Якісні характеристики облікової інформації

Ефективність і результативність системи управління на підприємстві багато в чому обумовлені дієвістю обліково-ана-літичної системи, де облікова інформація виступає одним з основних понять.

Облікова інформація – це:

- відображення в іншій формі облікових подій у структурі облікової сис-теми [3];

- інформація, що формується, акумулюється і оброблюється в рамках обліково-аналітичної системи підприємства на основі бухгалтерських і еконо-мічних методів; подається в упорядкованому і стандартизованому вигляді для розробки і обґрунтування окремих управлінських рішень.

Якість облікової інформації необхідно оцінювати через такі характеристики: релевантність, точність, своєчасність та пунктуальність, узгодженість та порівнянність, доступність та ясність.

Якісні характеристики інформації передбачені Концептуальною основою фінансової звітності

Відмітимо також, що якість облікової інформації значною мірою залежить від того, на якому рівні вона збирається – централізованому (на рівні підприємства) або децентралізованому (на рівні структурних підрозділів). Звичайно, централізована облікова система має більше можливостей для забезпечення якості інформації: кваліфіковані кадри, науково обґрунтовані методології, технічне забезпечення тощо. Перевагою децентралізованої системи є її оперативність завдяки меншому розриву в часі між фіксацією господарських операцій і використанням готової інформації. Проблемою децентралізованої системи є наукова обґрунтованість методів формування облікової інформації та їх практичного застосування.

Підкреслимо, що незважаючи на зростання попиту на облікову інформацію головною метою є не збільшення обсягів інформації взагалі, а збільшення обсягів інформації високої якості. Фактори, що впливають на якість інформації, можна поділити на такі групи:

– національні – це певні національні особливості формування облікової інформації та вимог, що висуваються до неї;

– політичні – фактори впливу на якість інформації політики країни, яка визначає структуру економіки і, відповідно, підходи до якості. Наприклад, за планової економіки якість інформації визначалась з орієнтацією на виробника, а за ринкової економіки вона переорієнтувалася на користувача;

– технічні – якість інформації залежить від технічного рівня її виробництва. Розвиток інформаційних технологій дозволяє значно покращувати якість інформації;

– економічні – якість інформації тісно пов’язана із її споживчою вартістю, як вже зазначалось (витрати на якість – її споживча вартість);

– соціальні – фактори впливу соціального середовища.

Цінність інформації розглядається як сукупність очікуваних користува-чем показників якості інформації. З підвищенням рівня якості підвищується її цінність для користувачів. Увага до оцінки якості облікової інформації зростає останнім часом у всьому світі і зокрема в Україні. Особливо гостро проблема оцінки якості облікової інформації постала у світлі реформування облікової системи і фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів фінансо-вої звітності. Якість інформації має піддаватися оцінці на всіх етапах форму-вання облікової інформації.

Стратегічна мета оцінювання якості облікової інформації – забезпечення користувачів обліковою інформацією, яка відповідає обраній системі крите-ріїв. На кожному етапі управління можна виділити функціональні цілі (табл. 1).

Таблиця 1. Функціональні цілі оцінювання якості облікової інформації відповідно до етапів управління,

При оцінюванні якості облікової інформації використовуються наступні методи.

1. Нормативний метод проводиться на основі вивчення законодавчих і нормативних документів, які використано для формування облікової інфор- мації, а також стандартів, що регламентують бухгалтерський облік та порядок формування бухгалтерської (фінансової) звітності. Застосування нормативно-го методу обумовлює створення документів різного статусу. До кожного доку-мента, незалежно від його рівня, пред'являються жорсткі вимоги щодо якості змісту. Тільки в цьому випадку можливе застосування даного методу для оцін-ки контролю якості облікової інформації.

2. Статистичний метод, при якому значення показників якості облікової інформації визначають з використанням методів теорії ймовірності та мате-матичної статистики. Цьому методу властива кількісна визначеність.

3. Експертний метод використовується при вирішенні завдань оцінки якості облікової інформації в умовах кількісної невизначеності критеріїв якості і оснований на усередненні різними способами думок фахівців-експер-тів з досліджуваних питань.

Безсумнівною перевагою експертного методу є швидкість отримання ре-зультатів та можливість оцінювати якість облікової інформації без кількісних показників. Достовірність результатів оцінки залежить від компетентності і кваліфікації експертів.

4. Соціологічний метод ґрунтується на зборі і аналізі думок споживачів. Для отримання достовірних результатів потрібна науково обґрунтована система опитування споживачів, а також використання методів математичної статистики для збору і обробки інформації. Соціологічні методи широко використовують на стадії виконання маркетингових досліджень, при вивченні попиту.