Задача №4. Індекс споживчих цін (CPI) 2000 року складає 100, індекс споживчих цін (CPI) 2001 року складає 84

Індекс споживчих цін (CPI) 2000 року складає 100, індекс споживчих цін (CPI) 2001 року складає 84. На скільки змінилися ціни з 2000 року по 2001 рік? Який рік можна вважати базовим і чому?

Формули для вирішення задач:

Загальний закон грошового обігу:

Р ціна товарів;

Т кількість товарів у обігу;

О швидкість обігу грошової одиниці;

Закон грошового обігу кількісної теорії грошей:

M V = ;

M - маса грошей у обігу;

V - швидкість обігу грошей;

P - середньозважена ціна товарів та послуг;

Q - обсяг випуску;

M^’ - сума грошей на банківських рахунках;

V^’ - швидкість обігу залишків грошей на рахунках банку;

- номінальний обсяг випуску;

P - ціна типової угоди;

T - кількість торгових угод (індекс торг.)

M = k P Q;

M - грошова маса;

Q - обсяг випуску;

P - рівень цін (індекс цін)

k - доля готівкових грошей;

Індекс Ласпейреса:

Індекс споживчих цін:

Q_k - споживчий кошик

Індекс Пааше: (дефлятор ВНП)

Індекс Фішера:

Темп інфляції:

Номінальна ставка відсотка (ї):

і = r + ;

r реальна ставка відсотка;

очікуваний темп інфляції;

Реальна ставка відсотка (r)

r=і- ;

Література

1.Агапова Т.А., Серегина С.Ф. Макроэкономика: Учебник/ Под общей ред. д.э.н., проф. А.В. Сидоровича; МГУ им. М.В. Ломоносова.- 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2002.- с. 46-69.

2.Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Навчальний посібник.-К.: Атіка, 2002. – с. 243-271.

3. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Макроэкономика. - С-Пб, 1994, - с.275-331.

4. Лившиц А. Инфляция. Краткий спецкурс // Российский экономический журнал. - 1992. № 6-8.

5. Дорнбуш Р., Фишер С. Макроэкономика. - М.: Изд-во МГУ: ИНРРА - М. 1997.- с. 497-527.

6.Задоя А. А., Петруня Ю. Е. - Основы экономики: Учебн. пособие. - К.: Вища школа.- Знання. 1998.- с. 294-305.

7. Макконнелл К., Брю С. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Т.1 -М.: Республика. 1992.- с. 163-175, 336-361.

8. Мэнкью Н. Г. Макроэкономика. - М.: Изд-во МГУ, 1994.- с. 453-482.

9. Макроэкономика. Учебн. пособие.- Дн-вск: Изд-во: Центр экономического образования. - 1998.- с. 53.

10. Основы рыночной экономики. Кн.2. Национальная экономика в целом. Под ред. Камаева В. Д., Домненко В. И.-М.: МГП " Информрекламиздат". 1991.- с. 125-160.

11. Основы экономической теории. Учебн. пособие.- Дн-вск: Изд-во: Центр экономического образования. 1998.- с. 84.

12. Панчишин Степан.- Макроекономіка: Навч. посібник. Вид. 2-ге, стереотипне. – К.: Либідь, 2002. – с. 329-365.

13 Пезенти А. Очерки политической экономики капитализма.Т.2.- М.: Прогресс. 1976.- с. 730-758.

14.Селищев А.С. Макроэкономика. – СПб: Питер, 2001. – с. 347-370.

15.Соболев В.М. Макроэкономика. Учебн. пособие.- Харьков: НФО " Студцентр" 1997.- с. 145-155.

16. Эклунд К. Эффективная экономика- шведская модель.- М.: Экономика. 1991.- с. 255-222, 246- 271.

План

семінару по темі VI «Сукупний попит та сукупна пропозиція. Макроекономічна рівновага»

Заняття перше

1. Сукупний попит та його структура.

2. Закон і крива сукупного попиту. Цінові фактори сукупного попиту.

3. Нецінові фактори сукупного попиту.

Заняття друге

1. Сукупна пропозиція. Закон і крива сукупної пропозиції. Детермінанти сукупної пропозиції.

2. Макроекономічна рівновага та її види.

3. Зміни в рівновазі сукупного попиту та сукупної пропозиції.

Основни терміни та поняття

Агрегування. Сукупний попит. Сукупна пропозиція. Загальний рівень цін. Реальний обсяг національного виробництва. Макроекономічна рівновага. Кейнсіанський відрізок кривої сукупної пропозиції. Проміжний відрізок кривої сукупної пропозиції. Вертикальний відрізок кривої сукупної пропозиції.

Вивчаючи шосту тему студенти повинні приділити увагу характеристиці таких агрегатних величин, як сукупний попит та сукупна пропозиція. Перш за все, необхідно показати чим сукупний попит відрізняється від індивідуального попиту, хто виступає суб’єктами сукупного попиту та яка його структура.

Загальною рисою індивідуального та сукупного попиту є те, що вони відображають потреби споживачів та можливість їх задовольнити, які залежать від рівня доходів, з одного боку, та рівня цін з іншого. При умові незмінних доходів, величина попиту залежатиме від рівня цін і залежність ця обернена. Цю залежність і виражає закон сукупного попиту, якій не відміну від закону індивідуального попиту, враховує загальний рівень цін та величину реального обсягу національного виробництва на який буде пред’явлено попит.

Розглянувши графік кривої сукупного попиту та, знов таки, порівнявши його з графіком кривої попиту та ринку окремого товару, студенти повинні детально розглянути особливості кривої сукупного попиту. Ці особливості витікають з того, що певні фактори виливу на індивідуальний попит, які мають місце на ринках окремих товарів, не спрацьовують на рівні національного ринку (ефект доходу, ефект заміщення), тому необхідно додатково обґрунтовувати спадний характер кривої сукупного попиту. Це можна зробити за допомогою цінових факторів сукупного попиту, таких як: ефект відсоткової ставки, ефект багатства, ефект імпортних закупівель.

Наприклад якщо взяти ефект відсоткової ставки. Суть його полягає у тому, що ріст цін буде приводити до зростання потреби у грошах, тому що кожна торгівельна угода, купівля – продаж товарів та послуг, розрахунки потребуватимуть більшої кількості грошей. Ціною грошей, як відомо, виступає ставка банківського відсотка, тому ріст попиту на гроші приведе до її зростання, що, у свою чергу, зумовить зменшення одного з основних компонентів сукупного попиту – інвестицій (обернений зв’язок між r та i). Сукупний попит зменшиться. Аналогічно, на прикладах необхідно розглянути такі фактори, як „ефект багатства” та „ефект імпортних закупівель”.

Розглянувши усі цінові фактори сукупного попиту, слід ще раз наголосити, що між загальним рівнем цін та величиною сукупного попиту існує обернена залежність. Побудувавши графік кривої сукупного попиту необхідно показати, що зміна величини сукупного попиту означає переміщення по кривій сукупного попиту від однієї точки „ціна – величина попиту” до іншої.

Характеризуючи сукупну пропозицію варто, також, показати різницю між індивідуальною та сукупною пропозицією і залежність останньої від загального рівня цін (закон сукупної пропозиції). Побудувавши графік кривої сукупної пропозиції, основну увагу слід приділити визначенню її особливостей, зокрема тому факту, що у короткостроковому періоді вона має три відрізки: горизонтальний (кейнсіанський), проміжний, вертикальний (класичний). Кожен з відрізків характеризує різні умови функціонування економіки. Перший, наприклад, відрізок показує, що економіка працює в умовах неповної зайнятості та неповного завантаження виробничих потужностей, тому збільшення обсягів виробництва (при умові зростання сукупного попиту) можливе при незмінних середніх витратах виробництва, незмінному рівні цін. Проміжний відрізок характеризує умови наближення економіки до стану повної зайнятості. За цих умов збільшення обсягів виробництва супроводжується зростанням цін. І, нарешті, вертикальний відрізок (повна зайнятість, повне використання виробничих потужностей) виключає можливість зростання обсягів виробництва у короткостроковому періоді, навіть при умови зростання сукупного попиту. Виробники за цих умов реагують на підвищений попит підвищенням цін.

Питання для самоперевірки:

1. Що таке агрегатні величини?

2. Що означає процес агрегування?

3. Що таке сукупний попит?

4. Покажіть структуру сукупного попиту?

5. Дайте визначення закону сукупного попиту?

6. Що таке цінові фактори сукупного попиту?

7. Назвіть і розкрийте суть цінових факторів сукупного попиту?

8. Що таке детермінанти сукупного попиту?

9. Як впливають нецінові фактори на криву сукупного попиту?

10. Що таке сукупна пропозиція?

11. Дайте визначення закону сукупної пропозиції?

12. Які особливості кривої сукупної пропозиції?

13. Які нецінові фактори сукупної пропозиції?

14. Як нецінові фактори сукупної пропозиції впливають на криву сукупної пропозиції?

15. Що таке макроекономічна рівновага?

16. Які існують види макроекономічної рівноваги?

17. Проаналізуйте три варіанти макроекономічної рівноваги.

Задачі: