![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Лабораторна робота № 5. Тема. Методи розрахунків шкал оцінок.
Тема. Методи розрахунків шкал оцінок. Мета: засвоїти способи розрахунку шкал оцінок. 1 Короткі теоретичні відомості Оцінка – уніфікована міра успіху, досягнутого у певному виді рухової діяльності. Оцінювання, тобто перехід від конкретних вимірюваних результатів до оцінок дозволяє: 1) встановити успішність виконання рухових завдань з урахуванням віку, спеціалізації, статі і т.д. 2) порівняти результати, що мають різні одиниці вимірювання; 3) отримати комплексну оцінку рухової діяльності в багатоборстві. Можна виділити дві області використання оцінок: 1) оцінка результатів змагань; 2) оцінка результатів тестового контролю (у тому числі на уроках фізкультури). Для переходу від конкретних результатів до оцінок використовують різні математичні методи. Закон перетворення результатів в бали, та оцінки називають шкалою оцінок. Шкала оцінок може бути представлена у вигляді таблиці балів, графіків, формул. Залежно від математичних методів складання шкал оцінок в області спорту і фізичного виховання виділяють наступні: 1) шкали вибраних точок, 2) квантильні шкали, 3) сигмальні (стандартні) шкали. В назві «шкали вибраних точок» відображений принцип їх побудови, який полягає в тому, щоб на графіку «результати – бали» вибрати дві опорні точки і з'єднати їх лінією. Оскільки шкали вибраних точок найбільш часто використовують для оцінки результатів змагань, то як опорні точки вибирають: точку 1 – світовий рекорд і привласнюють йому найбільшу кількість балів; точку 2 – усереднений результат спортсменів низької кваліфікації, якому привласнюють мінімальну кількість балів. Вид кривої, що сполучає точки 1 і 2, вибирають відповідно до критеріїв корисності і справедливості шкали. Шкала може бути: пропорційною, прогресуючою, регресуючою та S-подібною. Найсправедливішою є прогресуюча шкала, в якій чим вище результат спортсмена, тим більше балів він одержує за кожну одиницю приросту. Але в багатоборстві більш корисними можуть бути регресуючі шкали – вони дозволяють уникнути «однобокої підготовки» багатоборця. Вибір кривизни лінії, а також опорних точок здійснюється на підставі думки практиків. Шкала ГЦОЛІФК є одним з варіантів шкали вибраних точок. Вона була розроблена для оцінювання результатів за формулою: К (кількість балів) = Кількість балів у сигмоподібних шкалах пропорційна відхиленню результату від середнього арифметичного на величину, кратну стандартному відхиленню σ. Графік шкали – пропорційний. Для розрахунку шкали важливою вимогою є відповідність розподілу результатів нормальному закону. Формули для розрахунку двох різновидів сигмоподібних шкал: Z = У Z-шкалі діапазон балів Стандартні шкали застосовують в тестовому контролі, особливо при оцінці функціональних і медико-біологічних показників. Опора на стандартне відхилення і нормальний розподіл результатів використовується також при розробці шкали порівняльних норм. В основі квантильних шкал – розподіл всієї кількості випробовувань на N рівних частин (квантів). При розподілі на 100 частин вийде перцентильна (процентильна) шкала, на 10 – децильна, на 4 – квартильна. Для побудови квантильних шкал розраховується кумулята (криванакопичених частот), яка при достатньо чисельній вибірці і нормальному законі розподілу результатів має S-подібну форму. Кількість балів, що одержує випробовуваний як результат, залежить від того, в який квант він потрапляє. Так, в перцентильній шкалі 62 бали означають, що результат відповідає 62 кванту (перцентелю) і що випробовуваний випередив 61 відсоток учасників. Перцентильна шкала використовується при масових формах перевірки фізичної підготовленості людей. Децильну і квантильну шкали використовують частіше при вирішенні задач економічної і соціологічної спрямованості.
|