Розв’язання типового прикладу

1. Спочатку слід визначити нормоване значення коефіцієнта природної освітленості (КПО), е_N, залежно від характеру виконуваної роботи, типу підприємства або споруди, функціонального призначення приміщення, а також району розташування будинку чи споруди за формулою:

е_{N =} е_н ^. m_N, (1)

де е_н – нормоване значення КПО, приймається з даних, наведених у таблиці 1 (з урахуванням додатку И і вимог п.п.4.5 та 4.6) або таблиці 2 (з урахуванням додатку К і вимог п.п.4.22 та 4.23) [1];

m_N – коефіцієнт світлового клімату та

N – номер групи забезпеченості природним світлом приймаються з даних, наведених у таблиці 4 [1].

Отримані за формулою (1) значення слід округлити до десятих долей.

2. Достатність природної освітленості у приміщенні, відповідно до вибраного нормованого значення КПО, е_н, зумовлена площею світлових прорізів.

_, Попередній розрахунок площі світлових прорізів здійснюється відповідно до рекомендацій додатку Л на стор. 62 [1]:

а) при боковому освітленні приміщень за формулою:

; (1)

б) при верхньому освітленні за формулою:

(2)

де S_в – площа світлових прорізів (в світлі) при боковому освітленні;

S_п – площа підлоги приміщення;

е_н – нормоване значення КПО;

К_з– коефіцієнт запасу, який приймається з даних, наведених у табл. 3 [1];

η _в – світлова характеристика вікон, яка визначається

з даних, наведених у табл. Л.1 [1];

₀ – загальний коефіцієнт світлопроникнення, який визначається за формулою:

₀ = _{1 2 3 4 5} , (3)

де ₁ – коефіцієнт світлопропускання матеріалу, який визначається з даних, наведених у табл. Л.3 [1];

₂ – коефіцієнт_, який враховує втрати світла в рамах світлопрорізу, який визначається з даних, наведених у табл. Л.3 [1];

₃ – коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях і визначається з даних, наведених у табл. Л.3 [1];

₄ – коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях і визначається з даних, наведених у табл. Л.4 [1];

₅ – коефіцієнт, який враховує втрати світла у захисній сітці, що встановлюється під ліхтарями, приймається рівним 0, 9;

r₁ – коефіцієнт, який враховує підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, що відбивається від поверхонь приміщення та підстилаючого шару, прилеглого до будинку, приймається з даних, наведених у табл. Л.5[1];

К_буд – коефіцієнт, який враховує затінювання вікон протилежними будинками і визначається з даних, наведених у табл. Л.2 [1] (у цій роботі приймаємо К_буд =1, як для окремо розміщеної будівлі);

S_л – площа світлових прорізів (в світлі) при верхньому освітленні;

η _л – світлова характеристика ліхтаря або світлового прорізу в площині покриття, яка визначається з даних, наведених у табл. Л.6 і Л.7 [1];

r₂ – коефіцієнт, який враховує підвищення КПО при верхньому освітленні завдяки світлу, яке відбивається від поверхонь приміщення і приймається з даних, наведених у табл. Л.8 [1];

K_л – коефіцієнт, який враховує тип ліхтаря і визначається

з даних, наведених у табл. Л.9 [1].

3. Розрахунок коефіцієнту природного освітлення (КПО) у приміщенні по вибраних світлових прорізах слід виконувати:

а) при боковому освітленні за формулою:

; (4)

б) при верхньому освітленні за формулою:

; (5)

в) при верхньому і боковому освітленні за формулою:

, (6)

де ε _б– геометричний КПО в розрахунковій точці при боковому освітленні, який враховує пряме світло неба та визначається за графіками І і ІІ (рис. Л.1 і Л.2) [1] (у цій роботі розрахунок ε _б слід виконувати за даними варіанту з табл.3);

q – коефіцієнт, який враховує нерівномірну яскравість хмарного неба МКО та визначається з даних, наведених у табл. Л.10 [1];

ε _буд – геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному освітленні, який враховує світло, відбите від протилежних будинків, та визначається за графіками І і ІІ(рис. Л.1 і Л.2) [1];

R – коефіцієнт, який враховує відносну яскравість протилежного будинку і приймається з даних, наведених у табл. Л.11 [1];

ε _в – геометричний КПО в розрахунковій точці при верхньому освітленні, який визначається за графіками ІІ і ІІІ (рис. Л.2 і Л.3) [1] (у цій роботі розрахунок ε _B слід виконувати за даними варіанту з табл.3);

ε _ср – середнє значення геометричного КПО при верхньому освітленні на лінії перетину умовної робочої поверхні і площини характерного вертикального розрізу приміщення, яке визначається із співвідношення:

, (7)

де N – кількість розрахункових точок;

– геометричний КПО в розрахункових точках (у цій роботі розрахунок ε _ср слід виконувати для однієї умовної точки).

Середнє значення КПО е_сер при верхньому або верхньому і боковому освітленні визначається за формулою:

, (8)

де N – кількість точок, в яких визначається КПО;

е₁, е₂, е₃, … е_N – значення КПО при верхньому або при верхньому та боковому освітленні в точках характерного розрізу приміщення, яке визначається за формулами (7) і (8) (у цій роботі розрахунок е_ср слід виконувати для однієї умовної точки).

Розрахункові значення КПО е_р, які визначені за формулами (4), (5), (6), (7), (8), слід округлювати до десятих часток. Припускається відхилення розрахункового значення КПО е_р від нормованого КПО е_н на ±10%.

Геометричний коефіцієнт природної освітленості ε _б або ε _в визначається за допомогою графіків І, ІІ, ІІІ (рис. Л.1, Л.2, Л.3) [1] (у цій роботі розрахунок ε _б слід виконувати за даними варіанту з табл.3).

Геометричний коефіцієнт природної освітленості, який враховує пряме світло від неба, в якій-небудь точці приміщення при боковому освітленні, визначається за допомогою графіків І, ІІ (рис. Л.1, Л.2) [1] (у цій роботі розрахунок ε _σ слід виконувати за даними варіанту з табл.3) та за формулою:

,

де n₁ – кількість променів за графіком І, які проходять від неба крізь світлові прорізи в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (рис. Л.4) [1] (у цій роботі кількість променів n₁ прийняти за даними варіанту з табл.3);

n₂ – кількість променів за графіком ІІ, які проходять від неба крізь світлові прорізи в розрахункову точку на плані приміщення (рис. Л.5) [1] (у цій роботі кількість променів n₂ прийняти за даними варіанту з табл.3).

Примітка: Обчислення геометричного коефіцієнту природної освітленості, який враховує пряме світло неба, в деякій точці приміщення при двохсторонньому боковому освітленні виконується аналогічно.

Геометричний коефіцієнт природної освітленості, який враховує пряме світло відбите від протилежного будинку ε _буд при боковому неба, в якій-небудь точці приміщення при боковому освітленні, визначається за допомогою графіків І, ІІ (рис. Л.5, Л.6) [1] (у цій роботі розрахунок ε _буд слід виконувати за даними варіанту з табл.3) та за формулою:

,

де n₁^’ – кількість променів за графіком І, які проходять від протилежного будинку крізь світловий проріз в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (рис. Л.6) [1] (у цій роботі кількість променів n₁^’ прийняти за даними варіанту з табл.3);

n₂^’ – кількість променів за графіком ІІ, які проходять від неба крізь світловий проріз в розрахункову точку на плані приміщення (рис. Л.5) [1] (у цій роботі кількість променів n₂^’ прийняти за даними варіанту з табл.3).

Геометричний коефіцієнт природної освітленості, який враховує пряме світло неба, в деякій точці приміщення при верхньому освітленні визначається за формулою:

,

де n₃ – кількість променів за графіком ІІІ [1], які проходять від неба крізь світлові прорізи в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (кількість променів n₃ прийняти за даними варіанту з табл.3).

n₂^в – кількість променів за графіком ІІ [1], які проходять від неба крізь світлові прорізи в розрахункову точку на поздовжньому розрізі приміщення (кількість променів n₂^в прийняти за даними варіанту з табл.3).

Варіанти даних до задачі наведені в таблиці 3.