Розділ 11.Об'єкти, умови та методика проведення досліджень

1.1.Об'єкти досліджень.

Об'єктом наших досліджень був лимонник китайський {ЗсИііапсіга сШпетіь) (рис 1) колекційного фонду Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (НБС НАНУ)

Лимонник китайський було інтродуковано до НБС ім. М.М. Гришка у 1994 році із США (штат Орегон). Кілька однорічних рослин висотою 80-100 см було висаджено на ділянках відділу акліматизації плодових рослин, де проводилися постійні фенологічні спостереження, оцінювалися зимо- та посухостійкість, продуктивність та декоративність. Перше цвітіння спостерігалося у 2002 році, у наступні роки рослини щорічно рясно цвіли і плодоносили, нарощуючи вегетативну масу і кількість генеративних органів. Зараз рослини досягли висоти 2, 5-3 м, добре облиствлені, надзвичайно декоративні, особливо під час цвітіння.

Рис 1. Schizandra chinensis, НБС імені М.М.Гришка НАНУ, червень 2015 р.

1.2. Умови проведення досліджень.

З усіх абіотичних факторів найбільший вплив на фенологічні явища має клімат. Околиці Києва характеризуються помірно холодним кліматом з більш-менш вологою зимою. Специфіка Київських зим визначається втручанням атлантичних повітряних мас, принесених західними та південно-західними вітрами, що призводить до пом'якшення клімату. Внаслідок цього середня добова температура взимку реєструється у межах від -5 °С до 1-2 °С. Проникнення атлантичного повітря пов'язане з циклонічною діяльністю, що характеризується рясними опадами у вигляді мокрого снігу, а також туманами, заморозками та ожеледицею. Плюсова температура призводить до зменшення або й зникнення снігового покриву. 10

Значний вплив на формування зимової погоди Києва має континентальне повітря, яке виникає на місці або проникає зі сходу. В таких випадках найчастіше спостерігається хмарна помірно вітряна погода з морозами від -10 °С до -15 °С.

Проникнення арктичного повітря спостерігається нечасто і призводить до значного похолодання, особливо вночі, коли температура знижується до -20 °С, а іноді й до -30 °С, вдень спостерігається сонячна погода.

Коливання середньомісячної температури в зимовий період: у грудні вона не перевищує -7 °С, у січні наближається до відмітки -13 °С, у лютому -нижче -13 °С. Середня кількість морозних днів - 136. Стійкий сніговий покрив спостерігається з середини грудня і до кінця березня. Товщина снігового покриву у середньому не перевищує 10 см.

Весна у Києві примхлива, часто спостерігається повернення холоду. Залежно від напрямку руху циклонів весна буває холодною і затяжною, з хмарною дощовою погодою або теплою і ранньою, з м'якою сонячною погодою.

За середньорічними даними, сталим приходом весни вважають період, коли середня добова температура переходить через 0 °С. Це відбувається в Києві в середині березня. Кінцем весни вважають період, коли середня добова температура починає перевищувати 10 °С. Це спостерігається в кінці квітня. Але й після цього можливі похолодання внаслідок проникнення холодного арктичного повітря. При цьому температура опускається нижче 0 °С.

Літо в Києві помірно тепле з достатньою вологою. Середня місячна температура влітку становить близько 20 °С. Загальна кількість днів з температурою, вищою від середньої, - 54-57, 16 з них припадає на липень, по 14 - на червень та серпень. Абсолютні максимуми температури повітря досягають 30 °С і вище. В червні випадає в середньому 70 мм опадів, у липні - 80, у серпні - 60 мм. Опади влітку, як правило, короткочасні, часто бувають зливи, які мало зволожують грунт. Дощі, що випадають внаслідок термічної конвенції, в умовах саду значно розмивають розорані і навіть заліснені11

ділянки. З крутих і обривистих схилів змивається значна кількість гумусового горизонту і зноситься в Дніпро.

Кількість днів з опадами 5 мм і більше в безморозний період коливається від 16 до 20. Хмарних днів влітку дуже багато. Додаткова волога надходить у вигляді роси. Росяних ночей нараховується близько 100. Частіше роси випадають у другій половині літа і в перші місяці осені.

Осінній період характеризується впливом атлантичного повітря. Внаслідок витіснення холоднішого місцевого континентального повітря атлантичними повітряними масами, що надходять з заходу і південного заходу, спостерігається хмарна погода з довгими і затяжними дощами вдень і вночі. Дощі, як правило, у вигляді мряки. Середньомісячна температура повітря восени зазвичай плюсова, проте щомісяця спостерігається її значне зниження. Якщо у вересні вона дорівнює 15 °С, то у жовтні - вже 7 °С, а в листопаді - близько 1 °С. У третій декаді листопада середня добова температура переходить через 0 °С. Приблизно в цей час з'являється сніговий покрив.

Восени часто спостерігається проникнення теплого повітря з півдня, найчастіше в першій половині осені. Як наслідок, спостерігається потепління, що в народі отримало назву " бабине літо".

1.3. Методика проведення досліджень.

Фенологічні спостереження для визначення сезонного ритму розвитку проводили за " Методикой фенологических наблюдений в ботанических садах СССР" [2].

Динаміку приросту пагонів вивчали шляхом лінійних вимірів довжини 20-ти пагонів з інтервалом 7 днів з використанням власної методики. Вивчення залежності процесів росту річних пагонів і зимостійкості рослин проводили за методикою Л.І. Сергеева и др. [3].

Зимостійкість рослин оцінювали за 8-бальною шкалою обмерзання, запропонованою СЯ. Соколовим [4].

Посухостійкість рослин оцінювали за С.С. Пятницьким [5].

Рясність цвітіння і плодоношення визначали за модифікованою шкалою цвітіння і плодоношення В.Г. Каппера [6], запропонованою O.A. Калініченком [7]. Природне поновлення визначали візуально за наявністю самосіву під рослинами.

Насіння вивчали за " Методическими указаниями по семеноведению интродуцентов" [8]. Якість насіння визначали шляхом морфометричних вимірів, зважування 1000 штук сухого насіння. Лабораторну схожість насіння визначали за прискореною методикою відділення зародків Ф. Флеміона, описаною Л. Бартон [9].

Для насінного розмноження використовували насіння інтродуцентів репродукції Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка HAH України, а також насіння, отримане за делектусами з ботанічних установ різних країн світу.

Вегетативне розмноження проводили згідно з рекомендаціями Р.Х. Турецької [10], З.Я. Іванової [11], Т.В. Хромової [12], СВ. Клименко [13].

Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методиками Г.М. Зайцева [14] та з використанням комп'ютерної програми " Microsoft Excel".

Графічну обробку експериментального матеріалу виконано з використанням програми " Microsoft Excel", рисунки відредаговано за допомогою редакторів " Microsoft Word" та " Adobe Photoshop 6.0".

Суміш ВЖК з ліпідного екстракту виділяли методом гідролізу за К.М. Синяк та ін. [15; 16].

Антимутагенну дію досліджували мікробіологічним методом за допомогою тест-штамів (Salmonella typhimurium ТА98).