Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Ітеративна модель⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 11
Ітеративний підхід (англ. Iteration, «повторення») у розробці програмного забезпечення - це виконання робіт паралельно з безперервним аналізом отриманих результатів і коригуванням попередніх етапів роботи. Проект при цьому підході в кожній фазі розвитку проходить повторюваний цикл PDCA: Планування - Реалізація - Перевірка - Оцінка (англ. Plan-do-check-act cycle). 3. Технологія розробки програмного забезпечення
Дисципліна «Технологія розробки програмного забезпечення» направлена на вивчення теоретичних основ, методів і способів розробки інформаційних систем. У ній детально розглядається уніфікована мова моделювання UML, основні його будівельні блоки (об'єкти, класи, відносини і діаграми), і можливості створення системи з їх допомогою. У програмі BPwin можна створювати моделі трьох видів. Для цього використовуються такі методології: IDEF0, IDEF3, DFD.
3.1 Методологія IDEF0
IDEF0 – Діаграма декомпозиції. Дану модель використовують для показу функціональної діяльності системи. Діаграма складається з блоків і стрілок. Функціональна діяльність – її робота(дієслово). Перед тим, як створювати діаграму IDEF0 потрібно визначити: 1. Призначення моделі – це набір питань на які повинна відповідати модель. 2. Границі моделювання (її межі) – це рівень деталізації. 3. Точка зору – вибирається перспектива з якої бачиться система. Дії системи – це функції, вони перетворюють, переробляють вхідні параметри. На діаграмі дії позначаються блоками. Назва дії пишеться всередині блока. Назва функції треба позначати дієсловами. Моделі IDEF0 мають ієрархічну систему. Головний блок система – це контекстна функція, вона може бути декомпозирована (може бути декомпозирована у ряд блоків). 3.2 Методологія IDEF3
IDEF3 (англ. Integrated DEFinition for Process Description Capture Method) - методологія моделювання і стандарт документування процесів, що відбуваються в системі. Метод документування технологічних процесів являє собою механізм документування та збору інформації про процеси. IDEF3 показує причинно-наслідкові зв'язки між ситуаціями і подіями в зрозумілій експерту формі, використовуючи структурний метод вираження знань про те, як функціонує система, процес або підприємство.
3.3 Методологія DFD
DFD - загальноприйняте скорочення від англ. Data Flow Diagrams - діаграми потоків даних. Так називається методологія графічного структурного аналізу, що описує зовнішні по відношенню до системи джерела і адресати даних, логічні функції, потоки даних і сховища даних, до яких здійснюється доступ. Діаграма потоків даних (data flow diagram, DFD) - один з основних інструментів структурного аналізу і проектування інформаційних систем, що існували до широкого поширення UML. Незважаючи на що має місце в сучасних умовах зміщення акцентів від структурного до об'єктно-орієнтованого підходу до аналізу і проектування систем, «старовинні» структурні нотації раніше широко і ефективно використовуються як в бізнес-аналізі, так і в аналізі інформаційних систем.
3.4 етодологія UML
UML (англ. Unified Modeling Language - уніфікована мова моделювання) - мова графічного опису для об'єктного моделювання в області розробки програмного забезпечення. UML є мовою широкого профілю, це - відкритий стандарт, який використовує графічні позначення для створення абстрактної моделі системи, званої UML-моделлю. UML був створений для визначення, візуалізації, проектування та документування, в основному, програмних систем. UML не є мовою програмування, але на підставі UML-моделей можлива генерація коду. Діаграма варіантів використання (use case diagram) - діаграма, на якій зображуються відносини між акторами й варіантами використання. Актор являє собою будь - яку зовнішню стосовно моделюємої системи сутність, що взаємодіє із системою й використувує її функціональні можливості для досягнення певних цілей або рішення окремих завдан. При цьому актори служать для позначення погодженої безлічі ролей, які можуть грати користувачі в процесі взаємодії із проектованою системою. Кожень актор може розглядатись як окрема роль щодо конкретного варіанта використання. Стандартне позначення актора на діаграмах є " чоловічок". Варіант використання описується овальною формою дієсловом, стрілки – зв’язки.
|