При поступленні потерпілих в стані шоку виконується описаний раніше комплекс протишокової терапії.

Основними завданнями лікування обпечених в період токсемії є боротьба з інтоксикацією, інфекцією, анемією, загальною гіпоксією.

З дезінтоксикаційною метою доцільне внутрішньовенне введення низькомолекулярних декстранів.

Лікування антибіотиками здійснюється у відповідності з видом мікрофлори та її чутливості, однак антимікробна терапія не завжди досить ефективна. Доцільно застосування антимікробних сироваток, гамма-глобуліну.

Велике значення має повноцінне харчування, яке містить 200-250, 0 білків та калорійність не менш ніж 4000 ккал на добу.

Одним з визначальних моментів наслідку лікування є швидке загоювання опікової рани.

Місцеве лікування опікових ран залежить від їх глибини та локалізації.

Опіки ІІ ступеня обличчя або промежини ведуться відкритим способом.

Після туалету ран опікові поверхні 2-3 рази на добу необхідно зрошувати розчинами антисептиків а також аерозолями. Опіки обличчя ІІ ступеня при правильному лікуванні зазвичай загоюються протягом 8-12 діб, опіки промежини – 12-16 діб.

Основною метою місцевого лікування опіків ІІІА ступеня є створення умов для острівкової та краєвої епітелізації за рахунок збережених дериватів шкіри. Цього можна досягнути шляхом своєчасного видалення змертвілих тканин з рани та успішною боротьбою з рановою інфекцією.

Як правило, при опіках ІІІА ступеня, починаючи з 9-10 доби здійснюється поетапне видалення тонкого вологого некротичного струпу.

Сухий струп можна залишати на ранах, оскільки до 17-20 доби він може відійти самостійно і під утвориться епітелізована поверхня.

При перев’язках опіків ІІІА ст., що нагноїлись, доцільно застосовувати пов’язки з антибіотиками та хіміотерапевтичними антибактеріальними препаратами (йодобак, 1 % розчин йодопірону).

При опіках ІІІА ступеня, особливо на площі більше 15 % поверхні тіла, потерпілі повинні бути доставлені у спеціалізовані відділення не пізніше 2-ї доби після травми. Там у ранні строки повинні бути проведені секвенціальна некректомія і закриття ран ліофілізованими ксенодермотрансплантатами. Це запобігає розвитку опікової хвороби та пов’язаних з нею ускладнень.

В амбулаторних та стаціонарних умовах на 10-15 добу при поверхневих ураженнях, коли кількість виділень з ран значно зменшується, нема ознак активної запальної реакції, можна використовувати мазеві пов’язки. При цьому перевагу слід надавати нежирним препаратам.

Опіки обличчя або промежини ІІІА ступеня та такі ж опіки інших локалізацій ведуть закритим способом. При площі термічних уражень більше 5-6 % поверхні тіла доцільні в перші 10 діб після травми щоденні перев’язки.