Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Види земляних споруд.






Земляними спорудами називають виїмки і насипи, що виникають в результаті розробки, переміщення та ущільнення ґрунту. Такі інженерні споруди влаштовують у ґрунтовому масиві або зводять на поверхні землі і поділяють на:

· котловани – виїмки шириною понад 3 м і довжиною не менше ширини;

· траншеї – виїмки з невеликою шириною і довжиною, що багаторазово перевищує ширину;

· насипи – споруди, які зводять з насипного й ущільненого ґрунту;

· резерв – виїмка, з якої ґрунт використовують для зведення насипу;

· кавальєр – насип, що відсипається із зайвого ґрунту, а також з метою його тимчасового розміщення.

Залежно від функціонального призначення розрізняють такі земляні споруди: котловани, траншеї, ями, канали, відвали, греблі, дамби, дорожні полотна, планувальні площадки, тунелі й виробки.

За терміном служби такі об'єкти поділяють на постійні й тимчасові. Постійні – це дамби, греблі, насипи доріг, канали, водойми і планувальні площадки різного призначення. Тимчасові – котловани, траншеї, підземні виробки, ями, свердловини, а також тимчасові насипи ґрунту. Всі види земляних споруд повинні бути міцними, стійкими, здатними сприймати навантаження, протистояти впливу атмосферних опадів, негативних температур, вивітрюванню, а також не змінювати форму і розміри в період експлуатації.

Найважливішими вимогами до постійних і тимчасових земляних споруд є стійкість їхніх бічних поверхонь – укосів. Це досягається проектуванням оптимальної крутизни укосів, що визначається відношенням висоти h до закладання l,

,

де mкоефіцієнт укосу. Крутизна укосів обумовлена нормативними документами (СНиП 3.02.01–87 " Земляные сооружения, основания и фундаменты") і залежить від: виду земляної споруди, ґрунту і його характеристик, а також глибини розробки або висоти насипу.

 

8.Розробка грунтів одноковшовими екскаваторами.

В умовах будівництва, реконструкції, а також при прокладанні інженерних мереж для розробки ґрунту найчастіше використовують одноківшові і багатоківшеві екскаватори.

Одноківшові екскаватори класифікують за такими ознаками:

· за видом робочого обладнання - пряма чи зворотна лопата, драглайн, грейфер;

· типом ходового оснащення - автомобільні, пневмоколісні, гусеничні, крокуючі;

· системою управління - механічні, гідравлічні, пневматичні, електричні;

· місткістю ковша - 0, 25; 0, 5; 0, 65; 1, 0; 1, 25; 1, 6; 2, 5 м3.

 

Екскаватори з робочим обладнанням пряма лопата розробляють ґрунт вище рівня свого стояння і працюють переважно з завантаженням в транспортні засоби.

При роботі екскаватора, обладнаного прямою лопатою, розрізняють два види забоїв: лобові та бічні.

Екскаватори з робочим обладнанням зворотна лопата застосовують при розробці траншей і котлованів з завантаженням транспортних засобів або у відвал.

Екскаватори з робочим обладнанням драглайн призначено для розробки ґрунту в каналах, котлованах з вивантаженням його у відвал, насип чи на транспортні засоби. Такі екскаватори за технічними характеристиками мають великий радіус дії і глибину копання.

Екскаватори з робочим обладнанням грейфер застосовують на обмеженій площі при реконструкції будівель та споруд, влаштування колодязів, котлованів під опори, розробленні глибоких (до 20 м) вузьких траншей, зворотному засипанні ґрунту.

Робота одноківшового екскаватора має циклічний характер. Робочий цикл складається з послідовно виконуваних операцій: копання ґрунту і наповнення ковша, підйом ковша, поворот стріли навколо осі до місця вивантаження, вивантаження ґрунту із ковша, поворот стріли, опускання ковша у вихідне положення для копання ґрунту.

Місце, в якому екскаватор розробляє ґрунт, називають забоєм. Форма і розміри забою залежать від параметрів екскаватора, його обладнання (виду ковша), властивостей ґрунту, розмірів виїмки, виду транспорту і прийнятої технологічної схеми розробки ґрунту. Послідовне переміщення екскаватора при розробці ґрунту з одного забою до наступного називають проходкою.

 

9. Розробка грунтів багатоковшовими екскаваторами

Багатоківшеві екскаватори відносять до класу землерийних машин безперервної дії. Вони відрізняються від машин циклічного дії тим, що розробляють ґрунт групою ковшів, установлених на круглому роторі або на ланцюговій передачі, що знаходяться в безупинному обертанні. Розрізняють багатоківшеві екскаватори поздовжнього (ланцюгові й роторні) і поперечного черпання.

Перші застосовують для розробки траншей з відсипанням ґрунту у відвал чи кавальєр, другі – для розробки котлованів, каналів і вирівнювання укосів з навантаженням ґрунту в транспортні засоби. Завдяки застосуванню в робочих органах екскаваторів поздовжнього копання спеціальних укісників можлива розробка траншей різних поперечних профілів: прямокутного, трапецеїдального, східчастого та ін.

Для автоматизації процесу розробки траншей і каналів застосовують лазерні або променеві пристрої, які дозволяють в автоматичному режимі дотримуватися заданої проектної відмітки або ухилу.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал