Завдання № 1

Тестовий контроль знань:

1. Уява – це:

А. процес створення людиною образів об’єктів

Б. психічна діяльність, результатом якої є стояння нових форм уявлень чи думок

В. процес, який полягає у створенні нових образів на основі попереднього досвіду людини

Г. сукупність уявлень про навколишню дійсність

1. Що є фізіологічним підґрунтям уяви?

А. утворення нових сполучень

Б. емоції

В. воля

Г. правильної відповіді немає

1. З чим тісно пов’язується діяльність уяви?

А. з волею

Б. з емоціями

В. з мрією

Г. всі варіанти правильні

1. У професіях, пов'язаних зі спілкуванням з людьми, треба враховувати, що вплив на уяву людини може принципово змінити її стан здоров'я, поведінку. Стан хворих погіршується, якщо вони почують розмову лікарів щодо їхньої хвороби, від необережного слова лікаря вони починають уявляти, що хворі дуже небезпечно, смертельно. Як такі хвороби називаються в медицині?

А. дидактогенія

Б. ятрогенія

В. психогенія

Г. соматогенія

1. Дидактогенія – це:

А. навчальна програма

Б. схильність до повчань

В. втілення образів уяви в реальність

Г. психічний стан людини (учня, студента) викликаний безтактовністю викладача

1. Що є специфічним проявом впливу образів уяви на рухову сферу особистості?

А. ідеомоторні акти

Б. штучний інтелект

В. імажинативний абсолют

Г. правильної відповіді немає

1. «Поєднання уяви з наступною проекцією значущих аспектів уявлюваної картини на усвідомлювану реальність являє собою основу творчого мислення... багато відкриттів, які звичайно вважають випадковими, насправді народилися завдяки великій силі уяви, яка миттєво малює різноманітні висновки з випадкового спостереження». Назвіть прізвище дослідника, який так характеризує уяву?

А. Дж.Гілфорд

Б. Е.Еріксон

В. К.Калахан

Г. Г.Сельє

1. Творча уява – це:

А. творення нових, оригінальних образів, які ще не існують у дійсності

Б. здатність породжувати певну кількість нових образів

В. процес перетворення природних образів на символічні

Г. фантазування, що не має усвідомленої мети

1. Мрія – це:

А. мимовільне створення образів

Б. уявлення бажаного майбутнього

В. довільне створення образів, що не можуть бути втіленими в життя

Г. відхід від реальності

1. У якому з наведених прикладів йдеться про уяву:

А. коли я пригадую кінофільм «Педагогічна поема», у мене ніби перед очима постає живий образ А.С.Макаренка;

Б. він гадав про своє бажання піти до бібліотеки

В. я уявив собі артистку, яку бачив учора в театрі

Г. читаючи «Війну і мир» Л.М.Толстого, я бачив ніби живими героїв роману

Контроль знань: на практичному заняття № 4, на заліку

САМОСТІЙНА РОБОТА № 11

ТЕМА: Зв'язок пізнавальної й афективної сфер особистості

Актуальність

Кожна особистість живе у своєму афективному просторі, в якому будуються всі її взаємозв’язки з навколишнім світом, що відбивається на всіх проявах психічного, зумовлюючи їх неповторність. Тому знання афективної та пізнавальної сфери необхідні для медичного працівника.

Мета:

З’ясувати поняття афект, афективність; у чому відмінність і в чому спільність пізнавальної сфери від афективної.

Література

1. Психологія: Підручник / Під ред. Ю.Л.Трофімов. – К.: Либідь, 2003. – С. 339-341.

Завдання:

Ознайомившись з теоретичною частиною підручника, на практичному занятті вміти коротко охарактеризувати у чому полягає зв’язок пізнавальної та афективної сфер особистості, в чому проявляється відмінність, давати відповіді на запитання.

Теоретичні відомості

Усе наше життя – процес раціонального оволодіння знаннями, фактами, теоріями. Але ми прагнемо оточити себе речами й людьми, які нам подобаються, до яких ми прив’язані емоційно. Досвід підказує, що навчання через переживання нерідко буває ефективнішим, ніж засвоєння фактів. Ми не просто реагуємо на ті чи інші подразники середовища, ми пізнаємо їх через відчуття і сприймання, орієнтуючись на значення для нас цих подразників і відчуваючи при цьому задоволення чи незадоволення, яке спонукає до подальших дій. Уже в елементарних актах пізнання – відчуттях – проявляється афективна чутливість, так званий емоційний тон відчуттів (неприємний звук, приємний запах). Так, з перших днів після народження немовлята інтенсивно відвертаються від неприємного запаху.

Афективні явища – ___________________________________________________________

____________________________________________________________________________

Афективність – це ___________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Розкрийте у чому полягає суть афективного простору особистості?

Чим афективна сфера відрізняється від пізнавальної?

Що становить собою цілісне афективне явище?

Контроль знань: на практичному заняття № 5, на заліку

САМОСТІЙНА РОБОТА № 12

ТЕМА: Регулятивне значення емоцій і волі в самотворенні особистості

Актуальність

Оцінка і спонукання в емоціях – момент творення особистістю самої себе, свого світу. Суперечливість між потребами та умовами їхнього задоволення є рушійною силою розвитку особистості. Емоції лежать в основі творення особистості й регулюють поведінку. Тому знати, як регулюються емоції та воля у людини дуже важливо.

Мета:

Розглянути емоційний процес як акт регуляції поведінки особистості; визначити як виникає емоційний процес та якими факторами визначається; проаналізувати значення емоцій і волі в самотворенні особистості.

Література

1. Психологія: Підручник / Під ред. Ю.Л.Трофімов. – К.: Либідь, 2003. – С. 368-373.

Завдання:

Ознайомившись з теоретичною частиною підручника, на практичному занятті вміти коротко охарактеризувати у чому полягає регулятивне значення емоцій і волі в самотворенні особистості.

Дайте відповіді на запитання:

1. Які основні умови виникнення емоцій?

1. Що таке емоційний процес?

Емоційний процес – це_________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

1. Назвіть та охарактеризуйте компоненти виникнення емоційного процесу.

ü _____________________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

ü _____________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________

ü ______________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________

1. Під впливом чого виникає емоційний процес?

1. Які існують знаки емоційного процесу? Як вони впливають на особистість?

1. Емоційний процес виникає під впливом трьох факторів:

• _________________________________________________, які викликають емоцію внаслідок природженої чутливості до них організму. На їх основі формуються первинні механізми регуляції;
• ___________________________, які дістають емоційне значення завдяки формуванню умовних емоційних подразнень;
• _______________________________________________________________________

Емоції й почуття здійснюють регуляторну функцію, виступаючи не лише внутрішнім сигналом, а й зовнішнім. Цю роль виконує виразна функція, значення якої неоціненне в комунікативному процесі, в процесі спілкування між людьми.

1. Що головне в емоційній регуляції?

Головне в емоційній регуляції – ________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Планування не означає довільної, на замовлення, появи того чи іншого почуття. Почуття виникають унаслідок зміни ставлення людини до дійсності в процесі її діяльності. Почуття можна опосередковано спрямовувати й регулювати через діяльність, у якій емоції й почуття виявляються і формуються.

1. Коли і як формуються емоції і почуття?

1. З чим пов’язується виникнення волі?

1. Розкрийте суть емоційної оцінки.

Вибір вимагає оцінки. Емоційна оцінка визначає попередню спрямованість дії, остаточний же вибір, який може не збігатися з початковим, здійснюється внаслідок прийняття рішення. Прийняття рішення як одна з фаз вольового процесу може зовсім не виділятися у свідомості, якщо спонукання не натрапляє на внутрішню протидію. За наявності такої протидії прийняття рішення виступає як розв'язання конфлікту, що викликав боротьбу мотивів. У разі, якщо конфлікт не розв'язано, кожен з мотивів зберігає свою силу, а прийняття рішення усвідомлюється як особливий акт, який підпорядковує визначеній меті всі інші.

1. Охарактеризуйте тактику прийняття рішень особистості.

Тактика прийняття рішення може бути різною, а саме:

1. У чому полягає суть контролю прийняття рішень?

Людина контролює прийняття рішення. У разі порушення контролю ми маємо

справу з _____________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1. У чому виявляються вольові якості особистості?

Перехід до вольової регуляції необхідний тоді, коли спонукання до дії, його інтенсивність і виразність є недостатніми з самого початку або зменшуються в процесі виконання дії. Спонукання має йти від самої людини, спиратися на відображення дійсності, на зв'язок дії з уявною ситуацією. Дуже поширений приклад: «закінчу роботу, тоді відпочину». Спонукають той мотив, який уходить у фундамент особистості, і та ситуація, на яку особистість здатна емоційно відгукнутися.

1. У чому бере участь афективна сфера особистості?

Контроль знань: на практичному заняття № 5, на заліку

САМОСТІЙНА РОБОТА № 13

ТЕМА: Загальна характеристика регуляторних процесів

Актуальність

Дослідники особливостей перебігу діяльності (поведінки) вважають, що для її вивчення й оптимізації необхідне цілісне уявлення про психологічні закономірності будови регуляторних процесів, які забезпечують ефективність довільних дій та актів. Знання основних регуляторних процесів особистості допоможуть медичному працівникові краще зрозуміти та пояснити процеси саморегуляції людини.

Мета:

Розкрити поняття активності та саморегуляції особистості; з’ясувати роль емоцій у формування регулятивних процесів; охарактеризувати вплив емоцій на пізнавальні процеси особистості

Література

1. Психологія: Підручник / Під ред. Ю.Л.Трофімов. – К.: Либідь, 2003. – С. 426-430.

Завдання:

Ознайомившись з теоретичною частиною підручника, на практичному занятті вміти пояснити значення розвитку регуляторних процесів у формуванні особистості.

Дайте відповіді на запитання:

Н.С.Лейтес, досліджуючи проблему регуляторних процесів, застосував поняття активності й саморегуляції для характеристики найзагальніших передумов діяльності, які мають у своїй основі, зокрема, властивості типу нервової системи.

1. У чому полягає особливість активності індивідуальної поведінки особистості?

Активність розглядається як

Саморегуляція визначається як один з універсальних принципів існування організму, що здійснюється на різних рівнях його функціонування.

Суть психічної саморегуляції – здатність керування власними діями й станами, яка теж виявляється на різних рівнях.

1. Дайте визначення саморегуляції згідно з системним підходом.

Згідно з системним підходом САМОРЕГУЛЯЦІЯ – ______________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Процес саморегуляції зумовлюється як природними (топологічними) особливостями, зокрема емоційністю, так і особистісними властивостями (характер, спрямованість, інтереси, ідеали, цінності).

1. Який вплив справляють емоції на перебіг пізнавальних процесів?

Вплив емоцій на перебіг процесів регуляції, за словами Я.Рейковського, виявляється в організації й спрямованості зовнішніх дій, поведінкових реакцій, вибірковості пізнавальних процесів, чіткості психомоторних і пізнавальних дій, а також діяльності внутрішніх органів. Цей вплив пов'язаний з характерними властивостями емоцій – їхнім змістом, знаком та інтенсивністю.

1. На що впливають наші емоції? Охарактеризуйте.

1. Поясніть чому активність особистості відіграє суттєву роль?

Суттєву роль у регуляції пізнавальних процесів відіграє активність особистості, яка може бути спрямована або на сам процес, його хід, побудову, або на результат. Підвищення продуктивності процесу можливе лише завдяки його організації на більш високому рівні. Пізнавальна активність змінюється залежно від ступеня включення її в загальну структуру мотивації особистості. Вона зумовлюється конкретно-ситуативними мотивами пізнавальної діяльності, а також спрямованістю та установками особистості, рівнем її домагань.

Контроль знань: на практичному заняття № 5, на заліку

САМОСТІЙНА РОБОТА № 14

ТЕМА: Стрес. Ступені стресу. Комплексні способи (методи) подолання стресу. Профілактика

Актуальність

Емоційна сфера людини є особливим класом психічних процесів і станів, які відображають безпосередні переживання індивіда і впливають на його поведінку і діяльність. Особлива роль тут відводиться емоційним станам, що характеризується високим емоційним напруженням. До них відноситься і стан стресу. Діяльність медичних працівників пов’язана з великою відповідальністю, із спілкуванням, що часто призводить до виникнення різних негативних психологічних станів. Тому так важливо знати поняття стресу, особливості його виникнення та способи його подолання.

Мета:

Знати визначення поняття «стрес»; «дистрес», «еустрес»; вміти визначати та характеризувати стадії стресу; основні причини (фактори) стресу; розкрити комплексні способи подолання стресу

Література

1. Психология и этика делового общения / сост. М.А.Поваляева. – Изд. 2-е. – Ростов н/Д: Феникс, 2006. – С. 135-148.
2. Ільїна Н.М. Загальна психологія в екзаменаційних питаннях і відповідях: навчальний посібник / Н.М.Ільїна. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2009. – С. 1698-177.
3. Касевич Н.М. Охорона праці та безпека життєдіяльності медичних працівників: Підручник / Н.М.Касевич, К.І.Шаповал. – К.: ВСВ «Медицина», 2010. – С. 186-216.

Завдання:

Ознайомившись з теоретичною частиною, на практичному занятті вміти розкрити поняття стресу та його особливості. Давати відповіді на контрольні запитання. Зробити презентацію на тему стрес, самостійно знайти та охарактеризуйте способи боротьби зі стресом, розробити власні профілактичні засоби подолання стресу.

Теоретичні відомості

План

1. Поняття стресу (нервове виснаження)
2. Фізіологічні механізми стресу. Психологічні ознаки стресу
3. Основні причини (фактори) стресу
4. Заходи щодо запобігання стресам і поліпшення умов праці
5. Комплексні способи (методи) подолання стресу. Профілактика