Структура її складових та порядок розрахунку розцінок

Одинична розцінка – це вартість виконання одиниці виміру робіт, певного виду послуг, одиниці матеріальних ресурсів та інших витрат, що є складовими собівартості виробництва. В нормативних документах, що визначають порядок визначення вартості робіт, та вихідних формах під поняттям “ одиничної розцінки ” приймаються і такі, як, наприклад, “поточна ціна за одиницю”, “вартість одиниці” та інші. Одиничні розцінки розраховуються окремо для будівельно-монтажних робіт у вигляді спеціальної таблиці, у вигляді калькуляцій вартості матеріалів або спеціальних розрахунків по визначенню вартості перевезення 1 тони вантажу.

Таблиця 3.1 – Форма таблиці розрахунку одиничної розцінки на виконання роботи

Розрахунки одиничної розцінки виконання будівельно-монтажних робіт рекомендується у вигляді таблиці, форма якої може мати вигляд таблиці 3.1. Розрахунки розпочинаються із того, що для роботи, яка має певний шифр РЕКН, виписуються витрати ресурсів із відповідної збірки та таблиці і далі ця інформація заносяться у 3 – ій стовпчик табл. 3.1.

Етапи визначення одиничної розцінки здійснюються у такій послідовності:

3.1.1 Середній розряд робітників – а (стовпчик 4) приймається із таблиці РЕКН і він відповідає середньому розряду роботи.

3.1.2 Витрати праці на одиницю виміру роботи (люд. х год.) – б (стовпчик 5) – також приймаються із тієї ж таблиці РЕКН.

3.1.3 Тарифна ставка робітників – в (стовпчик 6) – приймається відповідно до розряду а із таблиці тарифних ставок, наприклад, див. таблицю 3.2.

3.1.4 Заробітна плата робітників – будівельників – г (стовпчик 7) – визначається як: г = б х в.

3.1.5 Розряд машиніста для кожної машини – і (стовпчик 4) – приймається із відповідних таблиць ДСТУ Б Д.2.7, СОУ 45.2-37641918-022.1: 2012 або СОУ 45.2-37641918-022.2: 2012, тобто із відповідних ресурсних нормах вартості експлуатації будівельних машин.

3.1.6 Витрати праці машиніста д – ої будівельної машини (маш. х год.) приймаються із таблиці РЕКН, до якої відноситься шифр роботи.

3.1.7 Вартість експлуатації будівельної машини на протязі 1 – єї години – к (стовпчик 6) – приймається із використанням відповідних матеріалів ДСТУ Б Д.2.7, СОУ 45.2-37641918-022.1: 2012, СОУ 45.2-37641918-022.2: 2012 або із нормативної бази програмних комплексів по визначенню вартості будівельних робіт чи визначається на основі спеціальних індивідуальних розрахунків.

3.1.8 Сумарна вартість експлуатації кожної машини визначається як: м = д х к.

3.1.9 Тарифна ставка і – го розряду механізатора – л (стовпчик 6) – приймається відповідно розряду із таблиці тарифних ставок (табл. 3.2).

3.1.10 Заробітна плата механізатора – н (стовпчик 7) – розраховується як:

н = д х л.

3.1.11 Витрати кожного матеріалу – п (стовпчик 5) - визначаються із відповідної таблиці РЕКН.

3.1.12 Вартість кожного матеріалу - р (стовпчик 6) – приймається із нормативної бази регіональних чи державних цін на матеріальні ресурси або ці значення вибираються із певних режимів програмних комплексів по визначенню вартості будівельних робіт.

3.1.13 Загальна вартість кожного матеріального ресурсу – с визначається як:

с = п х р

3.1.14 Підсумок стовпчика 7 – це і є одинична розцінка, яка визначається сумою всіх його складових, а саме:

ОДИНИЧНА РОЗЦІНКА = г + м + с, (3.1)

де г – заробітна плата робітників, грн. коп.;

м – сумарна вартість експлуатації будівельних машин та механізмів, грн. коп.;

с – сумарна вартість матеріальних ресурсів, грн. коп.

Як правило, визначення одиничних розцінок на виконання будівельно – монтажних робіт здійснюється в автоматизованому режимі із використанням програмних комплексів по визначенню вартості будівельних робіт.