ТЕМА 6. Невідкладні стани, надання терапевтичної допомоги при загрожуючи життю станах на етапах медичної евакуації. Ураження отруйними речовинами у мирний та воєнний час.

Загальна характеристика уражень отруйними речовинами, класифікація, діагностика. Етапне лікування уражених отруйними речовинами протягом бойових дій. Організація невідкладної терапевтичної допомоги при гострих отруєннях на етапах медичної евакуації. Обсяги медичної допомоги. Особливості ураження отруйними речовинами при аваріях мирного часу на хімічних підприємствах.

При застосуванні хімічної зброї можуть зустрічатися такі варіанти комбінованих хімічних уражень:
— заражена ОР тільки рана або опікова поверхня;
— заражені ОР не тільки рана або опікова поверхня, але і шкірні покриви, органи дихання, шлунково-кишковий тракт, очі тощо;
— заражені ОР шкіра, одяг, але отруйні речовини не потрапили в рану.
Внаслідок дії ОР буде погіршуватись загоювання ран, зменшуватись компенсаторні можливості організму, змінюватись його реактивність. Як і будь-які комбіновані ураження, КХУ характеризуються синдромом взаємного обтяження. Дія отруйних речовин погіршує перебіг поранень (опіків), а останні ускладнюють стан уражених хімічною зброєю.
Ураження фосфорорганічними ОР (ФОР) мають такі особливості:
— потрапляння в рану ФОР не супроводжується зміною її зовнішнього вигляду;
— дегенеративно-некротичні процеси в рані не виникають;
— зараження ран призводить до розвитку тяжкого отруєння, нерідко з летальним кінцем.
Рани, заражені ФОР, характеризуються:
— фібрилярним посіпуванням м’язових волокон у рані та навколо неї;
— посиленим потовиділенням на шкірі, що оточує рану.
Дуже швидко розвивається загальне отруєння організму, з’являються клоніко-тонічні судоми, бронхоспазм, міоз, для лікування яких необхідне проведення антидотної терапії.
Рани, заражені ОР шкірно-резорбтивної дії, характеризуються глибокими дегенеративно-некротичними змінами тканин, схильністю ран до ускладнень гнійною та анаеробною інфекціями, млявою регенерацією і тривалістю процесу загоювання.
Особливості ран, забруднених іпритом, такі:
— вони мають специфічний запах горілої гуми, часнику або гірчиці, який характерний для іприту;
— відсутня больова реакція при потраплянні іприту в рану;
— спостерігається незначне посилення кровоточивості тканин;
— на поверхні рани можна виявити темно-бурі маслянисті плями іприту, внаслідок чого тканини рани забарвлюються в буро-коричневий колір;
— через 3-4 години після дії ОР з’являються набряк країв рани і гіперемія оточуючих шкірних покривів;
— до кінця першої доби на шкірі навколо рани виникають невеликі пухирі (бульозний дерматит), які потім зливаються один з одним;
— з 2-3-го дня після зараження з’являються вогнища некрозу в рані;
— хімічна проба на наявність іприту в рановому вмісті може бути позитивною протягом 48 годин;
— при потраплянні в рану значної кількості іприту чітко проявляється його резорбтивна дія: загальне пригнічення, апатія, падіння артеріального тиску, запаморочення, головний біль, блювання, підвищення температури тіла до 38° С, геморагічний ентероколіт, нерідко судоми, коматозний стан;
— загоювання ран, забруднених іпритом, відбувається дуже повільно, на місці ран утворюються великі, спаяні з прилеглими тканинами пігментовані рубці. Часто на рубцях з’являються виразки, які довго не заживають.