Попит, пропозиція та ціноутворення у ринковій економіці.

Щоб зрозуміти як формуються ціни на товарному і ресурсному ринках слід з’ясувати суть механізму взаємодії попиту і пропозиції та їх законів.

Попит – це бажання і можливість споживачів купити певну кількість товару за того чи іншого рівня цін протягом певного періоду часу. Бажання людей забезпечені необхідною кількістю грошей перетворюються у попит. Отже попит можна визначити як платоспроможні потреби споживачів. Величина попиту – це та кількість товару чи послуги, яку готовий купити споживач за певного рівня його ціни.

Попит залежить перш за все від ціни товару, тому може бути представлений як функція від ціни: D=f (P).

Обсяг попиту знаходиться в оберненій залежності від ціни. В цьому і полягає суть закону попиту. Він означає, що із збільшенням ціни товару попит на нього зменшується і навпаки. Тому крива попиту в графічній моделі є спадною кривою

Попит залежить не лише від ціни. Є ще інші нецінові чинники, що впливають на нього:

1. зміна доходів споживачів;

2. ціни на інші (взаємозамінні або взаємодоповнюючі) товари;

3. мода, смаки, вподобання;

4. очікування споживачів щодо зміни ціни товару;

5. кількість покупців товару.

Під впливом даних факторів відбуваються зміни в попиті, міняється його структура, а крива попиту на даний товар зміщується або праворуч і вверх, або ліворуч і вниз

Пропозиція – це бажання, можливість та готовність виробників запропонувати на ринок певну кількість товарів при кожному із рівнів цін протягом певного періоду часу.

Залежність пропозиції та ціни є прямою, отже із збільшенням ціни на товар величина пропозиції цього товару зростає, і навпаки. В цьому полягає суть закону пропозиції S=f (P).

Нецінові фактори, що впливають на пропозицію:

1. ціни на сировину, матеріали, ресурси;

2. рівень техніки і технологій;

3. податки і субсидії;

4. ціни альтернативних товарів;

5. очікування продавців щодо зміни цін.

Під впливом цих факторів відбуваються зміни в пропозиції, а крива пропозиції зміщується або праворуч і вниз, або ліворуч і вверх.

Співвідношення між попитом і пропозицією забезпечує встановлення ринкової ціни товару. Ринкова ситуація, коли обсяг попиту на товар дорівнює обсягові пропозиції на даний товар називається ринковою рівновагою. Ціна товару, при якій обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції називається ціною ринкової рівноваги. А кількість товару, яка при цьому продається і купується становить рівноважний обсяг продажу. На графіку ціна ринкової рівноваги визначається точкою перетину кривих попиту і пропозиції.

Якщо ціна нижча від рівноважної, то на ринку виникає дефіцит товарів; якщо ж ціна на товар вища від рівноважної, то на ринку виникає надлишок товарів.

В сучасних умовах в межах державного регулювання встановлюються верхні і нижні межі цін. Верхня межа ціни – це максимальна ціна, вище якої вона підніматися не може. Нижня межа ціни – це мінімальна ціна, встановлена державою, нижче якої вона опуститися не може, незалежно від кон’юнктури ринку.