Тема 4.Держава як основний елемент політичної системи суспільства: сутність, різновиди, функції.

1.Держава в політичній системі суспільства: сутність, типологія, функції.

2.Правова держава та громадянське суспільство: сутність, ознаки, основні напрями формування.

3.Форми державного правління та територіального устрою.

Список літератури

1.Безаров О.Т. Політологія: [Навч. посібник для студ.] / Буковинський держ. медичний ун-т. – Чернівці: БДМУ, 2007. – 326 с.

2.Політична система і громадянське суспільство: європейські і українські реалії: монографія / А.І. Кудряченко (заг. ред.). – К.: НІСД, 2007. – 395 с.

3.Теория политики: Учеб. пособие для студ. вузов / Б.А. Исаев (ред.). – СПб и др.: Питер, 2008. – 460с.

4.Політологія: підручник / В.Г. Антоненко, В.Д. Бабкін, О.В. Бабкіна та ін. – 3-тє вид., перероб, доп. – К.: Академія, 2008. – 567 с.

5.Прикладна політологія: Навч. посіб. / В.П. Горбатенко (ред.). – К.: Академія, 2008. – 472 с.

Центральним елементом політичної системи суспільства є держава. Державу можна визначити як територіальну цілісність класового суспільства, яке за допомогою механізму публічної влади забезпечує основи існування індивіда та суспільства, а також суверенітет народу.

Основними ознаками дер жави, як спеціального, політичного інституту, відрізняючого її від до державної організації суспільства є:

1. Єдина політико-теріторіальна організація політичної влади в масштабі всієї країни. В окремих виключених випадках державу може бути проголошено, але її органи реально територію не контролюють.

2. Організація політичної публічної влади, яка означає, що держава є владою, котра не зливається із суспільством, а стоїть над ним.

3. Основу організації публічної влади складає спеціальний апарат
підкорення(армія, правоохоронні органи та ін.).

4 Суверенітет - як політико-правова властивість, яка виражається в незалежності державної влади від всякої іншої в середині країни та міжнародному спілкуванні. Суверенітет є перш за все самостійність даної держави, здібність самостійно вирішувати свої справи.

Функції держави:

Внутрішні функції

1. Організаційно - керівні.

2. Економічна

В ній держава виступай як підприємець, плановик та організатор і координатор господарської діяльності та економічних процесів.

3. Соціальна.

Держава виступає організатором суспільного забезпечення, тобто
страхування, опіки компенсацій, служби охорони здоров'я і т.д.

4. Культурна, виховна, просвітня, наукова, спортивна.

5. Національно-інтеграційна,

6. Демографічна.

7. Правоохоронна.

8.Економічна.

9. Охорона прав та особистої достойності громадян. Зовнішні функції: 1. Дипломатична. 2. Оборонна.

В процесі створення та розвитку держави складаються не тільки її сутність та зміст, але й форма. Потрібно розрізняти: - форму правління; - форму державного устрою.

а) під формою державного правління розуміється організація влади, яка характеризується її формальним джерелом влади. Існує 2 форми:

Монархія-главою держави, носієм верховної державної влади виступає монарх (король, цар, імператор). Влада передається в спадщину.

а) абсолютна монархія (необмежена)

- формується в період розпаду феодалізму та зародження конкретних суспільних відносин в ХУ-ХУІ ст. Ознаки:

- максимальна централізація правління суспільством;

- вся верховна влада (законодавча, виконавча, судова) в цілому розташовується в руках монарха.

б) конституційна монархія.

В сучасних умовах конституційних (парламентських) монархіях роль коронованої особи в основному є номінальною

Республіка - джерелом влади є народ в особі вибраних ним представників (депутати в парламенті) (США, Франція, Німеччина, Україна та ін.).

В республіці державні органи формуються завдяки загальнонародним виборів.

Форми державного устрою.

Тут мова йде про територіально-організаційну структуру держави, розподілі державної влади та державного суверенітету між центром і окремими частинами держави.

По формі державного устрою держава ділиться на 3 групи:

1) Унітарні, єдині держави, окремі частини котрих не мають ознак
державності, суверенітету (Фінляндія, Швеція, Франція та ін.); єдина для всієї
держави система права; стереотипна схема організації та підкорення органів влади;
єдина конституція.

2) Федерації-союзні держави, частини яких мають певні елементи державного
суверенітету, ознаки державності.

3)Конфедерація - міждержавний союз, створюваний для досягнення
певних цілей, для координації загальних ідей" держави повністю незалежними, не
маючи єдиних централізованих органів влади та керування,

Правова держава — тип держави, основними ознаками якої є верховенство закону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність громадянина й держави.

Правову державу характеризують:

- верховенство закону і його панування в суспільстві; рівність перед законом самої держави, всіх її органів, громадських організацій, службових осіб і громадян;

- вищість представницьких органів влади, їх відкритість і публічність, відсутність будь-якої диктатури;

- поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову, що створює систему взаємостримування і взаємопротиваг гілок влади;

- гарантія прав і свобод особи в межах законності, взаємна відповідальність держави, об´ єднань громадян та індивідів тощо.

Громадянське суспільство являє собою сферу неполітичних відносин (економічних, духовних, національних, релігійних), які не опосередковані державою, але взаємодіють з нею, захищені її законами. Так, енциклопедичний словник з політології визначає громадянське суспільство як суспільство з розвинутими економічними, культурними, правовими і політичними відносинами між його членами, незалежне від держави, але таке, що взаємодіє з нею, суспільство громадян високого соціального, економічного, політичного культурного і морального статусу, які створюють спільно з державою розвинуті правові відносини.

Головні риси громадянського суспільства:

- наявність демократичної правової державності;

- відокремлена від держави структура суспільства, до якої належать різноманітні асоціації, добровільні об´ єднання людей;

- взаємна відповідальність держави та громадян за виконання демократично прийнятих законів;

- самоврядування індивідів, добровільних організацій та асоціацій громадян тощо.

Становлення громадянського суспільства починається лише тоді, коли з'являється громадянин як самостійний суб'єкт, який усвідомлює себе членом суспільства, наділеним певним комплексом прав і свобод. Історично це співпадає з руйнуванням традиційного суспільства, що будувалось на феодальній залежності людей, з перетворенням людини - підданого на людину - громадянина.

Питання до самоконтролю

1. Охарактеризуйте основну концепції походження держави.

2. Як співвідносяться між собою держава і право?

3. Як ви розумієте поняття “соціальна держава”?

4. Які елементи останньої наявні вУкраїні?

5. Чим відрізняються функції держави від повноважень державних органів?

6. Що розуміють під “формотворчими чинниками держави”?