Завдання аналізу

ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Сутність, задачі, об’єкти та предмет аналізу господарської діяльності підприємств

У теорії економічного аналізу розрізняють макроекономічний аналіз, що вивчає економічні явища й процеси на рівні світової й національної економіки і її окремих галузей, регіонів і мікроекономічний аналіз, що вивчає ці процеси на рівні окремих суб'єктів господарювання. Останній одержав назву економічного аналізу господарської діяльності.

Аналіз господарської діяльності як наука - це система знань про методи дослідження господарської діяльності за даними обліку, звітності й іншої економічної інформації.

Предмет аналізу господарської діяльності - господарські (економічні) процеси і їхні результати, які складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів і відображаються в системі економічної інформації.

Об'єктом аналізу є об'єднання, підприємства або їхні структурні підрозділи залежно від обсягу й цілей аналізу

Завдання аналізу

1. Виявлення й вимір внутрішніх резервів суб'єктів господарювання шляхом порівняння фактичних результатів із плановими, нормативними, з результатами аналогічних підприємств, з передовим досвідом вітчизняної й зарубіжної науки та практики.

2. Оцінка виконання планів, бізнес-проектів, дотримання нормативів. Наприклад, виконання виробничої програми, дотримання якості й ін.

3. Оцінка результативності використання всіх видів ресурсів: основних засобів, трудових, матеріальних, фінансових.

4. Підвищення обґрунтованості планів і нормативів.

Плануванню передує аналіз, що дозволяє оцінити досягнуті результати або існуючий досвід. Аналіз дозволяє встановити закономірності в господарському розвитку, фактори які впливали в минулому й можуть впливати в майбутньому.

5. Обґрунтування окремих управлінських рішень і перевірка їхньої оптимальності

1.2 Система економічної інформації для аналізу

Система економічної інформації містить у собі способи одержання й обробки інформації, систему показників і джерела інформації.

Розрізняють наступні джерела інформації

1) Внутрішні:

а) Плани, бізнес-плани, прогнози;

б) Внутрішні нормативи (наприклад: витрат робочого часу, матеріальних витрат);

в) Звітність бухгалтерська й статистична: Наприклад:

- Ф№1 «Баланс», П(С)БО 2;

- Ф№2 «Звіт про фінансові результати» (Звіт про сукупний дохід), П(С)БО 3;

- Ф№4 «Звіт про власний капітал», П(С)БО 5;

- Ф№3 «Звіт про рух грошових коштів», П(С)БО 4;

- Ф№5 «Примітки до річної фінансової звітності»;

- Ф№ 1 кб-кварт «Звіт про виконання підрядних робіт»;

- Ф№ 1-п «Звіт промислового підприємства по продукції»;

- Ф№ 1-пв (місячна), 2-пв (річна) «Звіт з праці»;

- Ф№ 3-пв (квартальна) «Звіт про використання робочого часу».

г) Акти ревізій і перевірок (фінансових органів, податкової інспекції, аудиторських фірм);

д) Регістри

- бухгалтерського обліку: журнали-ордера, відомості, книги обліку продажів, акти інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості;

- оперативно-технічного обліку: журнали обліку робіт, акти інвентаризації незавершеного виробництва, акти приймання робіт, звіти про витрату матеріалів.

е) Первинні документи: рахунки-фактури, накладні, касові чеки;

ж) Вибіркові спостереження: контрольні обмірювання, вибірки з кошторисів.

2) Зовнішні:

а) За місцем походження:

- законодавчі й нормативні акти, Укази Президента України;

- відомчі інструкції;

- показники аналогічних підприємств (нормативні й фактичні);

- середньогалузеві показники (нормативні й фактичні);

б) За способом одержання інформації:

- книги, періодична преса, спеціалізовані видання;

- вербальні, тобто шляхом одержання усної інформації з бесід із клієнтами, постачальниками, торговельними агентами, дилерами, громадянами, що були працівниками конкурентів;

- фірми, що продають інформацію (наприклад, таку як відсоток магазинів, що торгують виробленим товаром тощо).

1.3 Зміст аналізу за послідовністю та за тематичними напрямами аналітичної роботи

Аналіз господарської діяльності доцільно виконувати в наступній

послідовності:

- на 1- му етапі уточнюються об'єкти, мета й завдання аналізу, складається план аналітичної роботи;

- на 2-му етапі розробляється система синтетичних і аналітичних показників, за допомогою яких характеризується об'єкт аналізу;

- на 3-му етапі збирається й підготовляється до аналізу необхідна інформація (перевіряється її точність, наводиться до порівнянного виду і т.д.);

- На 4-му етапі проводиться порівняння фактичних результатів господарювання з показниками плану досліджуваного періоду, фактичними даними минулих періодів, з досягненнями провідних підприємств, середніми по галузі й т.д.;

- на 5-му етапі вивчаються фактори й визначається їхній вплив на результати діяльності підприємства;

- на 6-му етапі виявляються невикористані й перспективні резерви підв ищ ення ефективності виробництва;

- на 7-му етапі відбувається підсумкова оцінка результатів господарювання з урахуванням дії різних факторів і виявлення невикористаних резервів, розробляються заходи щодо їхнього використання.

Відповідно до цілей та рівня управління (підприємство, структурний підрозділ) можуть аналізуватися різні аспекти діяльності. В АГД (не в економічному аналізі взагалі) прийнято виділяти такі основні напрямки:

1) аналіз фінансових результатів діяльності та використання прибу­тку (аналіз валового прибутку; аналіз фінансових результатів від операційної діяльності; аналіз операційних характеристик рентабельності; аналіз використання прибутку);

2) аналіз виробництва і реалізації продукції (аналіз обсягів виробництва, реалізації, асортиментів й якості продукції, аналіз ритмічності);

3) аналіз витрат на виробництво і реалізацію продукції (загальна оцінка складу і рівня витрат; аналіз виконання плану з витрат на операційну діяльність; аналіз динаміки операційних витрат; аналіз матеріальних витрат; аналіз витрат на оплату праці. аналіз адміністративних витрат; аналіз інших витрат); аналіз ресурсозабезпечення підприємства та оцінка ефективності

4) використання його ресурсів (аналіз складу, руху, кваліфікації працівників, забезпеченості трудовими ресурсами; аналіз структури, руху, технічного стану основних засобів та забезпечення ними; аналіз використання робочих машин і обладнання; аналіз оборотних коштів).

1.4. Категорії економічного аналізу та види АГД

Обов’язковою умовою будь-якого матеріального виробництва є забезпеченість його відповідними ресурсами. Існує чимало видів ресурсів. Серед них — природні, виробничі, інтелектуальні, фінансові, валютні тощо. Для виробництва придатна така класифікація ресурсів: трудові ресурси, основні засоби і предмети праці. Важливими виробничими ресурсами є простір (земельна площа) і час. Ресурси можуть бути вихідними, природними та похідними, штучними. До останніх належать товарні, інформаційні, фінансові, наукові та ін.

У процесі виробництва ресурси починають взаємодіяти один з одним. Такі взаємодії набувають форми факторів (чинників).

Фактор — це причина, яка впливає на певний результат (наслідок).

Фактор завжди має не лише величину, а й напрям дії. Тому розрізняють позитивні та негативні фактори. З останніми часто пов’язують резерви виробництва. Отже, звідси ще одне визначення: фактор — це попередник виникнення резервів виробництва.

1. Резерв — це запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб, що забезпечує надійність і неперервність роботи будь-якої системи.

2. Резерв — це невикористана або згаяна можливість чогось, наприклад зростання обсягу виробництва, поліпшення якості продукції, підвищення рентабельності тощо.