Ті, що підлягають лікуванню в групі одужуючих на даному етапі.

В першу групу входять потерпілі з ознаками асфіксії і ті, що знаходяться в стані шоку. Трахеостомія повинна проводитись за суворими показаннями: при тяжких опіках дихальних шляхів у випадку недостатньої ефективності консервативної терапії асфіксії та дихальної недостатності, яка наростає внаслідок зниження кашльового рефлексу і порушення дренажної функції бронхів.

Обпеченим в стані шоку повинна проводитись протишокова терапія.

Проведення протишокових заходів при опіках в повному обсязі передбачає профілактику і усунення больового синдрому і дихальної недостатності, покращення серцево-судинної діяльності, повноцінну інфузійну та кисневу терапію.

Для подачі кисню катетер вводять в ніс, для інфузійної терапії здійснюється катетеризація однієї з великих вен, для визначення погодинного діурезу катетеризують сечовий міхур.

В періоді опікового шоку необхідне якомога раніше проведення новокаїнової блокади і початок інфузійної терапії.

В основі протишокової терапії лежить внутрішньовенне введення колоїдних та кристалоїдних розчинів, а також препаратів, які містять амінокислоти.

У випадку застосування кристалоїдних розчинів потреба в першу добу в мл складає: 3 мл х % опіку х 1 кг масу тіла в кг. Перенавантаження великого кола кровообігу можна компенсувати використанням гіпертонічних кристалоїдних розчинів. В цьому випадку основою розрахунку повинне бути вміст натрію в розчинах: на кожен кг маси необхідно 0, 5-0, 7 мекв натрію, 200 мекв лактату, 10 мекв хлору. В наступні дні потрібна кількість розчинів залежить від стану хворого. Спочатку хворим внутрішньовенно вводять анальгетики в комбінації з нейролептиками, антигістамінні і серцеві препарати: 2 мл 50% р-ну анальгіну, 1-2 мл 1% р-ну дімедролу, 1-2% р-ну промедолу 3-4 рази на добу; 0, 25% р-ну дроперидолу з розрахунку 0, 1 мл на кг маси 2 рази на добу, строфантин 0, 05% - 0, 5-1 мл або корглікон 0, 06% - 1 мл в 20 мл 40% р-ну глюкози – 2-3 рази на добу, АТФ – 2 мл, кокарбоксилаза по 100 мг 2-3 рази В добову дозу рідин, які переливають, та інших препаратів входять:

Реосорбілакт (сорбілакт) 800 мл

Негемодез 400 мл

Амінол 400-800 мл

Глюкоза 5-10% 1000-1500 мл

Кислота аскорбінова – 5% 5 мл

Vit В1 – 6% 1 мл

Vit В6 – 2, 5% 1 мл

Vit В12 1 мл

Р-н Рінгера 800-1200 мл

Маннітол 30, 0 1-2 р на добу

Новокаїн 0, 1% 400-500 мл

Преднізолон або гідрокортизон По 30-60 мг у відповідності 2-3 рази на

Добу

Глюкоза 40% 20-40 мл 2-3 рази на добу

Еуфілін 2, 4% 10 мл

Антибіотики Вона може бути використана на етапі кваліфікованої медичної допомоги і в будь-якому лікувальному спеціалізованому закладі для лікування потерпілих.

Додатково до цієї схеми доцільно введення гепарину. Спочатку струминно вводиться 20 000 ОД (4 мл) гепарину в 10 мл р-ну Рінгера, а через кожні 6 годин половинна доза цих препаратів. В залежності від реологічних властивостей крові доза гепарину може бути змінена. Для нормалізації артеріального тиску перевага надається реосорбілату (сорбілакту). До кінця першої доби передбачається переливання 400 мл амінолу, 500 мл плазми, або 500 мл протеїну, або 100 мл 20% р-ну альбуміну. Можна використовувати і інші аналогічні препарати.

При значних поверхневих опіках від 30 до 70%, а також при глибоких опіках розвивається компенсований метаболічний ацидоз, який потребує переливання 5% р-ну натрію гідрокарбонату.При опіках дихальних шляхів застосовуються спазмолітичні засоби 2-3 рази на добу 2% р-н папаверину 2 мл, 5% р-н ефедрину 0, 5-1 мл, 2, 4% р-н