Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Методики та техніки підготовки управлінської бухгалтерської звітності. Критерії оцінки ефективності управлінської бухгалтерської звітності.
Класифікація методів управлінського обліку: 1) За відповідністю до об’єкта дослідження: – Загальнометодичні способи дослідження об’єкта (спостереження, синтез, аналіз, порівняння тощо); – Загальнонаукові методи бухгалтерського обліку, до яких дослідник відносить загальні методи, притаманні бухгалтерському обліку (подвійний запис, документація, інвентаризація, оцінка і калькуляція тощо); – Специфічні методи бухгалтерського обліку – групування і перегрупування витрат виробництва, нормативний метод обліку і калькулювання, математичні методи дослідження собівартості і рентабельності продукції. 2) Відповідно до способів обробки інформації: – Елементи методу бухгалтерського фінансового обліку (балансове узагальнення і звітність тощо); – Методи статистики; – Прийоми економічного аналізу; – Економіко-математичні методи 3) Щодо функції управління: – Планування і контроль; – Бухгалтерський облік – Економічний аналіз; – Прийняття управлінських рішень. Виділяють три групи методів: 1) методи накопичення інформації (класифікація витрат і доходів; планування і нормування витрат і доходів; методи калькулювання собівартості; план рахунків управлінського обліку); 2) методи обробки (підготовки) інформації (методи визначення функції витрат; бюджетування; методи підготовки інформації для прийняття рішень щодо ціноутворення, інвестицій, запасів, асортименту продукції, спеціального замовлення тощо); 3) методи підготовки і подання управлінських звітів (методи визначення інформаційних потреб користувачів управлінської звітності; методи визначення форми і змісту та періодичності подання управлінської звітності). Алгоритм підготовки управлінської звітності включає наступні етапи: 1) Визначення інформації, що необхідна менеджерам на всіх рівнях управління для виконання управлінських задач та досягнення цілей управління; 2) Уточнення даних, які вводяться для уникання дублювання; 3) Розподіл обов’язків між працівниками щодо введення управлінської інформації; 4) Виділення групи товарної продукції, за якою визначається собівартість (повна або виробнича). Обрання принципів калькулювання собівартості; 5) Визначення строків складання бюджетів та управлінської звітності; 6) Визначення показників управлінської інформації, які будуть використовуватися для аналізу діяльності; 7) Обрання програмного забезпечення для ведення управлінського обліку; 8) Оформлення внутрішніми розпорядженнями ведення управлінського обліку. Серед основних критеріїв – доречність. Якісна характеристика доречності (значимості) притаманна управлінській і фінансовій звітності. Інформація звітності є доречною або відноситься до справи, якщо вона впливає на економічні рішення користувачів і допомагає їм оцінювати минулі, справжні або майбутні події, підтверджувати або виправляти минулі оцінки. Інформація може вплинути на ухвалення рішень, якщо вона має прогнозну цінність і заснована на зворотному зв’язку. Прогнозна цінність інформації визначає її корисність при складанні планів. Зворотній зв’язок передбачає, що інформація містить відомості про те, наскільки вірни- ми виявилися попередні очікування. Достовірність (правдиве подання) – якість управлінської та фінансової звітності, що забезпечує впевненість у розумності її припущень щодо помилок і тенденційності, а також істин- ності намірів представити всі явища і факти в неспотвореному вигляді. Водночас з доречністю розглядається питання надійності, тобто на скільки ми маємо надію на позитивний розвиток подій у майбутніх періодах. Відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, щоб бути достовірною, інформація повинна задовольняти низка якісних характеристик: правдиве уявлення (істинність); переважання сутності над формою; нейтральність; обачність (консерватизм); повноту. У загальному значенні істинність відображення – це відповідність між показником або описом і реальним явищем, яке воно прагне відобразити. правдиве уявлення в загальному вигляді можна визначити як відповідність або узгодженість між фактом господарської діяльності або подією, з одного боку, і його кваліфікацією і оцінкою в бухгалтерській звітності, з іншого боку. Вимога пріоритету економічного змісту перед формою означає, що звітність повинна правдиво представляти операції та інші події, враховувати їх відповідно до сутності та економічної реальності. Нейтральність – це відсутність упередже- ності, спрямованої на досягнення заздалегідь визначеного результату або спонукання обрати певний спосіб поведінки. Повнота припускає, що управлінська звітність повинна містити максимум того, що необхідно знати зацікавленим особам, і охоплювати всі необхідні коментарі, щоб не дезорієнтувати того, хто буде нею користуватися. Суттєвість – ступінь важливості різних допущень або похибок облікової інформації, яка з урахуванням навколишнього середовища робить можливим вплив цих допущень або похибок на висновки і судження під час прийняття управлінських рішень. Важливим атрибутом якості інформації, що подається в управлінській звітності, є її доступність для розуміння користувачем, який має достатні знання в сфері ділової та економічної діяльності, бухгалтерського обліку та бажання безперервно навчатись для постійного відчуття змін швидкоплинних економічних процесів. Своєчасність інформації є іншим фактором, здатним обмежити доречність і надійність управлінської звітності. Своєчасність – надходження управлінської звітності до користувача в потрібний час, тобто, не сприяє затримці в прийнятті адекватних управлінських рішень.
|