Національні особливості. Конструктори шведської моделі підкреслюють — народна освіта повин­на бути доступною для всіх

Конструктори шведської моделі підкреслюють — народна освіта повин­на бути доступною для всіх. Ніяких приватних шкіл, привілейованих ліцеїв, закритих коледжів. У процесі безперервного навчання перебуває півтора мільйона, тобто п'ята частина усього населення країни.

Шкільна освіта, як і вища, у Швеції безоплатна. До школи дітлахи йдуть у шість років і обов'язково закінчують дев'ятирічку. Потім закінчують трирічну гімназію. Усі учні безоплатно харчуються, лікуються, одержують підручники, різне шкільне приладдя. Починаючи з першого року навчання в гімназії шко­лярі одержують щомісячну стипендію в розмірі 750 крон на «дрібні витрати». Для імміграційних дітей, котрі бажають навчатися рідною мовою, в країні функціонує понад 100 спеціальних навчальних центрів із викладанням пред­метів 60-ма мовами світу. Для нацменшин також створено національні бібліо­теки, а у програмах радіо і телебачення передбачено спеціальні передачі мо­вами іммігрантів.

Вища освіта у Швеції однаково доступна для всіх, бо не лише безоплатна, а й матеріально заохочувана. Кожен студент одержує стипендію в розмірі 2000 крон (близько 250 доларів). Окрім того, для дорослих у країні створено 147 чудово обладнаних навчальних центрів. Завдання центрів — постійно присто­совувати раніше набуті професії під сучасні потреби економіки країни. На заслужений відпочинок шведи йдуть у 65-річному віці. Нині таких в країні 18 відсотків. Середня тривалість життя чоловіків у Швеції — 76 років, жінок — 81 рік. І ця тривалість постійно зростає.

Одержують пенсіонери по дві пенсії. Першу — «народну» в розмірі 2500 крон (340—350 доларів) і другу — «додаткову» в розмірі до 11 000 крон (близь­ко 1500 доларів). Розмір додаткової пенсії залежить від трудового стажу, се­редньорічного заробітку, кількості прожитих у країні років. Третина шведсь­ких пенсіонерів одержує спеціальну допомогу на утримання свого житла. Розмір її досить істотний: 70 відсотків середньомісячного заробітку, який у промисловості дорівнює 16—17 тис. крон (2200—2300 доларів).

Дбає шведський уряд і про тих, хто тимчасово не має роботи. Таких в країні, за різними даними, 3—4 відсотки. Зареєстрований безробітний одержує 80 відсотків своєї попередньої зарплатні протягом року, а безробітний віком понад 57 років отримує матеріальну допомогу протягом 450 днів у розмірі 240 крон вдень. На таку ж допомогу можуть розраховувати всі випускники дев'я­тирічки і гімназій, котрі з тих чи інших причин не знайшли собі роботи.

На утримання медичних закладів щороку витрачається 85 відсотків об­ласних бюджетів. На потреби охорони здоров'я щороку відносяться 8 відсотків валового продукту. Усі медичні послуги надаються практично безкоштовно. За них лише треба щомісяця сплачувати символічний «податок на лікування» у розмірі від 1 до 3 відсотків своєї зарплатні або пенсії. Усі операції, включаю­чи і шунтування серця, теж безкоштовні. Протягом усього періоду вагітності майбутня мати одержує безкоштовну кваліфіковану медичну допомогу. Після народження дитини батьки одержують право на 450-денну оплачувану відпуст­ку, яку за бажанням можна використати протягом 8 років.

Шведська модель суспільного ладу робить ставку на народ як вирішальну силу благоденства. Саме на народ, а не елітарну купку, як це відбувається в деяких постсоціалістичних країнах.

Якнайчастіше вживайте слово «task» («дякую»). Воно буде вашою перепусткою будь-де.

Шведи відомі у світі своєю глибоко укоріненою лютеранською діловою етикою, що найбільш близька до німецької, але не настільки суха. До націо­нальних характерних рис відносять старанність, пунктуальність, акуратність, серйозність, обґрунтованість, порядність і надійність у ділових відносинах. Вони правдолюби, мають здоровий глузд, любов до порядку, розуміння пре­красного, аристократичні нахили.