Технічна документація на резервуар

Лекція 2

(самостійно)

Приймання резервуарів в експлуатацію

Технічна документація на резервуар

Документи на будівництво та монтаж резервуарів:

- робочі креслення;

- заводські сертифікати на виготовлення конструкцій;

- документи, що засвідчують якість електродів, електродного дроту, флюсів та інших матеріалів, які використовуються при монтажних роботах;

- акти приймання робіт з підготовки основи та гідроізолюючого шару;

- схеми геодезичних вимірювань;

- журнал зварювальних робіт;

- акт випробування зварних монтажних швів на непроникливість;

- акт на радіографічний контроль якості швів із схемами розташування місць просвічування;

- дані про кваліфікацію зварювальників;

- акт приймання змонтованого устаткування;

- акт гідравлічного випробування резервуарів;

- паспорти та технічні характеристики обладнання, що встановлено на резервуарі;

- акт приймання резервуара в експлуатацію.

До кожного експлуатаційного резервуара повинні бути прикладені:

- технічний паспорт резервуара;

- технічний паспорт на понтон;

- калібровочна таблиця резервуара;

- технологічна карта резервуара;

- журнал поточного обслуговування резервуара;

- схема нівелювання основи;

- схема захисту від блискавки й захисту резервуара від проявів статичної електрики;

- журнал ревізії пристроїв захисту від блискавки та заземлювачів;

- журнал експлуатації пристроїв захисту від статичної електрики;

- акти періодичних перевірок осідання резервуара;

- висновки щодо технічні обстеження резервуара;

- розпорядження (акти) на заміну обладнання резервуара;

- технологічні карти виробничих ремонтів тощо.

Головним та обов'язковим документом на резервуар є технічний паспорт, у якому відображаються основні дані про резервуар, його технічні характеристики, характеристики експлуатаційних навантажень, а також їх зміни внаслідок технічних обстежень резервуара. Технічний паспорт на резервуар містить наступні відомості:

- інвентарний номер резервуара;

- місткість резервуара;

- місце встановлення резервуара (назва підприємства);

- призначення резервуара (вид продукту, що зберігається);

- установа-проектувальник;

- завод-виробник;

- будівельно-монтажна компанія;

- дата початку монтажу;

- дата завершення монтажу;

- відхилення від проекту;

- дата початку введення резервуару в експлуатацію;

- технічні характеристики резервуара (діаметр, висот стінки, метод збирання стінки, вид зєднань, кількість поясів, товщина поясів, матеріал поясів, товщина елементів днища та покрівлі, характеристики фундаменту, тип понтону);

- перелік обладнання, яке встановлено на резервуарі;

- характеристики експлуатаційних навантажень (проектний рівень заповнення резервуару, надлишковий тиск, вакуум, кількість завантажень на рік, максимальна продуктивність заповнення та випорожнення);

- дати проведення технічних обстежень резервуару;

- максимально допустимий рівень заповнення резервуару за результатами технічних обстежень;

- відомості про аварії.

Експлуатація резервуару без технічного паспорта категорично заборонена.

На кожний резервуар складається технологічна карта, у якій вказуються:

- номер резервуара за технологічною схемою;

- максимальний і мінімальний рівні нафтопродукту в резервуарі;

- максимально припустима температура підігріву рідини в резервуарі;

- тип, кількість і перепускна здатність дихальних і запобіжних клапанів;

- максимальна продуктивність наповнення й спорожнення резервуара;

- припустима максимальна й мінімальна висота рівня нафтопродукту при включених паропідігрівниках;

Технологічна карта затверджується керівником підприємства й вивішується в технологічних приміщеннях.

Технічна документація на резервуари повинна зберігатися в службі ПММ.

Якщо технічна документація на резервуар через давнину будівництва відсутня, то паспорт складається підприємством, що експлуатує резервуар, і підписується головним інженером підприємства. Паспорт складається після детальної технічної інвентаризації всіх елементів конструкції резервуара.