![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Ділова суперечка
Читаючи деяку психологічну літературу можна сформувати думку, що ділова міжособистісна комунікація завжди проходить невимушено, гладко і без будь-яких проблем і інцидентів. Однак далеко не завжди відразу ж вдається знайти повне взаєморозуміння з партнером. Часто приходиться вислуховувати його проблеми, ідеї і відстоювати свою точку зору. Буває, що з'ясування стосунків відбувається досить болісно, принаймні для однієї зі сторін. Головне - не допустити переростання нормальної суперечки з ділових проблем у міжособистісну конфронтацію. Якщо говорити про ділову суперечку, то вона може бути визначена, як обговорення у формі дослідження проблеми, із метою встановлення істини. В.Андрєєв пропонує як робоче визначення поняття суперечка наступне: СУПЕРЕЧКА - це характеристика процесу обговорення проблеми, спосіб її колективного дослідження, при якому кожна зі сторін, аргументуючи (відстоюючи) і спростовуючи (опонуючи) думку співрозмовника (супротивника), претендує на монопольне встановлення істини. У процесі ведення суперечки в явному чи схованому виді виявляється деяке протиріччя, що дозволяє сформулювати проблему. У ході колективного обговорення або відбувається вирішення проблеми, або кожна із протиборчих сторін залишається при своїй думці. В.Андрєєввиділяє сім варіантів (підходів) протікання ділової суперечки: Евристичний підхід до ведення суперечки, коли одна зі сторін, не наполягаючи на своєму підході до рішення проблеми, використовуючи методи переконання, інтуїцію і здоровий глузд, поступово схиляє до своєї точки зору другого чи іншого співрозмовника, учасника суперечки. Логічний підхід — для якого характерні жорсткий логічний аналіз і аргументація, завдяки чому, дотримуючись прийомів і правил формальної логіки, учасники дискусії приходять до певного остаточного висновку. Софічний підхід — при якому одна зі сторін прагне перемогти свого опонента будь-яким, навіть логічно неправильним шляхом, використовуючи т.зв. софізми. Авторитарний підхід — коли одна зі сторін, спираючись на авторитет, або використовуючи свій авторитет, а нерідко і владу, нав'язує свою точку зору іншим. Критикуючий підхід — коли одна зі сторін цілком акцентує увагу лише на недоліках, слабких місцях і позиціях своїх опонентів, не хоче і не прагне побачити позитивні елементи в протилежній точці зору і не може запропонувати своє рішення. Демагогічний підхід — полягає втому, що одна зі сторін веде спір не заради істини, а для того, щоб повести дискусію убік від істини, переслідуючи при цьому свої особисті, часто невідомі учасникам суперечки цілі. Прагмат ичний підхід розкривається втому, що одна чи кожна зі
|