Тис. грн. (2)

Це означає, що внаслідок реалізації продукції у сумі 3151 тис. грн. підприємство отримало чистих грошових надходжень для покриття постійних витрат і формування операційного прибутку у сумі 300 тис. грн.

Коефіцієнт сукупного маржинального прибутку (КСМП) по відношенню до виручки визначається за формулою:

КСМП = СМП: О (3)

У наведеному прикладі він становить 9, 52 % до обороту від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (300: 3151 х 100).

З допомогою коефіцієнта сукупного маржинального прибутку можна визначити:

величину обороту від реалізації продукції, яка забезпечить підприємству беззбитковість операційної діяльності;

прибуток за умови збільшення обороту;

прибуток за умови скорочення обороту.

Визначення величини обороту від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), при якій підприємство буде беззбитковим, тобто не отримає прибутку і не понесе збитків, а лише покриє обсяг постійних витрат, є дуже важливим. Для новостворюваних підприємств - це стартовий рівень діяльності, для функціонуючих підприємств - це межа, нижче якої не слід знижувати обсяги діяльності, оскільки наступить процес " проїдання" власного капіталу.

Оборот, який забезпечить підприємству беззбитковість, визначається за формулою:

Омн = ОВП: КСМП х 100,

де Омн - мінімальний необхідний оборот від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для забезпечення беззбитковості підприємства.

У підприємстві, діяльність якого аналізується, він складає 1492тис. грн. (142: 9, 52 х 100), або 47, 4 % фактично досягнутого обороту за звітний рік (1492 х 100: 3151). Це засвідчує реальну можливість підприємству працювати рентабельно і у майбутньому.

У разі збільшення обсягів реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на 10 % маржинальний прибуток складе 330 тис. грн. (3151 + 315) х 0, 0952, а прибуток від операційної діяльності 188 тис. грн. (330 - 142).

Якщо виручка від реалізації продукції зменшилася на 10 %, то маржинальний прибуток складе 270 тис. грн. (3151 - 315) х 0, 0952, а операційний прибуток - 128 тис. грн. (270 - 142).

З наведених розрахунків слід зробити висновки:

1) при збільшенні обсягів операційної діяльності на 10 % підприємство отримує додатково прибуток на суму 30 тис. грн. (188 - 158);

2) при скороченні обсягів операційної діяльності на 10 % прибуток підприємства зменшиться на 30 тис. грн. (128 - 158).

З цього випливає, що за умов передбачуваного скорочення обсягів операційної діяльності підприємство зможе отримати прибуток на рівні досягнутого у звітному році лише при скороченні операційних витрат як змінних, так і постійних, а також за рахунок зниження собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та збільшення інших операційних доходів.

В процесі аналізу важливо також проаналізувати доходи і витрати від інвестиційної і фінансової діяльності, якщо вони мали місце, та інші доходи і витрати, які вплинули на величину прибутку від звичайної діяльності (табл. 16), звернути увагу на величину чистого прибутку, його достатність (недостатність) для втілення у життя фінансової стратегії у майбутньому (наступному) періоді.

Чистий прибуток підприємства за звітний період складає 109 тис. грн. або 3, 5 % до обороту від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Оцінюючи з позиції сучасного стану економіки - це багато, а з позиції економіки конкретного підприємства - мало. Потреба в додаткових інвестиціях значно більша, тому треба шукати резерви підвищення рівня чистого прибутку щонайменше на 3 - 5 пунктів.

При багатогалузевій операційній діяльності суб'єкта господарювання аналіз доходів, витрат і прибутку доцільно проводити за галузями діяльності з тим, щоб виявити " вузькі місця" та прийняти управлінські рішення для їх уникнення. Для цього слід використати дані звіту форми N 1-ФП, N 2-ФП і N 3-ФП та дані аналітичного обліку.

4.10. Аналіз грошових потоків підприємства. Оскільки здійснення фінансово-господарської діяльності пов'язане з надходженням і вибуттям грошових коштів та їх еквівалентів, які характеризують грошові потоки підприємства, то аналізу руху грошових потоків необхідно приділити належну увагу.

Метою аналізу грошових потоків є пошуки шляхів прискорення руху грошових коштів і на цій основі прискорення оборотності оборотних активів і капіталу, забезпечення платоспроможності й фінансової стійкості.

Інформаційними матеріалами аналізу грошових потоків є:

баланс (ф. N 1);

звіт про фінансові результати (ф. N 2);

звіт про рух грошових коштів (ф. N 2);

звіт про власний капітал (ф. N 4).

Таблиця 17

Джерела утворення і напрями витрачання коштів підприємства (станом на 31 грудня)

Послідовність аналізу:

визначення і оцінка джерел утворення та напрямів витрачання грошових коштів підприємства;

вивчення структури джерел утворення та напрямів використання коштів підприємства;

дослідження грошових потоків за видами діяльності;

узагальнення даних аналізу.

Аналіз і оцінка джерел утворення та напрямів витрачання грошових коштів підприємства проводиться на основі табл. 17, складеної за даними балансу.

За даними табл. 17 можна зробити висновок, що у досліджуваному підприємстві за звітний рік відбулися позитивні зрушення в активах і пасивах, внаслідок чого збільшились джерела утворення коштів в сумі 115 тис. грн. Основним джерелом утворення коштів є збільшення власного капіталу (на 141 тис. грн.), за умілого використання якого підприємству вдалося наростити власні активи на 115 тис. грн. і зменшити поточні зобов'язання на 26 тис. грн. Таким чином зросла балансова вартість підприємства і підвищилась його ліквідність, що характеризується позитивно. Такий аналіз слід зробити й за минулі періоди та дати оцінку змінам джерел утворення та напрямів витрачання коштів у динаміці.

Не менш важливо проаналізувати структуру джерел утворення та напрямів розміщення коштів підприємства (табл. 18), для оцінки їх впливу на платоспроможність і поточну ліквідність зобов'язань.

Аналіз даних табл. 18 дозволяє позитивно оцінити структуру джерел утворення та напрямів розміщення коштів. Пріоритетним напрямом використання коштів на досліджуваному підприємстві є збільшення матеріальних активів (основних засобів і матеріальних оборотних активів), а також нематеріальних активів (табл. 17). Збільшення оборотних активів відбулося за умов зменшення поточних зобов'язань і сприяло підвищенню платоспроможності та ліквідності підприємства.

Таблиця 18