Тема 7. Політична свідомість та політична культура.

1.Сутність політичної свідомості, її типологія, рівні та функції в політичному житті.

2.Політична свідомість та політична ідеологія.

3.Поняття «політична культура», її функції в політичному житті суспільства.

4.Структура політичної культури та критерії її класифікації.

Список літератури

1. Безаров О.Т. Політологія: [Навч. посібник для студ.] / Буковинський держ. медичний ун-т. – Чернівці: БДМУ, 2007. – 326 с.

2. Остапенко М.А. Політична культура суспільства: Навч. посіб. / МАУП. – К.: МАУП, 2008. – 96 с.

3. Політологія: Навч. посібник для студ. / В.І. Штанько, Н.В. Чорна, Т.Г. Авксентьєва, Л.А. Тіхонова. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: Інкос; Центр учбової літератури, 2007. – 288 с.

4. Політологія: підручник / В.Г. Антоненко, В.Д. Бабкін, О.В. Бабкіна та ін. – 3-тє вид., перероб, доп. – К.: Академія, 2008. – 567 с.

Рівень політичної активності значною мірою визначається рівнем політичної свідомості та культури громадян.

З точки зору суб’єктів - носіїв політичної свідомості прийнято розрізняти масову політичну свідомість, груповута індивідуальну політичну свідомість.

Масова політична свідомість - особливий, політизований сегмент масової свідомості, як масова свідомість, що має актуальний політичний зміст і може викликати відповідні політичні наслідки.

Структурно вона включає два основних компонента: статичний(типи цінностей і загальні орієнтації) і динамічний(типи масових настроїв).

Групова політична свідомість - узагальнена свідомість

тих чи інших організованих великих і малих груп, котрі являються суб'єктами політичного процесу.

Структура - політичні позиції та ідеологічні переконання. Індивідуальнаполітична свідомість - властивість і якість особистості. В ній є дві групи компонентів:

- мотиваційні компоненти (політичні потреби, цінності, настанови, почуття та емоції);

- пізнавальні компоненти (знання, інформованість, зацікавленість в політиці, переконання).

Політична свідомість має побутовий та ідеологічний рівні.

Побутова політична свідомість відрізняється рядом специфічних властивостей: розмитістю, плутаністю і суперечливістю, фрагментарністю, несистематизованістю, надмірною емоційністю, стихійністю таке інше.

Ідеологічний рівень-грунтується на чіткій цілісній системі раціональних поглядів та світоглядних позицій, котрими пояснюється політична дійсність на основі тої чи іншої ідеологічної концепції.

Політична культура-це сукупність позицій, цінностей і кодексу поведінки, котрими характеризуються взаємні відносини між владою і громадянами.

В структурному плані політична культура представляє собою єдність трьох груп політичних орієнтацій суб" єкта політики:

- пізнавальні орієнтації, що охоплюють знання про політику та політичну систему;

- емоційні орієнтації, в котрих відображаються почуття, які переживає суб" єкт по відношенню до політичної системи, її функцій, учасників та їх діяльності;

- оцінкові орієнтації, зміст котрих полягає в особистому ставленні до політичної системи, її учасників та їх діяльності.

Таким чином, до сфери політичної культури відноситься:

- знання політики, її факторів та зацікавленість ними;

- оцінка політичних явищ та оціночні судження, що стосуються того, як повинна здійснюватись влада;

емоційна сторона політичних позицій;

- визнання в даному суспільстві зразків політичної поведінки, котрими визначається як можна і як належить поступати.

Політичну культуру розрізняють за трьома основними рівнями: масовим, груповим та індивідуальним у відповідності до того, хто є її носієм - суспільство в цілому, суспільна група чи індивід.

Типи політичної культури(Г.Алмонд, С.Верба)

1) патріархальний тип політичної культури характеризуються повною відсутністю у громадян якого б то не було інтересу до політичної системи і політичної діяльності;

2) Підданський тип політичної культури характеризується сильною позитивною орієнтацією на політичну систему і низьким рівнем особистої участі у політичному процесі;

3)активістський тип політичної культури характеризується тим що громадяни в політичному житті намагаються відіграти суттєву роль.

Розрізняють чотири основних типи суб’єкт – суб’єктних політичних відносин:

- культура елементарної політичної діяльності,

- культура політичної діяльності партій, громадсько-політичних рухів, об" єднань громадян тощо;

- культура парламентської (депутатської) діяльності;

- політична культура діяльності державних установ.

Питання до самоконтролю

1. Як, на вашу думку, співвідносяться політична і правова свідомість, політична і правова культура?

2. Які чинники визначають політичну культуру сучасного українського суспільства? До якого типу належить остання?

3. Чи відрізняється рівень політичної культури сучасної української еліти від того, що є у пересічного громадянина?

4. Які, на вашу думку, існують політичні стереотипи в політичній свідомості сучасного українця?

5. Чи існують, на вашу думку, розбіжності в західному та східному типах політичної культури?

6. Які фактори впливають на рівень політичної культури суспільства?