Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Господарської діяльності. Документи як джерело первинної інформації.
|
|
Первинне спостереження, документація та інвентаризація є елементом методу бухгалтерського обліку, завдяки якому здійснюється поточний облік та контролюється достовірність його даних.
Відповідно до чинного законодавства всі суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи. Первинний облік здійснюється за допомогою первинних документів.
Первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Наприклад, касові операції оформлюються прибутковими та видатковими касовими ордерами, які містять інформацію про надходження грошових коштів в касу та вибуття грошових коштів з каси тощо.
Первинні документифіксують факти здійснення господарських операцій та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.
Відповідальність за забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник, а за достовірність даних в документі – особи, які його склали та підписали.
Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях.
Первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату і місце складання;
- назву підприємства, від імені якого складений документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі);
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;
- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Питання 7.2. Класифікація первинних документів
Класифікація документів – це поділ їх на групи за певними ознаками.
Класифікація документів удосконалюється паралельно з удосконаленням усієї системи бухгалтерського обліку.
Первинні документи класифікуються за наступними ознаками:
1. За призначенням:
- розпорядчі: містять розпорядження (наказ) на здійснення господарської операції, наприклад, накази про прийняття на роботу, накази про звільнення, платіжне доручення банку, чеки на одержання грошей у банку, довіреність;
- виконавчі (виправдні): підтверджують факт здійснення господарської операції, наприклад, прибутковий ордер, акт на оприбуткування приплоду тварин від приплоду, авансовий звіт;
- документи бухгалтерського оформлення: складаються працівниками бухгалтерії на підставі виконавчих (виправдних) документів або розрахунків,
наприклад, розрахунок амортизації, розрахунок з розподілу загально виробничих витрат, довідки;
- комбіновані: виконують функції як розпорядчих, так і виконавчих (виправдних) документів, наприклад, видатковий касовий ордер.
2. За характером задокументованих операцій:
- грошові: призначені для оформлення грошових операцій (прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошові чеки);
- матеріальні: призначені для оформлення операцій з матеріальними цінностями (прибутковий матеріальний ордер, лімітно-забірна картка);
- розрахункові: призначені для оформлення розрахункових операцій (платіжне доручення, платіжна вимога).
3. За охопленням операцій:
- первинні: складаються в момент здійснення господарської операції (квитанція);
- зведені: складаються на підставі первинних документів шляхом групування та узагальнення їх показників (авансовий звіт).
4. За кількістю операцій, що реєструються:
- разові: використовуються для оформлення однієї або декількох операцій, що записуються разом в документі одночасно, відмінність – разове використання для початкової реєстрації господарських операцій (вимога-накладна);
- накопичувальні: використовуються для оформлення однорідних господарських операцій, що систематично повторюються протягом певного періоду часу; для облікових записів ще після записів останньої операції та відбиття підсумку використання можливе у випадках, коли не вимагається щоденне відображення господарських операцій в обліку (лімітно-забірна картка).
5. За місцем складання:
- внутрішні: складаються на самому підприємстві (прибутковий касовий ордер);
- зовнішні: надходять на підприємство від інших підприємств і установ (рахунок-фактура).
Питання 7.3. Інвентаризація в системі первинного обліку
Інвентаризація - від лат. inventarium означає опис.
Як елемент методу бухгалтерського обліку інвентаризація виступає допоміжним способом первинного спостереження, сутність якого полягає у виявленні, документальному підтвердженні наявності, стану й оцінки активів і зобов’язань для забезпечення достовірності показників бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства.
Метою проведення інвентаризації є виявлення фактичної наявності майна та його джерел і приведення даних поточного бухгалтерського обліку у відповідність із фактичним станом речей.
Об’єкти інвентаризації: активи і зобов’язання підприємства, в тому числі й на позабалансових рахунках.
Інвентаризаційний процес на підприємстві умовно можна поділити на такі етапи:
І. Підготовка до інвентаризації.
На початку року розробляється та затверджується графік проведення інвентаризацій та визначається склад робочих інвентаризаційних комісій. Перед проведенням інвентаризації працівники бухгалтерії опрацьовують всі первинні документи, а також визначають залишки на рахунках на день початку інвентаризації.
ІІ. Проведення інвентаризації.
Інвентаризація відбувається шляхом підрахунку, зважування, обмірювання. Дані про фактичну наявність всіх об’єктів записують в інвентаризаційні описи, які підписують усі члени комісії та матеріально відповідальна особа. Дані інвентаризаційних описів порівнюють з даними обліку і складають порівняльні відомості, де визначають результат інвентаризації: фактичний і бухгалтерський запис збігаються; фактичний залишок менше облікового – нестача; фактичний залишок більше облікового – надлишок. Матеріально відповідальні особи повинні дати комісії письмові пояснення щодо причин нестач та надлишків.