Загальні відомості про країну

Бразилія – одна з найбільших країн світу як за величиною території, так і за кількістю населення. За розміром території вона займає п’яте місце в світі (після Росії, Китаю, Канади і США), а за числом жителів – восьме місце. Займаючи майже половину всієї площі Південної Америки, Бразилія граничить зі всіма південноамериканськими країнами, окрім Еквадору і Чилі.

Вона розташована в східній, найбільш широкій частині Південноамериканського материка. Територія її дуже компактна за конфігурацією. Це чотирикутник, протяжність якого з півночі на південь і з заходу на схід майже однакова (відповідно 4320 і 4328 км). Сухопутні кордони протягнулися майже на 16, 5 тис. км (Додаток А).

На північному сході, сході і південному сході Бразилія омивається водами Атлантичного океану (довжина берегової лінії – 7408 км), в якому їй належать численні острови, найбільший з них – Фернанду-ді-Норонья. Висунутість території до Атлантики обумовлює відносну близькість Бразилії в порівнянні з іншими латиноамериканськими країнами до Африканському континенту (Додаток Б).

Бразилія охоплює східну й центральну частини Південної Америки. Найбільша протяжність країни з півночі на південь і з заходу на схід − близько 4300 км. Східна, північно-східна й південно-східна частини Бразилії мають вихід до Атлантичного океану. На півночі вона межує з Венесуелою, Суринамом, Гайаною та Гвіаною. На північному заході має кордон з Колумбією. На заході Бразилія сусідує з Перу та Болівією. З південного заходу до неї прилягає Парагвай. На півдні Бразилія межує з Аргентиною та Уругваєм. Північні й західні кордони пролягають малоосвоєними територіями. Територія − 8, 5 млн км². Столиця − Бразилія (1, 6 млн жителів).

Адміністративно-територіальний поділ − 26 штатів і один федеральний округ, де знаходиться столиця. Офіційна мова − португальська. Релігія − католицизм. Грошова одиниця − крузейро (Додаток В).

Як і кожна країна, у Бразилії є свої національні символи:

1. Прапор – прямокутної форми з жовтим ромбом в центрі, в середині якого розташована синя земна куля. У нижній частині розміщене зоряне небо південної півкулі і виділені зірки і сузір’я Південного хреста. Цей символ застосований у зв'язку з тим, що Бразилія після її відкриття носила назву Санта Крус (Святий Хрест). Північну і південну частину півкулі розділяє біла смуга з написом − Порядок і Прогрес (рис. 2.1).

Рис. 2.1 Державний прапор Бразилії

2. Герб – п’ятикутна зірка срібного кольору, обрамлена променями сонця, всередині якої поміщені диск південної півкулі з сузір’ям Південного хреста в центрі. Знизу зірка облямована трьома жовтими смугами, розташованими в нижній частині герба на яких накреслена дата проголошення незалежності країни − 15 листопада 1889 року (рис. 2.2).

Рис. 2.2 Державний герб Бразилії

Найбільші профспілкові об’єднання: Єдиний профцентр трудящих, Профспілковий центр «Форсасіндікал», Загальний центр трудящих, Загальна конфедерація трудящих, Незалежний професійний союз. Центр й південні частини Бразилії займає Бразильське плоскогір’я (найвища точка − г. Башкира, 2890 м). На півночі − Амазонська низовина й відроги Гвіанського плоскогір’я. На крайньому півдні − Лаплатська низовина.

Клімат змінюється з північного заходу на південний схід від екваторіального до субтропічного (середні температури січня від +23°С до +29°С, липня від +16 до +24°С). Опадів − 3000 мм на заході Амазонської низовини, до 500 мм - на північному сході Бразильського плоскогір’я, 1200 мм на рік − на півдні. Головні ріки − Амазонка, Сан-Франсиску, Парана. На Амазонській низовині − вологі екваторіальні ліси, у центральній частині − савани й рідколісся, на Приатлантичній низовині − тропічні змінно-вологі, на півдні − вічнозелені ліси. Під лісом − 38 % території країни. У країні нараховується 20 національних парків, є заповідники й заказники [7; 225]. У давнину територію Бразилії населяли індіанці, на початку XVI ст. країна була завойована португальськими конкістадорами, які знищили більшість корінного населення і створили великі плантаторські господарства з використанням рабської праці негрів, завезених із XVI ст. з Африки. У результаті визвольного руху в 1822 р. країна проголошена незалежною імперією (з 1889р. − федеративною республікою). До 1888р. зберігалося рабство.

З кінця XIX ст. до неї потрапляв англійський і північноамериканський капітал. Кінець XIX ст. Позначений боротьбою селянства за землю. Особливо великий виступ – у штаті Баїя в 1896-1897р. Бразилія − індустріально-аграрна країна, найбільша за економічним У серпні 1996 р. у Бразилії був проведений перепис населення. Згідно з цими даними чисельність населення в 1996 р. складала 157 079 573 чол., що приблизно на 5 % менше, ніж прогнозувало Бюро перепису США. При оцінці чисельності населення слід брати до уваги високий рівень смертності від СНІДу, високий рівень смертності серед немовлят, низьку тривалість життя. Бразильська економіка, маючи високорозвинене сільське господарство, видобувну промисловість й сектор послуг, є найпотужнішою в регіоні й впливає на світові ринки. До прийняття стабілізаційного плану в середині 1994р. інфляція в країні сягала просто стратосферних висот і іноземні інвестори боялися вкладати кошти в національну економіку. Бразилія, що має розгалужену річкову мережу і знаходиться в зоні інтенсивного випадання опадів, має один із найбільших у світі гідроенергопотенціал. На півдні й південному сході країни сконцентрована більшість електростанцій − адже в цьому районі зосереджені основні споживачі електроенергії [9; 75]. З 1950-х pp. почалося розширення енергомережі шляхом будівництва нових гідроелектростанцій. Уряд цілеспрямовано розвивав саме цю галузь енергетики − бразильське вугілля відрізняється низькою якістю і непридатне для використання в паливній енергетиці. У 1982р. був побудований перший атомний реактор «AngraІ» біля Ріо-де-Жанейро, у 1984р. почав діяти найбільший у світі гідроенергетичний комплекс на ріці Парана. Склад експорту: промислові товари, залізна руда, кава, соя, продовольство. Склад імпорту: машини й устаткування, хімікати, нафта, електроенергія. Основними товарами експорту є залізна руда, соя та продукти борошномельної промисловості, кава, какао, цукор, апельсиновий сік, боксиди. Зростає частка промислових виробів. Бразилія імпортує нафту, машини та устаткування, зерно, вугілля, кольорові метали, її головними партнерами є країни − члени ЄС і США. Отже, щорічно Бразилія приймає один млн. туристів. Міста, що їх відвідують найбільше − Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу. Дохід на душу населення складає близько трьох тис. доларів США. Умови життя більшості трудящих лишаються тяжкими, майже 90% національного багатства країни зосереджено в руках 10% населення, тоді як 40% бразильців живуть за межами бідності. 10 млн осіб − безробітні, 23 млн − неписьменні.