Телемовлення краю, як дзеркало подій культурно-освітнього життя області часів незалежності України

Регіональне мовлення як складова частина інформаційного простору країни – малодосліджена тема в українській науковій спадщині. До питань ефірних традицій та особливостей регіонального телебачення України зверталась О. Головчук [2], окремим аспектам регіонального телерадіомовлення присвячено праці О. Гояна [3], регіональні та місцеві телекомпанії України на сучасному етапі досліджував М. Гриценко [4]. У науковому дослідженні В. Лизанчука порушена тема впливу ЗМІ, в тому числі й регіональних, на формування національних ідеалів у період духовного відродження України [7]. Окремі факти з історії регіонального телерадіомовлення можна з’ясувати в хроніках та енциклопедіях І. Мащенка [8; 9]. Однак інформації з історії розвитку телерадіомовлення Закарпаття у цих джерелах вкрай мало.

Оскільки в Державному архіві Закарпатської області документи Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії (далі ЗОДТРК) з 1986 р. не впорядковані, тему наукової роботи довелося досліджувати з публікацій у пресі. Основним завданням уважаємо виявити стан ЗОДТРК на початку 90-х рр. XX ст. та напрям розвитку обласного державного телерадіомовлення у час незалежності України.

Державне радіомовлення Закарпаття було засновано в 1945 р. і розвивалося швидкими темпами до другої половини 60-х рр., поки фінансування не почали спрямовувати на розвиток нового ЗМІ області - телебачення. Відтоді кількість радіовузлів та довжина ліній поступово зменшувалися через припинення будівництва нових і несправність уже існуючих структурних одиниць мережі проводового мовлення. Тож новий етап в історії України - формування незалежності - радіомовлення Закарпаття зустріло в стані занепаду.

Обласне державне телевізійне мовлення Закарпаття почало функціонувати з 1973 р. на основі радіокомітету області. Завдяки значним державним фінансовим вкладенням розвиток державного телемовлення області відбувався швидкими темпами до початку 80-х рр. У період «перебудови» через брак належного державного фінансування обласне телебачення Закарпаття почало занепадати: трансляція відбувалася зі значними технічними проблемами, частина населення краю залишилася поза зоною приймання. Отже, як і радіомовлення області, на початку 90-х рр. державне телебачення Закарпаття перебувало не в кращому стані.

Реформування державної телекомпанії Закарпаття почали здійснювати 1995 року, коли ЗОДТРК очолив П. Петрик. Оцінити зміни, які відбулися в обласному телемовленні другої половини 90-х рр., важко, оскільки в пресі минулого століття публікували протилежні аргументи. Новий керівник запевняв, що на закарпатському телебаченні відбувався процес еволюції: зріс обсяг телевізійного мовлення, продуктивність праці колективу, змінилася програма передач, засновано оригінальні проекти та створено нові редакції. [16, 44] Натомість колишні працівники ЗОДТРК стверджували, що обласне державне телевізійне мовлення на Закарпатті в другій половині 90-х рр. перебувало у стадії стагнації.

Через технічну недосконалість та необ’єктивність відеоматеріалів у новому тисячолітті державне телебачення Закарпаття стрімко втрачало глядацьку аудиторію. У 2003 р. закарпатські журналісти осудили ЗОДТРК за неетичну поведінку, визнали її найбільш заангажованим засобом масової інформації краю й вручили приз «Мадам за викликом», що символізував продажність журналістики. «Телеканал ігнорує одну з головних заповідей журналістики – наведення альтернативних думок і різних точок зору. На екранах закарпатського телебачення відсутні люди, що не представляють владні структури. У журналістських колах вважають, що керівництво державного телеканалу підлаштовується під окрему політичну силу. Доказом цього стало висвітлення виборів міського голови в Мукачеві, коли канал відверто агітував за одного з кандидатів» [11].

У 2004 р. обласний державний телеканал мав лише дві години ефірного мовлення о четвертій годині ранку та опівдні на каналі УТ-1. Крім того, ЗОДТРК брав участь у загальнонаціональному проекті 27 регіональних студій «Україна - день за днем», що виходив щотижня з півгодинним інформаційним блоком на каналі УТ-1, для якого обласний державний телеканал Закарпатської області готував півторидвохвилинні програмні випуски. Не зручний для глядача час трансляцій програми передач ЗОДТРК суттєво скорочував аудиторію закарпатського телевізійного мовлення. Водночас серйозну конкуренцію обласній державній телекомпанії складав медіапродукт колег із сусідніх країн - Словаччини, Угорщини та Чехії. Для вирішення назрілих проблем, за ініціативи Закарпатської обласної ради, ЗОДТРК узяла участь у конкурсі Національної ради України з питань телебачення й радіомовлення, за підсумками якого отримала ліцензію на одинадцять телевізійних частот. Перша трансляція оновленого обласного державного телеканалу під назвою «Тиса-1» відбулася 10 листопада 2005 р. Завдяки збільшенню ефірного часу на обласному телебаченні з’явилася можливість розширити телемовлення для нацменшин краю: до чотирьох редакцій національних меншин були приєднані ще дві – польська та ромська.

За даними обласного управління статистики, обсяги місцевого телемовлення в 2005 р. були такими: інформаційні програми - 58 годин, художні - 22, суспільно-політичні - 13, передачі для дітей на юнацтва - 5, спортивні - 1 година. Обсяг мовлення українською мовою у закарпатському телепросторі становив 75 годин, угорською - 10, іншими мовами - 13. Для задоволення інформаційних потреб краян закарпатське обласне телебачення потребувало збільшення ефірного часу, отже, уже в 2006 р. канал розпочав 14 годин щодобового мовлення - із шостої години до півночі.

У 2006 р. ЗОДТРК збільшила свою глядацьку аудиторію не лише завдяки новим проектам, а й ліцензії на супутникове мовлення: «Закарпаття через своє географічне положення украй складне для будівництва передавальної мережі, тому для економії часу й коштів було вирішено скористатися послугами шведського супутника «Сіріус», який знаходився просто над областю, а тому був здатен якісно передати сигнал «Тиси 1» в кожну закарпатську оселю» [13]. Супутниковий канал дав змогу всім 46 кабельним операторам області транслювати програму закарпатського обласного телебачення.

Телеканал «Тиса-1» забезпечив збільшення обсягів виходу в ефір обласної телерадіомовної компанії до тривалості, обумовленої ліцензією, поліпшення якості завдяки трансляції передач сучасним обладнанням, стовідсоткове поширення програм на території області. «Розбудову мережі обласного телевізійного каналу завершили 2006 року. На неї було витрачено п’ять мільйонів гривень із державного та обласного бюджету» [13].

Закарпатське телебачення першим серед українських обласних державних телерадіокомпаній отримало ліцензію на супутникове розповсюдження та побудувало космічний порт телезв’язку. Із переходом на супутникове мовлення вирішилося дуже складне питання – стовідсоткове покриття місцевою телепрограмою всієї території області. Закарпатське обласне телебачення можна дивитися на всій території України, а також за її межами – від Португалії на Заході до Уралу на Сході, від Ізраїлю на Півдні до Гренландії на Півночі.

Сьогодні ефір телеканалу закарпатського державного телебачення - це мовлення 24 години на добу, три випуски новин протягом дня, щоденні ранкові та вечірні прямі ефіри, а ще кілька авторських проектів, що активно розвиваються. Нині телеканал вирізняється тим, що має найбільше редакцій, де працюють над програмами для нацменшин краю. Мовлення на закарпатському телеканалі ведеться, крім української, угорською, словацькою, румунською, ромською, німецькою, російською та русинською мовами. Закарпатття межує з чотирма країнами Європи: Польщею, Румунією, Угорщиною та Словаччиною - на території краю проживає понад 30 нацменшин, тому багатомовний ефір телеканалу покликаний забезпечувати інформаційні потреби представників усіх національностей, що проживають на території області.

Модернізація каналу триває і стосується не лише оновлення технічної бази, а й підвищення рівня кваліфікації працівників телерадіокомпанії. Режисери опановують техніку монтажу, журналісти шукають нові форми подання матеріалів, оператори вдосконалюють свою майстерність. Набутий досвід і сучасні можливості дозволяють закарпатським телевізійникам налагоджувати співпрацю з іншими телекомпаніями України. Яскравим прикладом такого співробітництва є телеміст між Ужгородом, Луганськом та Харковом, де не лише обговорюють важливі суспільні теми, а й обмінюються досвідом щодо вирішення проблем. Водночас ЗОДТРК має досвід співпраці не лише з українськими, а й закордонними студіями, особливо тісні контакти в телеканалу з угорськими журналістами: здійснюється обмін програмами та реалізація спільних проектів.

Отже, на початку 90-х рр. не тільки на обласному державному радіо, а й на телебаченні тривав процес стагнації, який було припинено 2006 р., коли ЗОДТРК отримала ліцензію на супутникове мовлення. Основним досягненням новоствореного каналу «Тиса-1» стало цілодобове мовлення, покриття важкодоступних гірських районів та збільшння кількості національних редакцій.

Усі події, відображені у випусках новин у сфері культури відбуваються виключно в Закарпатті, у всіх районах краю і яскраво відображає культурну та історичну спадщину населення. Тому можна констатувати, що географія подій, висвітлених у новинах культури не обмежена. Людина має знати свою історію, щоб в подальшому житті їй не змогли нав'язати стереотипи щодо представників іншої національності.

Усі сюжети в новинних випусках за жанром інформаційні. Це короткі репортажі з елементами інтерв’ю (від 2-х до 4-х хв.), що покликані поінформувати. Журналісти інформаційної програми прагнуть бути об’єктивними, дотримуватись коректного балансу думок, тому простежується багатоджерельність, слово надається обом сторонам: і учасникам події, і організаторам, і глядачам. Закадрові слова кореспондента підтверджуються синхроном.