Ситуаційні задачі.

1. Хворий скаржиться на біль і припухлість в пахвинній ділянці. Хворіє 3 дні. Температура підвищена до39, 5^оС. При обстеженні у відповідному місці відмічається припухлість, набряк і гіперемія шкіри, де пальпується больовий інфільтрат розміром 2х3 см, не спаяний зі шкірою. Встановіть діагноз?

А. Защемлена пахвинна грижа.

В. Лімфогранулематоз.

С. Гнійний лімфаденіт.

Д Абсцедуючий фурункул.

Е. Метастаз пухлини.

2. У хворої Т., 23 років, в ранньому післяпологовому періоді почав турбувати біль в правій молочній залозі, підвищення темпера­тури тіла до 38—39°С, місцеве підвищення температури шкіри, наявність ущільнення в паренхімі залози, порушення лактації. Після додаткових лабораторно-інструментальних методів дослі­дження хворій виставлено діагноз «гострий мастит в стадії гнійного абсцедування». Виберіть лікувальну тактику.

А. Зціджування молока, масаж молочної залози, антибактеріальна терапія, УВЧ-терапія.

В. Антибіотикотерапія, протизапальні, дезінтоксикаційві та автигістамінаі середники, зціджування молока.

С. Розтин гнійника, обробка антисептичними розчинами, дренування, перев'язки, зціджування молока.

Д. Розтин гнійника, обробка антисептичними розчинами, дренування, перев'язки; загальна антибіотикотерапія, протизапальні, дезінтоксикаційні та антигістамінні середники.

Е. Пункція гнійника, аспірація гнійних мас, введення розчинів антисептиків та протеолітичних ферментів.

3. У 19-річної жінки виявлена перша 6-ти тижнева вагітність. Пацієнтка інфантильна. Молочні залози не великі за розміром, соски плескаті. Які заходи профілактики маститу слід призначити з початку вагітності крім:

А. Виявлення та санацію осередків хронічної інфекції.

В. Навчання основам поведінки у післяпологовому періоді.

С. Щоденне обмивання сосків, обтирання їх 60-70 етиловим спиртом.

Д. Постійна фіксація молочних залоз у припіднятому положенні.

Е. Масаж, витягнення сосків.

4. У породіллі 20 років після 5 днів годування дитини грудьми з’явився біль, набряк лівої молочної залози, Т⁰підвищилась до 38, 5⁰С. Молочна залоза збільшена, почервоніла, дифузно набрякла, флуктуація не визначається. Які лікувальні заходи слід призначити в першу чергу?

А. Фізіотерапевтичні процедури (кварц, УВЧ).

В. Антибіотико терапія.

С. Препарати, що пригнічують лактацію.

Д. Хірургічне лікування.

Е. Систематичне відсмоктування та зціжування молока, тугу фіксацію

молочної залози у припіднятому положенні.

5. Жінка 30 років на кінець першого тижня після других полог скаржиться на інтенсивний біль, збільшення правої молочної залози, почервоніння її шкіри. В ділянці верхніх квадрантів визначається болісне ущільнення, без чітко означених меж, завбільшки 10х12 см, з розм’якшенням в центрі. Збільшені і болючі пахвові лімфовузли справа, Т⁰ досягає 39⁰С, пульс - 90-100 за хв., АТ – 120/70 мм рт.ст. В аналізі крові: лейкоцитів – 14х10⁸, гемоглобін – 110 ммоль/л, ШОЕ – 40 мм рт.ст. Діагноз?

А. Застій молока, молочна лихоманка.

В. Серозний мастит.

С. Гострий флегмонозний мастит.

Д. Абсцес молочної залози.

Е. Ретромамарний мастит.

6. Жінка 20 років 3 тижні після нормальних полог скаржиться на біль, затримку виділення молока з правої молочної залози, підвищення Т⁰ до 38, 8⁰С, загальну слабкість, озноб. Хворіє 7 днів. Права молочна залоза збільшена, набрякла, вигинається вперед. Колір її шкіри не змінений. Пальпація залози помірно болюча, однак зміщення викликає сильну біль, ущільнення тканин не визначається. Наявний регіонарний лімфаденіт. Діагноз?

А. Інтрамамарний гнійний мастит.

В. Ретрамамарний гнійний мастит.

С. Інтрамамарний абсцес.

Д. Застій молока, молочна лихоманка.

Е. Серозний мастит.

7. У 30 річної породілі на 7-й день після перших полог в ділянці верхніх квадрантів правої молочної залози визначається дуже болісне ущільнення без чітких меж, завбільшки 10х12 см, з розм." ягченням в центрі. Т⁰ 39⁰С, в крові – високий лейкоцитоз, помірна анемія. Який метод лікування слід застосувати?

А. Широкий радіальний розріз з ревізією порожнини гнояка, дренування.

В. Висічення гнояка з первинними швами на рану.

С. Висічення гнояка налагодженням промивного дренування..

Д. Розріз під молочною залозою по Барденхаєру.

Е. Пункція гнояка, місцеве введення антибіотиків, загальна антибіотико

терапія.

8. У жинки 23 років на 3-й тиждень після полог у верхньо-зовнішньому квадранті лівої молочної залози виникла ділянка болісного ущільнення без чітких меж, Т⁰ підвищилась до 38, 5⁰. Після проведення консервативних заходів (антибіотико терапія, місцево-компреси з 60⁰– 70⁰ спиртом, зціджування молока та ін.) в тому ж місці сформувався чітко обмежений інфільтрат, розміром 4х5 см, щкіра над ним почервоніла. При пальпації інфільтрат болючий, в центрі визначається розм." ягчення. Т⁰ до 39⁰С. Який метод лікування слід застосувати?

А. Продовжити консервативне лікування.

В. Виконати пункцію з аспірацією гною, підведенням антибіотиків.

С. Провести розтин гнояка.

Д. Висікти інфільтрат в межах здорових тканин, накласти первинні шви з

гумовими випускниками між ними.

Е. Висікти інфільтрат, закрити рану первинними швами, налагодити

проточний дренаж.

9. У 20 річної породілі через 3 тижні після полог діагностовано ретромамарний мастит. Хворіє 7 днів. Загальний стан середньої важкості, Т⁰ – 38, 8⁰С. Яке лікування слід застосувати?

А.Пункцію гнояка, відсмоктування гною, місцеве підведення

антибіотиків.

В. Ракетоподібний розріз.

С. Поодинокий радіальний розріз.

Д. Напівовальний розріз під молочною залозою за Барден-Хаером.

Е. Декілька радіальних розрізів.

10. У жінки 25 років через 2 тижні після пологів розвинувся гострий інтрамамарний мастит. Стан хворої середньої важкості, Т⁰ підвищується до 39⁰С, пульс 100 за 1 хв., АТ – 110/70 мм рт. ст. Анамнез не обтяжений. Який вид знеболення слід виконати?

А. Місцева інфільтраційна анестезія.

В. Провідникова анестезія.

С. Внутрішньовенний наркоз.

Д. Інгаляційний масковий наркоз.

Е. Ендотрахеальний наркоз.

11. У хворої з лактаційним маститом на протязі тижня утримується біль в молочній залозі, підвищена температура: у вечорі до 38-39, в ранці в межах субфебрильної. В верхньому внутрішньому квадраті визначається дуже болючий інфільтрат, розмірами 10х15 см, з гіперемією шкіри над ним, гарячий на дотик. Симптом флуктуації відсутній, але в центрі інфільтрату є невелика ділянка розм’якшення. Яке лікування слід застосувати?

А. Антибіотикотерапія.

В. Компрес з маззю Вишневського або ДМСО.

С. Ретромамарна новокаїнова блокада з антибіотиками.

Д. Розтин та дренування.

Е. Радикальне видалення з проточним дренування.

12. Хворий скаржиться на болючість в перианальній ділянці, яка посилюється під час акту дефекації. Об'єктивно: в перианальній ділянці в проекції 6-ї години умовного циферблату відмічаються гіперемія шкіри, розміром 2x3 см, болючість при пальпації, флюктуація та локальне підвищення температури шкіри. Який метод лікування показаний хворому?

А. Обколювання гнійника 0, 25% розчином новокаїну.

В. Теплі ванни з 0, 3% розчином перманганату калію.

С. Пункція гнійника та санація з використанням антисептиків.

Д. Розкриття та дренування гнійника, загальна та місцева антибактеріальна і протизапальна терапія.

Е. Теплові фізіотерапевтичні процедури.

13. До хірурга поліклініки звернулася хвора Ф., 21 року, котра втретє відмічає періодичне виникнення у правій пахвовій ділянці випинання шкіри округлої форми, яке на 10-12 день після появи стає м'якшим, виділяється вершкоподібний гній. Лікувалася самостійно. У зв’язку із рецедивуванням захворювання звернулася до лікаря. Ваш діагноз?

А. Абсцес правої пахвової ділянки.

В. Гнійний лімфаденіт правої пахвової ділянки.

С. Рецидивуючий гідраденіт правої пахвової ділянки.

Д. Флегмона правої пахвової ділянки.

Е. Новоутворення правої пахвової ділянки.

14. У хворої Н., 22 років, в ранньому післяпологовому періоді в навколоареолярній ділянці лівої молочної залози з'явилося локальне, з чіткими межами почервоніння шкіри розміром 2—3 см. Поява утвору супроводжувалася субфебрильним підвищенням температури тіла. Ділянка почервоніння болюча при пальпації, визначається симптом флюктуації. Ваша лікувальна тактика?

А. Загальна антибактеріальна терапія та місцеве лікування розчинами антисептиків.

В. Попередження лактостазу, ензимотерапія.

С. Ретромамарна новокаїнова блокада з антибіотиками та протеолітичними ферментами.

Д. Хірургічне лікування з використанням радіального розрізу, загальна антибактеріальна терапія.

Е. Хірургічне лікування з використанням дугоподібного розрізу за Барденгеєром, антибактеріальна терапія.

15. Хвора Д., 54 роки, скаржиться на інтенсивний пекучий біль і відчуття жару в ділянці лівої гомілки, підвищення темпе­ратури тіла до 40°С, загальну слабкість. Об'єктивно: на передній поверхні гомілки локальне почервоніння шкіри з чіткими контурами у вигляді „географічної карти”. Шкіра набрякла, болюча при пальпації, локальна температура підвищена. Симптом флюктуації негативний. Ваш діагноз?

А. Флегмонозна форма бешихи.

В. Капілярний лімфангоїт.

С. Флегмона правої гомілки.

Д. Мікробна екзема.

Е. Еритематозна форма бешихи.

16. У хворого К., 62 років, на 3-ю добу після початку хворобиви з`явився виражений набряк правої нижньої кінцівки, болючістю, червоно-синюшним забарвленням, на шкірі з'явилися міхурі. Яке захворювання можна запідозрити у хворого?

А. Гострий ілеофеморальний тромбоз правої нижньої кінцівки.

В. Алергічний набряк правої нижньої кінцівки.

С. Бешиха правої нижньої кінцівки, бульозна форма.

Д. Гострий тромбофлебіт підшкірних вен правої нижньої кінцівки.

Е. Бешиха правої нижньої кінцівки, еритематозна форма.

17. Хвора В., 53 роки, поступила в хірургічне відділення з діагно­зом „гострий тромбофлебіт варикозно-розширених поверхневих вен правої нижньої кінцівки”. На 2-у добу перебування в стаціонарі різко підвищилася температура тіла до 39—40°С, погіршилося самопочуття, скаржиться на біль голови, втрату апетиту. Посилилася болючість правої нижньої кінцівки, особливо при пальпації, різко почервоніла шкіра з чіткими межами. З анамнезу відомо, що у хворої хро­нічний тонзиліт. Яке захворювання розвинулося у хворої?

А. Еритематозва форма бешихи.

В. Флегмонозна форма бешихи.

С. Гострий алергічний дерматит.

Д. Гострий вторинний перифлебіт.

Е. Тромбоз глибоких вен правої нижньої кінцівки.

18. Хвора Н., 68 років, поступила в хірургічний стаціонар зі скар­гами на наявність некрозу шкіри лівої гомілки розміром 8x12 см, погіршення самопочуття, поганий сон, субфебрильну темпера­туру тіла, втрату апетиту. З анамнезу: 3 дні тому відмітила різке підвищення температура тіла до 40°С, з'явилося обмежене почервоніння шкіри лівої гомілки. До лікаря не зверталася, лікувалася самостійно. Встановлено діагноз „бешиха лівої гомілки, некротична форма”. Яке лікування слід провести хворій?

А. Щоденні перев'язки з використанням розчинів антисептиків в поєднанні з фізіотерапевтичними процедурами.

В. Пластичне заміщення некротизованих ділянок шкіри.

С. Загальну антибактеріальну, протизапальну та детоксикаційну терапію, хірургічна обробка ураженої ділянки і її санація з застосуванням антисептичних розчинів.

Д. Загальну антибактеріальну, протизапальну та детоксикаційну терапію в поєднанні з щоденними перев" язками з використанням розчинів антисептиків.

Е. Місцеве застосування протеолітичних ферментів, мазей, з антибіотиками.

19. Зі слів хворої, на 2-й день після появи ознак ангіни вона відмітила помірну болючість шиї, збільшення в розмірах лімфатичних вузлів. Лімфовузли болючі при пальпації, щільні, не зрощені з навколишніми тканинами, шкіра над ними не змінена. Розвиток якого патологічного процесу розпочався у хворої?

А. Вторинний гострий гнійний лімфаденіт.

В. Загострення хронічного лімфаденіту.

С. Поширена флегмона шиї.

Д. Вторинний гострий катаральний лімфаденіт.

Е. Множинні підшкірні абсцеси.

20. Хворий Л., 27 років, звернувся в поліклініку з приводу про­гресування в лівій паховій ділянці патологічного процесу. Відмічає різку болючість та гіперемію шкіри над лімфатичними вузлами, останні спаєні між собою та навколишніми тканинами, нерухомі. Температура тіла висока. Ваш діагноз?

А. Флегмона лівої пахової ділянки.

В. Гострий гнійний лімфаденіт.

С. Остеомієліт тазових кісток.

Д. Ілео-феморальний тромбоз.

Е. Туберкульоз лімфатичних вузлів.

21. У хворого Г., 32 років, який звернувся до лікаря на 3-ю добу після поранення забрудненим металевим предметом, було діагностовано поверхневу флегмону правого стегна. Одночасно з'явилися скарги на появу та прогресуюче збільшення висхідних синюшно-червоних смуг на шкірі, суміжній з ділянкою первинного гнійного ураження, флюктуацію в ділянці смуг, посилення місцевої болючості, зростання температури тіла. Яким патологічним процесом ускладнився перебіг первинного захворювання?

А. Вторинний гострий гнійний регіонарний лімфангоїт.

В. Вторинний гострий лімфангоїт в стадії серозного запалення.

С. Вторинний гострий регіонарний тромбофлебіт поверхневих вен.

Д. Бешиха, флегмонозна форма.

Е. Вторинний регіонарний гострий алергічний дерматит.

22. При об'єктивному обстеженні у хворого П., 42 років, виявлено набряк шкіри нижньої третини правої гомілки, рожеве її забарвлення, на фоні якого відмічається сітка синюшно-червоного кольору. Ця ділянка болюча, пальпуються щільні тяжі з зонами розм'якшення, болючі, не спаяні з навколишніми тканинами. Який діагноз можна поставити хворому?

А. Гострий тромбофлебіт поверхневих вен.

В. Гострий тромбофлебіт глибоких вен.

С. Гострий гнійний лімфангоїт.

Д. Гострий серозний лімфангоїт.

Е. Гострий некротичний лімфангоїт.

Контрольні питання

1. Гідраденіт, клініка, лікування.

2. Лімфангіт, лімфаденіт. Причини, клініка, діагностика

3. Гнійний лактаційний мастит. Причини, клініка, діагностика, лікування,

профілактика.

4. Бешиха. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.

5. Парапроктит. Клініка, діагностика, лікування.