Характеристика клінічної картини ураження

Залежно від кількості ОР, що надійшли в організм ураженого, розрізняють легкий, середній і тяжкий ступені перебігу отруєння.
Легкий ступінь отруєння характеризується виникненням стійкого міозу, гіперемією слизових, незначним збудженням на тлі малозміненого рівня активності холінестерази крові. Нерідко міоз є першим і єдиним симптомом ураження ФОР (рис. 10.6). При надходженні ОР через дихальні шляхи виникають утруднене дихання, відчуття нестачі повітря.

Рис.10.6. Перші ознаки ураження ФОР.

У зв’язку з тим, що клінічне ураження легкого ступеня може проявитися з переважанням тих або інших симптомів отруєння, виділяють такі форми перебігу інтоксикації:
— міотична форма, коли провідним є порушення зору;
— диспноетична форма, в якій переважають симптоми із боку дихальної системи;
— невротична форма, характерними ознаками якої є порушення нервово-психічної сфери;
— кардіальна форма, що виникає на тлі порушення функції серцево-судинної системи;
— шлунково-кишкова форма, яка супроводжується болем у животі й розладами функції системи травлення.
Середній ступінь ураження ФОР характеризується вираженим бронхоспазмом, різким утрудненням дихання, значною салівацією, бронхореєю. Дуже болючими стають відчуття тягаря і стиснення в грудях, а також більш вираженими є порушення зору. Очі набряклі, різко виражена гіперемія слизових оболонок. Уражений втрачає здатність розрізняти розташовані на відстані предмети, власні вії сприймає у вигляді огорожі, яка перешкоджає баченню. Уражені часто бачать оточуючі їх предмети в жовтогарячому світлі. Порушення зору супроводжується сильним болем в очних яблуках та лобних пазухах.
Почуття жаху, загрози життю, одночасно з різким погіршенням зору, призводять до глибоких розладів в емоційно-психічній сфері.
Ураження середньої тяжкості добре піддаються антидотному лікуванню. Однак, треба враховувати, що введення антидотів швидко усуває порушення функції дихання, серцево-судинної системи і зменшує салівацію, але малоефективно діє на нормалізацію психічних змін, викликаних ОР.
Тяжкий ступінь ураження виникає при надходженні в організм смертельних доз ФОР. М’язове дрижання і м’язова фібриляція швидко наростають і завершуються розвитком тяжкого нападу клоніко-тонічних судом. Отруєння, що супроводжується судомним симптомокомплексом, без лікування, як правило, швидко завершується смертю. У момент початку судомного нападу уражений входить у стан тонічного збудження, що нерідко призводить до зупинки дихання. Слизові оболонки синіють. Виникає сильний бронхоспазм. Судомний симптомокомплекс зберігається іноді протягом багатьох годин. Ослаблення його може бути незадовго до смерті ураженого. Судомні напади супроводжуються короткочасними (15-20 хвилин) періодами спокою, під час яких дихання стає частим і зникає ціаноз (на відміну від отруєнь ціанідами). Із ротової порожнини і носа витікає велика кількість слизових виділень, які перешкоджають диханню. Посилена секреція бронхіальних залоз призводить до заповнення бронхів рідким секретом, що ще більше порушує легеневий газообмін.