та людських ресурсів, забезпечуючи, при цьому, максимально ефективне їх використання. Для того, щоб практично уявити, як це здійснюється слід розглянути внутрішньогалузеву та міжгалузеву конкуренцію, її наслідки, тобто, формування ринкової ціни та ціни виробництва. Подальша еволюція ринкових відносин і конкуренції веде до виникнення монополії та монополістичної конкуренції. Такий шлях економічних перетворень був зумовлений самою природою ринкових відносин. Обґрунтування цього положення: приватна власність (в умовах доскональної конкуренції) породжує конкуренцію, конкуренція веде до нагромадження капіталу та зростання масштабів виробництва, концентрації та централізації капіталу і виробництва, останні стають основою виникнення монополії. Монополія обмежує можливості вільного переливу капіталу, виникає проблема прибуткового вкладання капіталу, вивіз капіталу за кордон, Ринок перестає бути саморегульованою системою, об’єктивно виникає необхідність державного регулювання. Доказом цього стають економічні кризи, які повторюються періодично, перетворюючись у закономірне економічне явище. За цих умов, головною функцією держави стає підтримка конкурентних засад ринку, його регулюючих функцій, обмеження монополі, соціальний захист споживачів та економічний захист інтересів виробників середнього та малого бізнесу. При цьому слід особливо підкреслити, що держава повинна максимально невілювати економічні коливання і забезпечити стабільний поступовий розвиток національної економіки, використовуючи, переважно, непрямі методи регулювання. Ефективність державної політики, як відомо, визначається у цьому випадку тим, що створюються такі економічні умови суб’єктам господарювання, за яких вони приймають рішення самостійно, але такі, які необхідні на цей час державі, тобто відповідають її економічній політиці. Створюються такі умови за допомогою фіскальної, монетарної державної політики та політики регулювання доходів, основними інструментами яких є податки, державні витрати, відсоткова банківська ставка, норма обов’язкових банківських резервів, операції на відкритому ринку, тощо. Якщо пригадати, як діють ці інструменти, то можна показати ще один механізм регулювання національної економіки, а саме, механізм регулювання в умовах змішаної ринкової економіки. Паралельно можна дати, порівняльно з ринковою, характеристику адміністративно-командної економічної системи, визначивши її основні риси, такі як: - наявність суспільної власності на засоби виробництва; - монополія державної форми власності на засоби виробництва; - відсутність конкуренції; - централізоване ціноутворення; - централізоване планове управління економікою; - централізований розподіл ресурсів, тощо. Характеристика адміністративно - командної системи дасть можливість усвідомити ще один можливий механізм регулювання національної економіки, який значно відрізняється від механізмів регулювання ринкової економіки. Наступне питання цієї теми, яке виноситься на самостійне вивчення – це методи економічного аналізу в курсі макроекономіки. Частина методів дослідження економічних процесів і явищ вже відомі студентам з курсу „Політекономія” та " Економічна теорія" тому слід їх пригадати та розглянути їх застосування на конкретних приладах. Більше уваги слід приділити новим методам макроекономічного аналізу. Для обговорення на семінарських заняттях виносяться наступні методи: діалектичний; єдність логічного та історичного; аналізу і синтезу; індукції і дедукції; єдність кількісного і якісного аналізу; абстракції; моделювання; метод агрегування; математичні; узагальнень та вірогідності; графічні, тощо. Детальна характеристика усіх цих методів дається майже у кожному підручнику. Особливо рекомендуємо розглянути розділ перший підручника „Макроекономіка” Кембелла Р. Макконнелла та Стенлі Л. Брю, а також, додаток до першого розділу цього же підручника, який називається „Графіки та їх значення”. Без розуміння принципів побудови графіків, визначення залежностей, простих функцій, форм рівняння, які досить широко застосовуються у курсі „Макроекономіка”, опанування матеріалом курсу буде складним, а то і взагалі, неможливим. Конкретно і цікаво цей матеріал викладено у підручнику „Макроекономіка” за редакцією В. Базилевича (Київ, знання, 2005р.).
Питання для самоперевірки: 1. Що вивчає „макроекономіка”, як наука? 2. Що є об’єктом дослідження „макроекономіки”? 3. Предмет дослідження „макроекономіки”? 4. Що вивчає позитивна „макроекономіка”? 5. Що вивчає нормативна „макроекономіка”? 6. Значення макроекономічного аналізу? 7. Що означає агрегування? Наведіть приклади агрегатних величин. 8. Що таке методологія і що таке методи макроекономічного аналізу? Розкрийте їх зміст. 9. Назвіть основні функції макроекономіки. Розкрийте їх зміст. 10. Що таке „національна економіка”? 11. Назвіть основні риси національної економіки. Дайте їх характеристику. 12. Що означає економічні кордони національної економіки? 13. Як зовнішньоекономічна політика держави впливає на економічні кордони національної економіки? 14. Що означає макрорегулювання? 15. Макрорегулювання – категорія загальна чи специфічна? 16. Дайте характеристику еволюції механізмів регулювання національної економіки. 17. Назвіть об'єкти макрорегулювання. 18. Дайте визначення основних цілей макрорегулювання. 19. Назвіть основні види економічної політики держави. 20. Назвіть основні інструменти макрорегулювання.
Література 1. Агапова Т.А., Серегина С.Ф. Макроэкономика: Учебник/ Под общей ред. д.э.н., проф. А.В. Сидоровича; МГУ им. М.В. Ломоносова.- 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2002.- с. 14-22. 2. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Навчальний посібник.-К.: Атіка, 2002. – с. 5-19. 3. Долан Э. Дж. Макроэкономика. – СПб.: 1994. – с. 27-45. 4. Дорнбуш Р., Фишер С. Макроэкономика. – М.: Изд-во МГУ, 1997. – с. 13-19. 5. Макконелл К, Брю С. Аналітична економіка. Принципи, проблеми і політика. - СПб.: Просвіта, 1997. – с. 7-53. 6. Макконелл К., Брю С. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Т.1. – М.: Республика, 1992. – с. 18-27. 7. Мєнкью Н.Г. Макроэкономика. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – с. 41-55. 8. Основы рыночной экономики. Кн. 2. Национальная экономика в целом / Под ред. В.Д. Камаева, В.И. Домненко. – М.: МГИ “Информрекламиздат”, 1991. – с. 7-9, 18-31. 9. Панчишин Степан.- Макроекономіка: Навч. посібник. Вид. 2-ге, стереотипне. – К.: Либідь, 2002. – с. 9-49. 10. Реферат учебника П. Самуэльсона, В. Нордхауса “Экономикс” // Экономические науки. – 1991, - № 9. - с. 104-116. 11. Селищев А.С. Макроэкономика. – СПб: Питер, 2001. – с. 16-31. 12. Соболев В.М. Макроэкономика. – Харьков: НВФ “ Студцентр ”, 1997. - с. 11-25. 13. Эклунд К. Эффективная экономика – шведская модель. - М.: Экономика, 1991. – с. 21-28.
План семінару по темі II: “Вимірювання результатів макроекономічного розвитку. Система національних рахунків” Перше заняття 1. Вимірювання обсягів національного виробництва. ВНП і ВВП. 2. Варіанти розрахунку ВНП: метод доданої вартості, розрахунок за доходами та видатками. 3. ВНП в процесі розподілу: система показників. Друге заняття 1. Показники використання валового внутрішнього продукту. 2. Кон’юнктурні показники в системі національних рахунків. Основні терміни та поняття Валовий національний продукт. Валовий внутрішній продукт. Номінальний ВНП. Реальний ВНП. Потенціальний ВНП. Дефлятор ВНП. Споживчі витрати. Інвестиційні витрати. Державні закупки товарів та послуг. Витрати на чистий експорт. Чистий національний продукт. Національний дохід. Особистий дохід. Рівень безробіття. Рівень зайнятості. Рівень інфляції. Система національних рахунків. Макроекономічна рівновага. Змішана економіка. Макрорегулювання. Друга тема присвячена характеристиці системи макроекономічних показників, яка будучи розробленою статистичними службами ООН, у світовій практиці отримала назву систему національних рахунків. На лекціях і семінарських заняттях досить детально розглядаються основні показники цієї системи такі як ВНП, ВВП, ЧНП, НД, ОД, ДКВ та показники економічної кон’юнктури (% ставка, рівень інфляції, рівень безробіття). Разом з цим, загальну характеристику СНР, еволюцію її розвитку та особливості використання рекомендуємо розглянути самостійно, або підготувати на цю тему реферат. Розглядаючи додатково це питання слід акцентувати увагу на наступному: - які три етапи розвитку систем макроекономічних показників надаються в економічній літературі? - коли виникли системи національних рахунків (СНР)? - у чому полягала об’єктивна необхідність формування СНР? - чим СНР відрізняється від БНГ (балансу народного господарства), який застосовувався у колишньому СРСР? - коли в Україні, стала застосовуватись СНР? - які три класи рахунків включає у себе СНР? - у чому полягають особливості системи інтегрованих національних рахунків, яка застосовується у європейських країнах? Матеріал, вивчення якого дасть можливість відповісти на поставлені запитання, міститься майже у кожному підручнику, але його слід узагальнити за наданою логікою і описати.
Питання для самоперевірки: 1.Які показники включаються у систему макроекономічних показників? 2.Значення системи національних рахунків? 3.За допомогою яких показників вимірюються обсяги національного виробництва? 4.Що таке подвійний рахунок, механізм його утворення? 5.Визначте якісне та кількісне співвідношення між ВНП та ВВП. 6.Які показники формуються у процесі розподілу ВНП? 7.Назвіть основні методи розрахунку ВНП. Що таке додана вартість? 8.Що означає номінальний та реальний ВНП? 9.Яким чином розраховується дефлятор ВНП? 10.Що означає потенційний ВНП? 11.Як розраховується дефіцит ВНП? 12.Що таке амортизація? 13.Що таке чисті інвестиції? 14.Назвіть складові валових інвестицій. 15.Суть та призначення фонду заощаджень? 16.Суть та призначення фонду споживання? 17.Суть та призначення фонду нагромадження? 18.Назвіть основні складові структури макроекономічних показників. 19.Що таке суспільний добробут, як він визначається кількісно? 20.Назвіть нові, сучасні макроекономічні показники. Для кращого засвоєння теоретичного матеріалу другої теми необхідно навчитись вирішувати типові задачі.
Задачі
|