Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Тема: Морфологічний аналіз дієприкметників і дієприслівників
Знати: схему морфологічного розбору дієприкметника і дієприслівника. Уміти: виконувати морфологічний аналіз дієприкметника і дієприслівника. Завдання: Підібрати уривки віршованих текстів, з яких виконати морфологічний аналіз 10 дієприкметників і 10 дієприслівників. Практичне заняття № 5 (2 години) Тема: Прислівник як частина мови План 1. Прислівник як самостійна частина мови. 2. Розряди прислівників за значенням. 3. Ступені порівняння прислівників. 4. Розряди прислівників за походженням і способом творення. 5. Перехідні явища у сфері прислівника. 6. Правопис прислівників. Знати: основні поняття, пов’язані з прислівником. Уміти: характеризувати прислівник як частину мови; визначати розряди прислівників за значенням і способом творення; утворювати ступені порівняння прислівників; правильно писати прислівники і прислівникові сполучення. Завдання: 1.Виконати вправи №. № 352, 353, 355, 356, 360, 361. 2. Підготувати завдання до самостійної роботи № 5. 2. Уміти давати зв’язні відповіді на питання плану заняття. Проблемні питання: 1.Чи від усіх прислівників можна утворити ступені порівняння? 2.Які морфонологічні зміни відбуваються при ступенюванні? 3.Які особливості словотворення прислівників у сучасній українській мові? Ключові слова: прислівник, означальні прислівники, обставинні прислівники, прислівникові сполучення Література 1. Арсірій А.Т. Прислівник // УМЛШ. – 1993. – № 7. 2.Білоусенко П.І. Прислівники часу в сучасній українській мові // УМЛШ. – 1982. – № 7. – С. 43-45. 3.Болюх О.В. Морфолого-синтаксичні особливості прислівників // Мовознавство. – 1994. – № 6. 4.Гальчук В.Ю. З історії акцентуації прислівників в українській мові // Мовознавство. – 1995. – № 6. 5.Грещук В.В. До питання про словотвір прислівників на -о // Мовознавство. – 1990. – № 2. 6.Кучеренко І.К. Класифікація прислівників за значенням // Українська мова в школі. – 1954. – № 6. 7.Мукан Г.М. Морфологічна будова і способи творення прислівників // УМЛШ. – 1983. – № 10. 8.Німчук В.В. Прислівник / Історія української мови: Морфологія. – К., 1978. – С. 342-348. 9.Русанівський В.М. Означальні, предикативні і модальні прислівники // УМЛШ. – 1967. – № 4. – С. 22-26. 10.Чапля І.К. Прислівники в українській мові. – Харків, 1960. Практичне заняття № 6 (4 години) Тема: Станівник. Модальник План 1. Питання про статус слів категорії стану як окремої частини мови. 2. Лексико-семантичні групи станівника. 3. Частиномовна база станівника. 4. Поняття про модальність і модальні слова. Частиномовний статус модальника. 5. Семантичні розряди модальних слів. 6. Морфологічні властивості модальника 7. Синтаксичні властивості модальника. Знати: основні поняття, пов’язані з модальниками і станівниками. Уміти: визначати особливості слів категорії стану і модальників, їх частиномовну базу, основні розряди й граматичні особливості. Завдання: 1.Опрацювати (з коротким конспектом) літературу: В.О.Горпинич. Українська морфологія. – Дніпр., 2002. – С.259-270. 2. Укласти бібліографію до теми: „Станівник. Модальник”, законспектувавши 1 статтю на вибір. 3. Підготувати завдання до самостійної роботи № 6. 4. Подайте короткі відомості з історії дослідження станівника. 5. На основі яких частин мови сформувався модальник? Станівник? Наведіть письмові приклади. 6. Виконати морфологічний аналіз 5 станівників і 5 модальників із самостійно підібраних речень. Проблемні питання: 1. Які морфологічні й синтаксичні особливості модальників і станівників? 2. Що є семантичною базою формування станівника як частини мови.? 3. Чим відрізняється суб’єктивна модальність від об’єктивної? Ключові слова: категорія стану, станівник, модальність, модальник. Література 1. В.О.Горпинич. Українська морфологія. – Дніпр., 2002. 2. Див. основну літературу в загальному списку джерел.
|